Композиционное строение наличника

Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами (Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка.). У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія.

Потужна галузь р-ну – будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу Харкова).

Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Пн-Сх район має потужний

АПК. Основу його становить с/г. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м’ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м’ясо-сальний і сальний напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво.

Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п’яту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Куп’янську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл).

Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми.

62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.

Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області.

До середини XIX ст. Причорномор'я розвивалось лише як сіль­ськогосподарський регіон. Але з будівництвом залізниць (Одеса— Кременчуг—Харків, Харків—Сімферополь, Одеса—Київ) структура господарства почала швидко ускладнюватись. Різко зросли обсяги експорту пшениці через портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ),виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господарства сприяли розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період побудовані численні овочеконсервні заводи, зокрема, в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки створюється електротехнічна промисловість, електронне машинобу­дування, розширюються потужності хімічної промисловості.

Район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції АПК: рослинництво (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, рис, соняшнику, соя, рицина, тютюн, кунжут, арахіс, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, лікарські рослини),тваринництво (солочно-мясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, рибної пром)

· Суднобудування (Херсон, Миколаїв,Керч)

· Машинобудування – зернозбиральні, кукурудзозбиральні комбайни (Херсон), обладнання для легкої, харчової та хімічної промисловості (Одеса), а також м’ясної, молочної, консервної галузей (Сімферополь), електротехніка та електроніка (Херсон, Сімферополь).

· легкої (насамперед бавовняних, вовняних тканин, швейна, трикотажна., шкіряно-взуттєва й джутова галузі) промисловості,

· випуску товарів машинобудування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК) і

· хімії – сірчана кислота й фосфорні добрива (Одеса), харчова та кальцинована сіль (Красноперекопськ), лаки, фарби та ін.,

· деяких виробів промисловості будматеріалів (гранітів, вапняків тощо), виконує курортно-туристичні функції.

Міжнародною спеціалізацією району є транспорт (особливо морський і залізничний). Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плаван­ня, рекреаційного господарства, портово-промислових комплексів.

Найважливішою проблемою є збереження природних ландшафтів території.

63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.

В умовах посилення взаємозалежності, глобалізації економічних та політичних процесів вирішення внутрішніх проблем України цілком залежить від визначення оптимального вектора розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Україна поки що не включена належним чином до міжнародної спеціалізації; її частка у світовому експорті залишається незначною. Конкурентоспроможною на зовнішньому ринку можна вважати лише деяку частину промислової продукції.

Разом з тим є потенційні конкурентні переваги українського експорту, які склалися на цей час: наявність технологічно передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції, насамперед у військово-промисловому комплексі; наявність значних сировинних ресурсів; традиційних ринків збуту української продукції; високий рівень кваліфікації низки професійних категорій працівників.

Зараз досить стабільним попитом в окремих сегментах світового ринку користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна сировина, феросплави), частково машинобудування (машини та обладнання для власного машинобудування), гірничовидобувної, електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, санітарно-керамічні вироби, цемент), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, вінілхлорид, шини, лікарські засоби тощо).

Оцінюючи експортний потенціал обробної промисловості, слід в першу чергу виділити металургію України. В умовах скорочення поставок металопродукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту продукція цієї галузі почала постачатися на ринки далекого зарубіжжя.

Зростання експортних поставок підтверджує достатню конкретну спроможність продукції галузі на зовнішніх ринках — значна частка продукції сертифікована. Цей процес додатково стимулювали більш низькі експортні ціни (на декілька відсотків), ніж у західноєвропейських партнерів. За рахунок антидемпінгових заходів було досягнуто підвищення цін на експортовану продукцію.

Проте вирішення багатьох проблем ускладнюється внаслідок значних поставок продукції на експорт через посередників та з використанням давальницьких схем.

Експортний потенціал чорної металургії постійно зростає. Експортний попит став головним чинником зростання виробництва у хімічній промисловості

Слід зазначити, що позиції українського машинотехнічного експорту останнім часом значно погіршились. Підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудівного комплексу, як найбільш прогресивного в науково-технічному відношенні, повинно бути першочерговим. Для збільшення обсягів випуску експортної продукції слід також відбудувати експортні потужності підприємств важкого, електроенергетичного машинобудування, верстато- і приладобудування, з випуску обладнання і устаткування для нафтогазовидобув­ної та нафтохімічної промисловості, що можуть суттєво поповнити експортний потенціал країни продукцією, яка відповідає світовому або близькому до нього науково-технічному рівню.

Але існують і серйозні проблеми для України, які пов'язані зі зрос­таючою залежністю від Росії і Заходу, втратою позицій у міжнародному розподілі праці

64.Міжнародне співробітництво України з питань екології і охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.

Характеризується:

----Глобальним характером екологічних проблем

----Транскордонний характер забруднення НПС

----Міжнародними обов’язками України щодо охорони НПС

----Необхідністю міжнародного обміну досвідом та технологіями, можливістю залучення іноземних інвестицій.

Основні чинні міжнародні конвенції та угоди з Україною

1972, Париж: Конвенція про охорону світової культурної та природної спадщини.

1972, Лондон: Конвенція про запобігання забруднення моря.

1979, Женева: Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані.

1985, Відень: Конвенція про охорону озонового шару.

1992, Ріо-де-Жанейро: Рамкова конвенція про зміну клімату і про біологічне різноманіття.

1992, Бухарест: Конвенція про захист Чорного моря від забруднення.

1994, Софія: Конвенція про охорону середовища басейну річки Дунай.

1994, Відень: Конвенція про ядерну безпеку.

Основні напрями МЕСУ:

1. співробітництво з міжнародними організаціями системи ООН у галузі охорони НПС:

ЮНЕП, ЄЕК,ПРООН, МАГАТЕ,ФАО

2. Участь у регіональних прикордонних заходах (Дунай, Карпати, Донбас)

Участь у міжнародних програмах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

48. Спеціалізація країн світу на виробництві продукції легкої промисловості.

На розміщення легкої промисловості великий вплив справляє НТР. Це відбивається перш за все на концентрації текстильного виробництва, на зміні його сировинної бази. Натуральне волокно поступово витісняється хімічними волокнами.
Найважливішим видом натурального волокна є бавовна, на частку котрої припадає близько половини перероблюваної у світі текстильної сировини. До найбільших ви-робників бавовняного волокна належать: Китай, США, Індія, Пакистан, Узбекистан, Туреччина, Австрія, Єгипет, Аргентина, Бразилія. Експортери бавовняних тканин: Пакистан, США, Китай, Індія, Японія, Росія. Головні імпортери: краї-ни Європи, Канада, Австралія.
Питома вага вовняних тканин у світовому ви-робництві незначна, але у їхній загальній вартості частка вовни набагато більша, бо вовна дорожча. Вовняні тканини, у більшості своїй, мають синтетичні домішки. Найбільші виробники вовняних тканин: Китай, Італія, Японія, США, Республіка Корея, Німеч-чина, ВБ, Франція, Росія. Більшість з цих країн є експортерами вовняних тканин, а основними виробниками і експортерами сировини - вовни - є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР. У виробництві шовкових тканин важливе значення мають штучні та синтетичні волокна. Основні виробники та експортери натурального шовку-сирцю: Японія, Китай, Корея, Індія, Росія. Серед інших видів текстильного виробництва - джутова та лляна пром. Найбільша джутова пром. Розміще-на в Індії та Бангладеш на власній сировині, а також у ВБ на імпортній сиро-вині. Лляна пром. розвинулась у Росії, Білорусі, Україні, Польщі, країнах Прибалтики.
Виробництво шовкових та вовняних тканин більш поширене у розвинутих країнах.
Шкіряно-взуттєва пром. Її розміщення зорієнтова-не переважно на споживача. Великі райони шкі-ряно-взуттєвої промисло-вості зосереджені в еко-номічно розвинених краї-нах: США, Італія, ВБ, Франція, Німеччина. Швейна пром. дуже поширена. Її підприємства представлені в усіх групах країн, на всіх континентах.

49. Сутність, значення і структура торговельного комплексу. Основні функції торгівлі.

Торговельний комплекс – це система підприємств, закладів і установ, що здійснюють реалізацію товарів шляхом купівлі-продажу.

Функції торгівлі:

1. Економічні: Реалізує досягнення міжнародного

і внутрішньодержавного поділу праці; забезпечує перерозподіл ресурсів та зв'язок між усіма галузями і сферами господарства; поєднує виробників і споживачів, сприяє ек. розвитку; забезпечує зростання рівня торговельного обслуговування.

2. Соціальні: Забезпечує споживчий попит населення; скорочує витрати часу на придбання товарів; формує раціональну структуру споживання.

3. Науково-технічні та естетичні: Впровадженя прогресивних форм і методів обслуговування; реалізує високоякісні товари; забезпечує і розвиває естетичні смаки населення через дизайн, рекламу, упаковку товарів, якість обслуговування.

Торгівля поділяється на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня - продаж-купів-ля товарів і послуг шляхом перетину державного кордону країни.

Внутрішня - продаж товарів і послуг у межах державних кордонів.

Особенности композиции: расстановка различных символов как отображение мироздания. В нашем небольшом городе очень много разнообразных композиций. (Приложение 3.) В композициях можно увидеть такие группы символов, как:

- Небеса и небесные хляби - наличие в навершии наличника четкого обозначения "верхнего неба".

- Движение солнца по небосводу -отображение заката и восхода солнца; движение солнца по небосводу с использованием несолярных знаков.

- Срединный мир -растительный и животный орнамент, символизирующий срединный мир, в котором обитают звери, люди и растения.

- Подземная часть мира -движение солнца по "обратной" стороне земли; течение подводных вод.

- Семантика узоров домовой резьбы – это рисунок, представляющий собою сочетание линий, красок, теней, сложное переплетение. Живописное расположение чего - либо, образующее или напоминающее такой рисунок.


Это солярные знаки:

Движение солнца по небосводу; громовые и календарные знаки.

Знаки воды:

Небесные "хляби"; знаки дождя; потоки воды, капли, подземные воды.

Знаки плодородия:

Распаханное и засеянное поле.

Знаки возрождения:

Растительный орнамент в виде криниц (ростков), стилизованной буквы "Ж", прямые аналогии с берегинями (рожаницами).

Берегини:

Стилизованные женские фигуры; берегини; рожаницы.

Змеиные знаки:

Двухголовые змеи; извивающиеся змеи; культ "ужей-господариков", охранителей дома.

Звериные знаки:

По большей части сдвоенные фигуры коней и птиц.

Я попытаюсь рассказать, что я нашла о выше перечисленных знаках:

Солярные знаки - стилизованные символические изображения божества.

Например, солнце в виде розетки стилизованного цветка, вписанного в круг. В основном с древних времён условным обозначением солнца являлось изображение ромба.

Обычно изображение светила, как и его условного знака, считалось защитой от тьмы, от ночной нечисти.

Солярные знаки размещались на крыше дома и наличниках не только в виде символьного воплощения – флюгера в форме коня, но и в виде реального изображения солнца или его символа. На фасаде дома часто изображали небо и ход солнца – утром, в полдень и вечером. Рядом с символом солнца почти всегда славяне изображали знак земли или засеянного поля, обозначающий единство небесного и земного, явного.

Знаки плодородия - не оставлена без внимания и сама земля, дарующая человеку урожай. Знаки аграрной магии, пожалуй, самые простые, одни из самых распространенных. Ромбики и кружочки с точками внутри, перекрещивающиеся двойные полосы - так рисовали наши предки вспаханное и засеянное поле.


Знаки воды - небесные "хляби"; знаки дождя; потоки воды, капли, подземные воды. Без воды нет жизни, от нее зависит урожай и, как следствие, жизнь и благосостояние семьи. Воды бывают небесными и подземными. И все эти знаки есть на наличниках. Волнообразные узоры в верхней и нижней части наличника, бегущие ручейки по его боковым полочкам - это все знаки воды, дающей жизнь всему живому на земле.

Берегини -фигурка с раскинутыми руками и ногами - фигурка женщины, дарующей жизнь, олицетворяющая женское начало, один из самых частых образов, занимающих важное место, как и на старых вышивках, так и на резных наличниках. Одно из ее имен — берегиня. Очень интересно искать фигурки берегинь в резных узорах: иногда она определяется очень четко, а иногда так сильно искажена, что выглядит как удивительное переплетение цветов и змей. Но в любом случае ее можно узнать - центральная симметрия фигурки, голова, раскинутые руки и ноги.

Растительный орнамент -растительный, или лиственный, орнамент представляет собой отдельное самостоятельное украшение в виде деревьев, веток с листьями, цветами, плодами, трав и т. д. или орнаментальную полосу, состоящую из повторяющихся элементов. В нашем городе я увидела такой вид орнамента на таких наличниках:














Звериные знаки можно встретить в виде символов, похожих на птиц, коньков. Отдельное место в звериных мотивах занимают змеи, тесно связанные с понятием воды, а значит и плодородия.




Змеиных знаков в форме ужиков, лягушачьих лапок у нас в городе можно встретить редко. Культ змей-хранителей, ужей-господариков, имеет глубокие корни. Попадаются домовые змеи или ужи, их зовут чмок, которые носят своему хозяину деньги.




Довольно распространёнными остаются и сказочные мотивы: изображение фантастических животных и дивной красоты цветов. Это не удивительно, потому что сказки прочно входят в жизнь и находят отражение во многих предметах искусства. Без сказки и жить было бы не интересно.

4.2. «Чтения» наличников

Я, изучив значения символов, попытаюсь дать расшифровку одного из наличников:




Здесь простая крыша – верхняя доска весьма условно означает небесную твердь, верхний ромб – солнце в зените, боковые ромбы – солнце на восходе и закате, а нижний ромб – земля.





Следует заметить, что боковые ромбы и нижний ромб окружены 3 полосками - символами солнца и небесных хлябей. В Большом Энциклопедическом словаре слово «хляби» объясняется как «бездна, водная глубина», что в космологическом сознании человека того времени означало, что небеса – источник, дарующий и свет, и спасительную влагу.
В таком, на первый взгляд, простом украшении всё-таки отражена главная суть традиционной оберегающей символики оконного проёма.

На некоторых домах изображение реального солнца в виде круга и условного знака ромба сочетаются и образуют солярный знак, несущий одновременно символический смысл триединого образа восходящего, стоящего в зените и заходящего солнца. Это можно видеть, например, на доме по улице Павлова:




Навершие наличника, как бы вторым рядом крыша украшена полукружьями, символизирующими женские груди, связанными с образами небесных богинь рожаниц, которые проливали влагу на поля:




Здесь небо условно обозначено традиционной «крышей», обозначающей «твердь», а боковины скромно украшены полотенцами с мелкими шариками – символическими капельками дождя.

Известно, что впоследствии многим элементам украшения уже не придавалось такого значения, какое в них вкладывали предки, однако мастера по традиции помещали солярные знаки на положенных местах наличников окон. Возможно, просто изображение светила воспринималось как красивая декоративная деталь. Хотя следует отметить, что на этом доме все украшения примитивны и выполнены далеко не художественно.





Все эти узоры и образы когда-то имели определенный смысл, являясь по своей сути охранными знаками. Ими украшены старинные обрядовые предметы, они же красуются и на наличниках. Народная традиция пронесла эти знаки сквозь века. Но со временем они утратили для нас магическое значение и суть их забыта. Древние архаичные узоры превратились в декоративные элементы, разбавленные современным орнаментом, не связанным с прошлым их смыслом. Прочесть эти орнаменты, понять их глубинный смысл и разгадать магические заклинания уже практически невозможно. Именно поэтому они так к себе манят…

И хотя в наше время зачастую многие элементы воспроизводились просто по традиции, без глубокого осознания их значимости для бытия дома, всё-таки в них оставалось то символическое содержание, которое вкладывали в них наши предки.
Если посмотреть на современные резные наличники, можно удивляться их разнообразию. Современные города и поселки становятся более яркими и неповторимыми. Резные наличники на окнах современных коттеджей часто вбирают в себя элементы лучших образцов деревянного декора. Причем, в различных областях можно наблюдать совершенно различные стили оформления домов резьбой по дереву.


Я обратила внимание, что кроме различия узоров на наличниках существует различие верхней части наличников и нижней части. Я хочу представить общепринятые навершия и привлекающие внимание своей необычностью. А также я заметила различие подоконной доски:





Здесь двускатная крыша образует своеобразный фронтон, который традиционно обозначает небесную твердь.

Двухскатное навершение (треугольное) - навершение наличника, образующее фронтон; простые и сложные фронтоны:




Арочное навершение -дуговое навершение самого наличника, когда фронтон имеет форму дуги; дуговое завершение самой рамы, вне зависимости от типа навершения наличника над рамой:




Плоское навершение -верхняя полочка-карниз:





Многоярусное навершение - ронтон наличника из нескольких горизонтальных уровней; чаще - двухъярусное навершение наличника:








Навесные детали - резные украшения в виде навесных деталей - "ушей" при навершении наличника, фестонов над колоннами (боковыми пилястрами) и "серег" под его карнизом:

















Завершение - карниз. Иногдакарниз (завершение наличника), богато украшен резьбой и несет смысловую нагрузку не менее, чем навершение наличника:























Я зарисовала и нашла расшифровку встречающихся символов на наличниках нашего города Асбеста и составила таблицу значений этих символов. (Приложение 4.