Вартість та ціна робочої сили. Заробітна плата, її функції та структура

Вартість робочої сили - це надзвичайно складна економічна категорія,тому визначення її має дискусійний характер. На думку деяких західнихучених, вона повинна визначатися з точки зору корисного ефекту праці,але при цьому знехтуються витрати на відтворення робочої сили.

В економічній теорії, заробітна плата – це ціна робочої сили (праці),

яка відповідає вартості предметів споживання і послуг, що забезпечують

відтворення робочої сили.

Основні функції з\п:

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членівїхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили,для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежностіїї розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної платиполягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузямигосподарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури.Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободукожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєїпраці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимальнозадовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вищазаробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюдипрацівників з неефективних робочих місць. В Україні відмінність в рівняхзаробітної плати по галузях не відповідає співвідношенням у складностіпраці. 4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці прирозподілі фонду споживання між найманими працівниками і власникамизасобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткоюпрацівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовимвнеском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає узабезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходуміж найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге,при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатамиїхнього трудового внеску. Структура заробітної плати — це співвідношення окремих складовихзаробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвиненихекономічних системах основна заробітна плата складає 85-90% в структурізаробітної плати. В Україні в сучасних умовах з різних причин(нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і непостійнасистема оподаткування, занедбаність нормування праці та ін.) питома вагатарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65 ~ 70%, що єодним з виявів кризи в організації оплати праці.вище принципів організації і функцій заробітноїплати в умовах ринкових відносин створюється організація заробітноїплати безпосередньо на підприємствах. Під організацією заробітної платирозуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, щозабезпечує взаємозв'язок кількості й якості праці з розмірами заробітноїплати.В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власностіі господарювання, механізм організації заробітної плати складається зтаких елементів: а) ринкового регулювання; б) державного регулювання; в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної,галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівніпідприємств; трудових договорів з найманими працівниками; г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо напідприємстві (в структурному підрозділі) з використанням такихелементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці,форми і системи оплати праці та преміювання.

Дата добавления: 2015-05-26