Які наслідки не спричиняє політика обмеження пропозиції фермерської продукції?

Які наслідки не спричиняє політика компенсації різниці цін на фермерську продукцію?

Які наслідки не спричиняє політика підтримання цін на фермерську продукцію?

До яких наслідків не призводить виплата дотацій виробникам за твердою ставкою за інших однакових умов?

Яке із наступних тверджень враховують законодавчі органи при виборі підак­цизних товарів?

чим нееластичнішими є попит і пропози­ція, тим меншим буде зниження обсягу вироб­ництва підакцизного товару;

нова рівноважна кількість стає меншою від старої рівноважної кількості попиту-пропозиції;

207. Розподіл дотації між виробниками і спо­живачами дотованого товару відбувається у відповідності з таким правилом:

більшу вигоду від урядових дотацій отри­мує відносно менш еластична сторона ринку;

208. Призначення субсидій споживачам не спричиняє тако­го наслідку:

зменшення рівноважної кількості попиту-пропозиції;

209. Дотації, які уряд виплачує фермерам, у кінцевому підсумку покриваються за рахунок:

платників податків;

210. Пропозиція на національному ринку землі є:

досконало нееластичною за ціною;

211. Попит на продовольство є:

нееластичним за ціною.

212. Однією з головних причин, що спричиняють виникнення короткострокової проблеми фермерських господарств є:

нееластичний попит на сільськогосподарську продукцію.

213. Однією з головних причин, що спричиняють виникнення проблем фермерських господарств у довгостроковому періоді є:

порівняно вищі темпи збільшення пропозиції фермерської продукції, ніж темпи збільшення попиту на неї;

зменшення загальних видатків її покупців;

збільшення загальних видатків її покупців;

зменшення загальних видатків її покупців;

217. Виберіть чинник, який визначає нееластичний попит за ціною на сільськогосподарську продукцію:

люди є біологічно залежні від споживання їжі, тому величина попиту на неї мало змінюється під впливом змін у її ціні;

218. Метою споживача є максимізація:

загальної корисності;

219. Корисність – це:

задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

220. Корисність блага:

всі відповіді правильні.

221. Кардиналістська теорія корисності:

передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

222. Загальна корисність – це:

загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

223. Гранична корисність – це:

додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

224. Гранична корисність – це:

всі відповіді правильні.

225. Перша склянка „Живчика” приносить Іванові 18 ютилів корисності, друга – 12 ютилів. Його загальна корисність від трьох склянок дорівнює 38 ютилів. Гранична корисність третьої склянкицього напою:

8 ютилів;

226. Якщо MU_а/P_а = 100/35 ютилів = MU_b/P_b = 300/? = MU_c/P_c = 400/?, то ціни благ b і с у випадку оптимуму споживача:

105 грн і 140 грн, відповідно;

227. Загальна корисність зростає, коли гранична корисність:

збільшується або зменшується, але є додатною величиною;

228. Між кривими загальної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:

усі відповіді правильні.

Дата добавления: 2015-05-26