План вивчення теми. 1. Іноземні інвестиції

1. Іноземні інвестиції.

2. Ринки акцій.

3. Інструменти ринку акцій.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Іноземні інвестиції.

Іноземні інвестиції — це сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування іноземними інвесторами для отримання прибутку. До майнових та інтелектуальних цінностей відносять гроші, цільові банківські депозити, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, майнові права й інші цінності.

Іноземні інвестиції здійснюються приватним та державним капіталом. За статистичними даними, 90 % надходжень капіталу в країни, що розвиваються, забезпечується приватним капіталом і лише 10 % — міжурядовими кредитами та капіталом міжнародних фінансових організацій.

2. Ринки акцій.

Ринок акціонерного капіталу є одним із джерел на місцевих ринках кредиту, євроринках. Це важливий економічний інструмент, тому що ринки акцій можуть мобілізувати інвестиційні фонди та зменшити вартість купівлі капіталу для різних компаній.

Капіталізація ринку — показник, який відображає ринкову вартість усіх компаній, що входять до лістингу (ринкова вартість компанії визначається як добуток курсової вартості її акції на кількість її акцій, що перебувають в обігу.)

Розрізняють три форми організації фондових бірж. Перша форма — приватна саморегулююча біржа (Нью-Йоркська, Лондонська, Амстердамська фондові біржі). Друга форма — установи, що контролюються державою (Франція, Італія, Бельгія). Третя форма — це напівнезалежні біржі. Вони приймають власні правила та інструкції, що затверджуються та переглядаються державою.

Національні ринки акцій відрізняють формою власності фондових бірж та регулюванням їхньої діяльності, членством у фондових біржах і методами встановлення рівня цін, роллю брокерів та дилерів, концентрацією курсової вартості акцій.

Існують кілька систем установлення рівня цін на фондових біржах: через систему аукціонів, через діяльність спекулянтів—професійних біржовиків — та комбінація першого та другого способів.

Трьома головними міжнародними ринками купівлі-продажу цінних паперів представниками різних країн є фондові біржі Нью-Йорка, Токіо та Лондона.

3. Інструменти ринку акцій.

Акція — пайовий цінний папір без установленого строку обігу, що закріплює права її власника на отримання певної долі прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні ним, а також на відповідну частину майна в разі ліквідації цього товариства.

Класифікація акцій:

1.За персоналізацією акцій (за способом передачі): іменні акції; акції на пред’явника.

2.За ступенем свободи обігу: відкриті; закриті.

3.За вартістю: безкоштовні; платні.

4.За участю в управлінні: прості акції; преференційні акції: кумулятивні й некумулятивні; відкличні та безвідкличні; конвертовані та неконвертовані; з фіксованою ставкою та без неї; з пайовою участю та без неї.

Ринок євроакцій — це ринок акцій, що продаються за межами країни, у якій знаходиться компанія, яка їх випустила. Перше місце за обігом іноземних акцій належить Лондонській фондовій біржі. Серед 300 акцій, що найактивніше котируються на глобальних ринках євроакцій, акції Японії, США займають нижчі позиції, ніж акції Німеччини, Швеції, Нідерландів.

Найпоширенішим засобом отримання міжнародного котирування є видача Американської розписки депонування (ADR, American depository reсeipt) або включення в міжнародну систему «Автоматизованого котирування на фондових біржах» (SEAQ). ADR, American depository reсeipt — договірний сертифікат, що видається банком США на території США для надання відповідних акцій, які зберігаються в банку-гаранті іншої країни, іноземній корпорації. Ці розписки купуються та продаються як акції, причому кожна з них відповідає визначеній кількості акцій. Міжнародна SEAQ — це лондонська система оперативного котирування на екранах, яка займає чільне місце в торгівлі іноземними акціями. На сьогодні вона не має прямих конкурентів.

Географічне положення Лондона, наявність розвиненої фінансової інфраструктури, доступність міжнародних котирувань SEAQ, ліберальні правила руху інформаційних потоків перетворюють Лондон на ідеальне місце для розміщення центру євроакцій.

Ринки акцій країн «третього» світу — це ринки країн, що розвиваються. Міжнародна фінансова корпорація щороку видає статистичний довідник про ці ринки. Термін «ринки, що розвиваються» охоплює три типи ринків: старі, давно створені ринки (Аргентина, Греція, Іспанія, Бразилія тощо); ринки, що розвинулись завдяки специфічним ситуаціям та обставинам (Сінгапур, Гонконг, Йорданія); та найновіші ринки (Південна Корея, Тайвань, Індонезія, країни СНД тощо). Ці ринки функціонують як сегментовані ринки довгострокового позичкового капіталу. Існує величезна кількість перешкод для іноземних портфельних інвестицій на цих ринках. Специфічні умови, що створили існуюче становище на ринках, що розвиваються (політична та економічна нестабільність, несприятлива грошово-кредитна та фінансово-бюджетна політика, максимальний рівень процентних ставок позик та банківських депозитів, недоліки інституціональної інфраструктури ринку та ін.), учені називають «стискуванням портфеля активів».

Як результат, названі ринки можна охарактеризувати, як неефективні, де курс цінних паперів не відображає реалій, ринки з неадекватним регулюванням, з недостатньою ліквідністю, з недостатнім попитом та пропозицією. Але ці ринки можуть створити прибуток, вищий за середній рівень.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріа лу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Іноземні інвестиції

- Ринок євроакцій

- Інвестиційні механізми

2. Побудувати структурно-логічну схему функціонування інституціональних інвесторів.

3. Написати есе «Функціонування ринку євроакцій».

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття «іноземні інвестиції».

2. Які ви знаєте основні ринки акцій?

3. Що таке капіталізація ринку?

4. Які ви знаєте три типи ринків, що розвиваються?

5. Що таке акція? Їхня класифікація.

6. Перерахуйте інструменти ринку міжнародних інвестицій для індивідуальних інвесторів.

7. У чому різниця між міжнародним та глобальним фондами?

8. Назвіть ризики, які виникають у інвесторів, що купують індивідуальні випуски цінних паперів.

Література

Нормативно-правові акти: 1,2,4,5,6,8,12

Наукова та навчально-методична література: 1,8,9,11,15,30,34

ТЕМА 6. Міжнародні розрахунки та платіжний баланс

Мета роботи: поглибити знання щодо міжнародних розрахунків та платіжного балансу.

Дата добавления: 2015-05-26