Особливості охорони праці жінок

Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Законом України «Про охорону праці» передбачені права працівника на пільги і компенсації за наявності на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, він забезпечується безоплат­ним лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінни­ми харчовими продуктами. У разі роз’їзного характеру роботи працівни­кові виплачується грошова компенсація на придбання відповідних продуктів для покращення стану здоров’я.

Перелік виробництв, професій та посад, робота на яких дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з небезпеч­ними і шкідливими умовами праці, затверджений Міністерством праці і соціальної політики. Наприклад, при виконанні роботи в умовах високої температури відбувається інтенсивне потовиділення, за якого організм втрачає воду і мінеральні речовини, що негативно відбивається на психо­фізіологічному стані працівника. Тому в гарячих цехах працівники забез­печуються газованою солоною водою.

Робітники, що працюють у вищезазначених шкідливих і небезпечних умовах, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого при­значення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавст­вом. Керівник підприємства (роботодавець) може за свої кошти додатко­во встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим догово­ром) додаткові пільги і компенсації працівникам понад передбачених законодавством.

У випадку зміни виробничих умов, розмірів пільг і компенсації, пе­редбачених трудовим договором, керівник підприємства повинен не піз­ніше як за 2 місяці письмово поінформувати про це працівника. При цьо­му працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням.

Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закрі­пила рівність прав жінок і чоловіків. Разом з тим, трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює особливі вимоги щодо охорони праці жінок і неповнолітніх.

Статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється за­стосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встанов­лені для них граничні норми:

- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою робо­тою (до 2 разів на годину) - 10 кг;

- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг.

Законодавством про працю забезпечені права жінок на максимально досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці жінок на роботах у нічний час. При цьому значна увага приділяється наданню пільг вагіт­ним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років: не допуска­ються роботи у нічний час, надурочні роботи і роботи у вихідні дні, на­правлення у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологам тривалістю 70 календарних днів до і 56 календарних днів після пологів, а також перерви для годування дитини. Вони, відповідно до медичного висновку, можуть мати знижені норми виробітку або бути переведені на легку роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).

Гарантії трудових прав жінок чітко визначені ст. 184 КЗпП. Заборо­няється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробіт­ну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, також забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, самотніх матерів у випадку наявності у них дітей віком до 14 років чи дитини-інваліда, крім випадків повної лік­відації підприємства, установи, організації, але з обов’язковим працевла­штуванням.

Дата добавления: 2015-05-26