Емоційна, сексуальна

Визначальним у структурі сім’ї є тип подружжя

Моногамія – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою. Полігамія - з декількома партнерами (полігінія та поліандрія);

Залежно від сфери вибору партнера шлюби поділяють на ендогамні – укладаються у межах власної, але більш широкої спільноти та екзогамні – укладаються між партнерами, що належать до різних соціальних груп;

За ієрархією престижу та влади виділяють патріархальні, матріархальні та егалітарні сім’ї (влада розподіляється приблизно порівно між чоловіком та дружиною).

За місцем проживання молодого подружжя виділяють неолокальні, патрілокальні і матрілокальні сім’ї;

За біологічними зв’язками вирізняють: нуклеарну сім’ю (батьки та діти) та розширену (нуклеарна та інші родичі)

Система категорій соціологічного вивчення сім’ї

Функції сім’ї – способи вияву активності, життєдіяльності сім’ї та окремих її членів.

Дві найважливіші функції сім’ї – 1) сім’я це єдина соціальна група, яка збільшується не завдяки прийому нових членів ззовні, а завдяки народженню дітей; 2) передає культурну спадщину суспільства від одного покоління до іншого;

Репродуктивна, виховна, господарсько-побутова, виробничо-економічна, матеріального забезпечення, первинного соціального контролю,

духовного спілкування,

соціально-статусна, дозвіллєва,

Шлюб – це завжди боротьба: спочатку за об’єднання, потім за рівноправ’я, потім за незалежність.

В коханні втрачають глузд, в шлюбі помічають цю втрату.

Сім’я – і не рай, і не пекло; це просто чистилище. (А. Лінкольн).

Звідки такий шум? Кожний кує своє щастя.

Більшість з нас стає батьками, ще не переставши бути дітьми.

Батьківство: посада, що вимагає безмежного терпіння, щоб її виконувати, і не вимагає ніякого терпіння, щоб її отримати.

Ми надто сильно любимо своїх дітей і надто мало – своїх батьків.

Будь-яка жінка здатна постояти за себе, особливо на кухні.

Чоловік повинен бути глухим, а жінка сліпою – і в домі буде цілковита згода. (англійська поговірка)

Якщо жінка ангел, значить, прийшла по твою душу.

Якщо жінка не вірить – значить, мислить.

Жінка мріє про щастя. Чоловік – про автомобіль.

Багато чоловіків забезпечили повну зайнятість своїм жінкам.

Підкорив жінку. Тепер вона йому варить і пере.

Найважчі роки шлюбу – після весілля.

Жінка виходить з нареченої в результаті шлюбу.

Завжди легше поставити себе на чиєсь місце, ніж когось на своє.

Розум – це саме те, що чоловік шукає в жінці, коли вивчив вже все інше.

Коли поряд немає дружини, чоловік завжди правий

Народився сам – допоможи народитися іншому

Якби тільки батьки могли собі уявити, як вони набридають своїм дітям! (Б.Шоу ).

Діти – квіти життя. Даруйте їх своїм коханим.

Діти – квіти життя… на могилі нашої молодості.

Чому б чоловікові не любити свою жінку? Любить же він чужих.

Шлюб з доброю жінкою – це гавань в бурі життя, а з поганою – це буря в гавані.

Тенденції розвитку сучасної сім’ї

- Деінституціоналізація сім’ї – розчинення її в суспільстві;

- Втрата економічного значення сім’ї – важливіше значення мають емоційні стосунки та інтереси;

- Збільшення кількості розлучень;

- Збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

- Зменшення середньої тривалості шлюбу;

- Відкладення часу вступу до шлюбу;

- Проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;

- Зменшення розмірів сім’ї і народжуваності

дітей з подальшим старінням населення

та його депопуляцією;

- Збільшення кількості самотніх людей,

які не одружуються;

- зменшення кількості повторних шлюбів

Тенденції розвитку сучасної сім’ї

Сучасна західна цивілізація далеко просунулася шляхом розвитку особистої свободи індивіда, можливостей його соціального вибору. При цьому такій свободі нерідко віддається перевага перед взаємною відповідальністю і згуртованістю сім'ї, що створює для неї чималу небезпеку. У більшості країн Західної Європи зменшується число осіб, які вступають у шлюб, росте число "вільних союзів" і народжених у них дітей, слабшає міцність шлюбів.
Зростає трудова зайнятість жінок поза сім'єю. Частка працюючих жінок перевищує 50-60 %. Професійні інтереси стають серйозним конкурентом сімейним інтересам для чоловіків та жінок.

Водночас, сім'я залишається вищою цінністю і для зміцнення її позицій урядами багатьох країн застосовуються спеціальні заходи – допомоги, фінансові пільги, відпустки для батьків у зв'язку з доглядом за маленькими чи хворими дітьми, створення дошкільних дитячих установ, пристосування режимів робочого дня до потреб сім'ї. У ряді країн час догляду за дітьми зараховується в загальний виробничий стаж при нарахуванні пенсій, в зв'язку з народженням дитини виплачуються одноразова грошова допомога, сума якої зростає з кожною наступною дитиною.

Пріоритетні напрями витрачання респондентами додаткових коштів за їх оцінкою, %

(у разі отримання великої суми грошей, на що були б спрямовані витрати у першу чергу?)

Придбання житла 61 %

Придбання автомобіля 42 %

Благоустрій квартири 33,2 %

Розвиток бізнесу 29,9 %

Навчання за кордоном 24,9 %

Зміцнення здоров’я 22,5 %

Туристичні поїздки 21,4 %

Одяг 8 %

Народження ще однієї дитини 7,9 %

Коштовності 3,8 %

Інше 2,3 %

Хоббі 2 %

Великі покупки 1,2 %

Книги, твори мистецтва 1,1%

.

Категорії сімей та внутрішньо-родинні дисгармонії, які потребують соціального супроводу сім’ї

Проблеми у взаєминах

1.бездоглядність, відсутність виховання

2.надмірна опіка, дріб’язковий контроль

3.емоційне відштовхування

4.суперечливе виховання

5.не володіння гуманними методами виховання

6.наявність в одного з батьків кримінального минулого;

7.комп’ютерна залежність дитини

8.підлітковий вік, агресивна поведінка

• Найпоширеніші конфлікти

між батьками та дітьми між подружжям

У разі: У разі:

- повторного шлюбу -молодого подружжя (матеріальна невлаштованість

- прийомної родини, пристосування

- розлучення батьків;

- неповної родини -розлучення батьків (розподіл майна,

- зловживання алкоголем чи виплата аліментів);

наркотиками батьками; - зловживання алкоголем, наркотиками;

- інвалідності дитини;

- умовно засуджених неповнолітніх - безробіття одного чи двох батьків;

- подружньої зради

Гендерні відносини в сім’ї

Гендерні студії виникли в другій половині ХХ ст. на основі феміністичних теорій. (гендер – соціальна стать).

Початок фемінізму як інтелектуальної та культурної традиції сягає початку ХV ст., коли з’явилася праця Крістіни Пізан “Місто жінок”;

Сімона де Бовуар – “Друга стать”: жінками не народжуються, а стають.

Сучасний ліберальний фемінізм основний акцент робить на визнанні рівних прав чоловіків і жінок. Соціальні ролі чоловіків і жінок є не визначеними природою, а наслідком відповідної соціалізації. Тому за певних умов (інші методи виховання дітей, освіти, “фемінізація ЗМІ) соціальні ролі можуть бути змінені;

Радикальний фемінізм – у патріархальному суспільстві (інших ніколи не було) чоловіки мають вигоду, привілеї. Гендерна нерівність насамперед виявляється у сім’ї, у близьких міжособистісних стосунках. Сексуальність жінок визначається так, як вигідно чоловікам – від жінок очікують, що вони будуть доступними, відгукуватися на сексуальні потреби чоловіків;

Марксистський фемінізм – (праця Ф.Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності та держави”) - початок пригноблення жінок було покладено запровадженням приватної власності.

Зосередження власності на засоби виробництва

в руках порівняно невеликої кількості людей,

переважно чоловіків, започаткувало соціальну нерівність.

Капіталізм – причина панування над жінками.

Стать і гендер

Століттями соціальна доля жінки визначалася її біологічною здатністю народжувати потомство.

Гендер – соціально-культурна конструкція статі та сексуальності, соціальні очікування щодо представників певної статі”

гендерна ідентичність набувається в процесі соціалізації.

Суспільну ідентифікацію жінки успадковують від батька, згодом змінюють її на чоловікову, а овдовівши, дуже часто живуть інтересами сина, або знову виходять заміж і приймають життєві цінності нового чоловіка. Їхній зв’язок із суспільством з точки зору філософії, права, психології є цілком іншого типу, іншої природи, ніж у чоловіків. Вони будують свою ідентичність, підтримуючи свого мужчину;

У соціології гендерний аналіз - варіант стратифікаційного підходу, розглядається нерівний розподіл суспільних ресурсів за ознакою статі.

Структурно-функціональний аналіз

Т. Парсонс: суспільство потребує виконання двох типів функцій – продуктивних і репродуктивних, які здійснюються в межах різних інституційних систем – професійної та родинної, то цілком логічною є диференціація соціальних ролей.

Розподіл ролей визначається біологією, яку змінити неможливо. Порушення такого розподілу ролей може призвести до появи багатьох соціально не пристосованих індивідів.

Виконання інструментальних ролей вимагає від особи таких рис, як самостійність, раціональність, витривалість, матеріальне забезпечення сім’ї.

Виконання експресивних ролей вимагає від особи терпіння, чутливості до потреб інших, комунікативних, виховательських здібностей, емоційно підтримувати членів сім’ї, доглядати за дітьми та старшими людьми.

Теорія соціального конструювання гендера

Не визнає біологічні пояснення відмінностей у соціальному становищі чоловіків і жінок. (М.Мід, ДжМердок).

Чоловічих та жіночих ролей навчаються у процесі соціалізації, і ці ролі суттєво відмінні в різних культурах та історичних періодах.

Міжособистісна комунікація супроводжується фоновим процесом створення і відтворення гендера.

Будь-яка ситуативна поведінка (конференція, ділова розмова, спілкування тощо) є гендерно забарвленою вважається соціально успішною, якщо відбувається як конвенційні акти взаємодії.

В ситуації “гендерного збою” комунікація

стає ускладненою або неможливою.

Водночас, очевидно, що у будь-якій культурі

жінці відводилося менш почесне і важливе місце,

ніж чоловіку.

Концепція гендерного порядку

Гендерний порядок – невід’ємна складова будь-якого суспільства. Це система відносин між статями, яка охоплює всі сторони громадського, приватного життя.

4 виміри гендера: 1) праця (виробництво), 2)влада, 3) емоційні відносини, 4) символічні відносини (репрезентації гендера в культурі).

1) – гендерний поділ праці: “чоловічі” та “жіночі” професії з відносно більшою зайнятістю жінок менш престижною та високооплачуваною працею. (В Україні частка жінок у загальній робочій силі становить близько 50%. Домінує позитивне ставлення працюючої жінки, проте очікується, що у неї менші, ніж у чоловіків прагнення до кар’єрного зростання, більша готовність поступитися робочим місцем у період кризи. В Україні різниця між заробітною платою жінок і чоловіків становить 32%, хоча рівень освіти працюючих жінок вищий, ніж у чоловіків;

2) Жінки значною мірою в Україні відсторонені від влади; Насильство в сім’ї, згвалтування глибоко пов’язані з загальним нерівним поділом влади в суспільстві та ідеологією чоловічого панування (п-д війни, Сербія, тощо), засіб зміцнення соціального і гендерного порядку;

3) Емоційний компонент – гетеросексуальна жінка соціалізується більшою мірою як об’єкт бажання, на відміну від чоловіка-суб’єкта. Індустрія моди, косметики, порнографія це підтверджують.

4) Символічна репрезентація – непомітна чи явна в рекламі, кіно, одягу, стилю одягу, макіяжу – присвоєння заміжній жінці прізвища чоловіка, чоловічі форми назв посад та професій.

Гендерні лінзи культури

-Багато соціальних теорій не відображають життєву практику жінок, а написані з погляду чоловіків: чоловіки створили мистецтво, промисловість, науку і торгівлю, державу і релігію, Г.Зіммель вказував про це. (Г.Спенсер: природа створила жінок такими турботливими, що їм не можна давати права голосу- бо втрутяться в еволюцію, освіта теж зашкодить – відволікатиме енергію від репродуктивних органів до мозку).

-Якщо раніше передбачалося, що психічно здорові й соціально адаптовані чоловіки мають бути неодмінно маскулінними, а жінки – фемінними, то тепер наголошується на можливості кожного індивіда поєднувати риси фемінності й маскулінності.

Основна література

1.Бабенко Н.Б. Соціологія сім’ї. – К.: ДАКККіМ, 2004. – 256 с.

2.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 544 с.

3.Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О.Макеєва. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 566 с.

4.Соціологія: Підручник / 3-тє вид., стереотипне. За редакцією В.М.Пічі. – Львів: «Новий Світ-2000», 2007. – 280 с.

5.Танчин І.З. Соціологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 351 с.

6.Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

7.Юрій М.Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2005. – 552 с.

Додаткова література

1.Алексеєнко Т.Ф., Балакірєва О.М., Галустян Ю.М. Сім’я в умовах становлення незалежної України (1991-2005 роки). – К., 2006. – 252 с.

2.Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 136 с.

3.Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві. / ПРООН; Інститут соціології НАНУ. – К., 2007. – 234 с.

4.Рудинеско Е. Розладнана сім’я / Пер. з фр. – К.: Ніка-Центр, 2004. – 232с.

5.Савка В.Є., Уманець Н.А. Сім’я та соціум: проблеми взаємодії. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 180 с.

6.Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. – 248 с.

7.Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 574 с.

8.Фурман А.В., Надвинична Т.Л. Основи гендерної рівності: Начальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 168 с.

8.Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008. – 256 с.

Дата добавления: 2015-05-26