Рецепция римського права и его значение для романо-германского права

Термін «рецепція» походить від латинського <rcceptio» — прийняття. Щодо права рецепцію розуміють як запозичення, сприйняття якою-небудь національною правовою системою принципів, інститутів, основних рис іншої національної системи»¹.

З римського права було запозичено поділ права на приватне і публічне, майнове і особисте право, поняття власності та ін. Також розроблялися і вводилися в тканину права нові ідеї, тео­ретичні положення.

Вивчення римського права, процес становлення самої юри­дичної науки стимулювалися політичними подіями того часу, перш за все, боротьбою між світською і церковною владою, зміцненням бюрократичних структур влади.

Існували й інші передумови рецепції римського права в країнах Західної Європи. Економічні передумови були пов'язані з тим, що після потрясінь і руйнівних войн в VI—VIII ст. поступово пожвавлювалося господарського життя, зростав торговий оборот, для регулювання якого германського, французького звичає­вого права стало недостатньо. Політичні передумови рецепції полягали в тому, що буржуазні елементи міського населення, що зароджувалися, були зацікавлені в сильній централізованій державі².

Рецепцію римського права пов'язують, перш за все, з діяль­ністю Болонського університету, в якому викладалося право ба­гатьом студентам, що приїхали з різних країн. Процес навчання включав читання джерел і коментування їх професорами. Причому коментування не мало лише допоміжний характер, а виливалося в тлумачення положень норм права. Такі тлумачення називалися глосами, а викладачі — глосаторами. Окрім глос, відомих ще класичним юристам, середньовічні глосатори створювали загальні попередні зауваження, огляди тієї чи іншої частини зводи цивіль­ного права, а також збірники різних юридичних правил¹.

Сприяла рецепції римського права і католицька церква. Причин тому було декілька: географічна спільність генезису, збіг кла­сичного періоду римського приватного права і часу формування християнства. Ідеї справедливості, доброї волі, відповідальність за делікти та ін., закладені в римському праві, також були дуже близькі християнству, так само як і ідея формування приватного права з урахуванням норм права природного².

Поява школи глосаторів була пов'язана із затвердженням тези про необхідність відтворення первинного тексту Кодексу Юстініана, тим самим звільнивши його від тих нашарувань і ко­ментарів, які були дані в пізніший період. Втілення даних ідей найяскравіше відбилося в знаменитій праці Аккурсія, яка, по суті, була коментарем до Кодексу Юстініана. Засновники школи пост-глосаторів (Луллій, Раван) пропонували запровадити нові методи пізнання права, що виводяться із загальних принципів права і його окремих положень.

О.І. Косарев пропонує таку періодизацію рецепції римського права, яка вбачається найбільш прийнятною.

I етап — це рання рецепція. її відносять до XII—XIII ст. Вона в основному відбувалася у формі вивчення, викладання і комен­тування положень класичного римського права.

II етап — середньовічна рецепція (XIV—XVII ст.). Це період розкладу середньовічних і становлення буржуазних відносин. Ре­цепція відбувалася у формі прямого застосування судами і поса­довими особами, що володіли цивільною і кримінальною юрисдик­цією, норм римського права. Середньовічна рецепція характерна, перш за все, для Німеччини.

III етап — це рецепція періоду затвердження буржуазних відносин у Західній Європі (XIX — початок XX ст.). Характери­зується створенням систематизованих актів (кодексів, уложень
і т. ін.) на основі положень римського права¹.

Отже, романо-германське право формувалося на основі ре­цепції римського права. Систематизоване і пристосоване до потреб нового часу, воно дедалі більш відходило від права Юстініана і ставало систематизованим правом, заснованим на раціональному началі.

Дата добавления: 2015-05-26