Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Хід роботи




Робота 2. ВИДІЛЕННЯ КИСНЮ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ

Контрольні запитання та завдання

Хід роботи.

1. На листки рослин, витриманих у темряві протягом двох діб, наколоти фігури, вирізані з темного світлонепроникного матеріалу. Примітка. Для створення сприятливих умов вологості й підвищення вмісту вуглекислоти під ковпаком можна поставити чашку з водою, а також подрібненим вапном (рис. 3.12).

  Рис. 1. Дослід з одержання крохмальних фігур  

2. Рослини виставити на яскраве сонце або освітлювати 1ч2 год. потужними лампами. Примітка. Залежно від інтенсивності світла дослід може тривати від 40 хв. до 24 год.

3. По закінченні експозиції листки зрізати, фігурки з них зняти.

4. Зрізані листки помістити у колбу, залити водою та прокип’ятити впродовж 3-5 хв. на водяній бані.

5. Воду злити, додати у колбу спирт й прокип’ятити знову до повного екстрагування хлорофілу. Примітка. Після видалення останнього листок стає білим.

6. Знебарвлені листки перенести пінцетом у чашки Петрі з водою для охолодження.

7. За 10 хв. воду злити і розправлені на чашці листки обробити розчином йоду.

  Рис. 2. Вигляд листка, обробленого розчином йоду.  

 

Примітка. Спостерігають, що там, де були фігури, залишилися світлі місця, а навколо них – темний фон унаслідок кольорової реакції синтезованого в процесі фотосинтезу крохмалю. Як відомо, крохмаль з йодом дає синє забарвлення. Можна проводити цей дослід з рослинами, використовуючи як цілі рослини, так і зрізані з них листки. Влітку цей дослід можна проводити з рослинами з відкритого ґрунту.

Висновки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які процеси відбуваються в листках, коли рослини перед дослідом витримують у темряві?

3. Чому під час фотосинтезу в листках відкладається первинний крохмаль? Яке це має значення для процесів життєдіяльності рослин?

4. Назвіть цикл, в якому відбувається відновлення СО2 до моносахаридів.

6. На листках яких рослин крохмалеві фігури формуються краще?


День 2. __________2014 р.

Під час асиміляції вуглекислого газу зеленими рослинами в процесі фотосинтезу виділяється кисень, який можна виявити простими методами.

Мета роботи. Продемонструвати виділення кисню зеленими рослинами під час фотосинтезу. Показати залежність його від спектрального складу світла Матеріали, реактиви, обладнання. Гілочки елодеї або інших рослин; 0,01 %-й розчин індигокарміну, 10 %-й розчин дитіоніту натрію, слабкий розчин пірогалолу, концентрований розчин гідроксиду калію; склянки, лійки, пробірки, сірники, лампа (200-300 Вт), круглодонні колби місткістю 300-500 мл.

Завдання 1.

1. Велику колбу заповнити 0,01 %-м синім розчином індигокарміну, до якого, безперервно перемішуючи, доливати 10 %-й розчин дитіоніту натрію до появи жовтого забарвлення.

2. В розчин занурити гілочку елодеї, колбу герметично закрити (щоб усунути попадання в неї повітря) виставити під лампу. Примітка. Спостерігають, як внаслідок виділеного під час фотосинтезу кисню за кілька хвилин навколо зелених частин рослини з’являється блакитна зона.

Завдання 2.

1. Підрізані під водою гілочки елодеї однакового розміру або іншої водяної рослини розмістити на дні трьох склянок, пофарбованих ззовні нітролаками – червоним, зеленим і синім. Примітка. Можна також обгорнути склянки відповідно забарвленими целофановими плівками. Склянки заповнюють водою, збагаченою вуглекислим газом.

2. Накрити рослини скляними лійками. Примітка. Стежать, щоб зрізані кінчики їх були спрямовані до вузької частини лійок.

3. Заповнені водою пробірки закрити великим пальцем руки так, щоб туди не потрапили пухирці повітря, потім повернути їх отвором униз і обережно одягнути на трубки лійок, які розміщені нижче рівня води в склянках (рис. 2).

  Рис. 2. Виділення кисню гілочками елодеї при фотосинтезі

4. Склянки експонувати на світлі. Відмітити швидкість заповнення пробірок газом залежно від спектрального складу світла.

5. Заповнену газом пробірку обережно зняти з трубки лійки, попередньо закривши отвір пальцем.

6. У пробірку внести тліючу скалку, яка спалахує за наявністю в ній кисню. Завдання 3.

1. У дві колби налити 1 %-й розчин бікарбонату калію, виготовленого на прокіп’яченій воді (без СО 2).

2. Помістити в колби однакові за розміром гілочки елодеї.

3. Одну колбу (контрольну) обгорнути темним папером, а іншу (дослідну) – виставити на яскраве світло.

4. За 1 год. у колби внести по 1 мл розчину КОН і пірогалолу. Примітка. Внаслідок окиснення пірогалолу виділеним під час фотосинтезу киснем розчин набуває коричневого забарвлення. У контрольній колбі розчин залишається безбарвним.

Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

День 3. __________2014 р.

Робота 3. ВИЗНАЧЕНIIЯ ЖАРОСТIЙКОСТI РОСЛИН (за Ф. Ф. Мацковим)

Вплив високих температур спричинює пошкодження структури й функції цитоплазматичних мембран, білків, гальмує рух цитоплазми, знижує мітотичний індекс тощо. Для з’ясування специфіки адаптації рослин до дії високих температур доцільними є дослідження їх фотосинтетичного апарату. Наразі за дії високих температур у клітинах мезофілу листка відбувається пошкодження цілісності напівпроникних мембран, внаслідок чого відбувається дифузія речовин по клітині та за її межі. Такий листок, занурений у розчин соляної кислоти, може набувати бурого забарвлення в результаті феофiтинiзацiї (окиснення) хлорофiлiв. За ступенем феофітинізації можна оцінювати жаростійкість рослин.

Мета роботи. Визначити рівень жаростiйкостi рослин різних видів.

Матеріали, реактиви, обладнання. Зелені листки різних видів рослин (сентполiї, традесканції, пеларгонії, пеперомiї, бегонії, плюща); 0,2 н. розчин соляної кислоти; водяна баня, термометри, піпетки, чашки Петрі, кристалізатори, чайник з киплячою водою, олiвцi по склу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 888; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.