Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Шлюбний договір. Сімейний кодекс (далі СК), як основний законодавчий акт, регу­лює сімейні відносини, визначає засади шлюбу




Шлюб

Сімейний кодекс

 

 

Сімейний кодекс (далі СК), як основний законодавчий акт, регу­лює сімейні відносини, визначає засади шлюбу, особисті майнові та немайнові права і обов'язки подружжя, підстави, зміст особистих немайнових і майнових прав і обов'язків батьків і дітей, усиновлю-вачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Кодекс набрав чинності з 1 січня 2003 року.

 

178 _______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

 

У Сімейному кодексі України визначені завдання, учасники сі­мейних відносин, поняття сім'ї, шлюбу, а також прав і обов'язків подружжя, батьків і дітей. Так, у ст. З кодексу визначено поняття сім'ї: це спільне проживання осіб, пов'язаних спільним побутом, що мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лі­куванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. У кодексі визначено, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повно­ліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотир­надцяти років, а неповнолітньою — до досягнення вісімнадцяти років.

У Сімейному кодексі регламентуються права та обов'язки матері, батька та дитини, їх обов'язки по взаємному утриманню. Поряд з цим передбачається ряд правових гарантій щодо влаштування ді­тей, позбавлених батьківського піклування, порядок усиновлення, встановлення опіки і піклування над неповнолітніми.

Значна увага приділяється правам та обов'язкам іноземних гро­мадян та осіб без громадянства в сімейних відносинах, встановлю­ється порядок реєстрації та розірванням шлюбу між громадянами України та іноземцями, усиновлення іноземцями дітей, які є грома­дянами України, та інше.

 

 

У статті 1 Сімейного кодексу України визначена мета регулюван­ня сімейних відносин:

 

— утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

— зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкрет­них осіб;

— побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почут­тях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

— забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливі­стю духовного та фізичного розвитку.

Таким чином, у Сімейному кодексі закріплені норми, що охоро­няють сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створюють умо­ви для зміцнення сім'ї.

 

 

Основи правознавства України ____________________ 179

 

 

Стаття 21 Сімейного кодексу визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

 

Сумісне проживання жінки та чоловіка без укладення шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу також не породжує виникнення у жінки та чоловіка прав й обов'язків подружжя, крім випадків, коли релі­гійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення держа­вних органів реєстрації актів цивільного стану.

 

Для укладання шлюбу майбутнє подружжя має відповідати вста­новленим законодавством умовам, а саме:

1. Досягнути шлюбного віку: для чоловіків — 18 років, а для жінок — 17 (ст. 22 СК). Проте Сімейний кодекс України встановлює виняток з цього правила — за заявою особи, яка досягла чотирнад­цяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст. 23 СК).

2. Досягнення взаємної згоди на укладення шлюбу, тобто шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка і жінки; це означає, що ніхто не може бути примушений до вступу у шлюб (ст. 24 СК).

3. Взаємна обізнаність осіб, що мають намір вступити у шлюб про стан здоров 'я один одного.

4. Додержання принципу одношлюбності, тобто не перебувати на час реєстрації шлюбу в іншому шлюбі (ст. 25 СК).

Окрім умов одруження, ст. 26 Кодексу встановлює перелік осіб, які не можуть перебувати між собою у шлюбі:

— особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

— рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є бра­ти і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

— двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник,

племінниця;

— усиновлювач та усиновлена ним дитина. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усинов­лення.

 

180 _______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Варшавський та ін.

 

 

Державна реєстрація шлюбу є офіційним підтвердженням часу виникнення взаємних прав і обов'язків подружжя. Вона встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтере­сах держави та суспільства. Реєстрація шлюбу проходить в урочистій обстановці та посвідчується Свідоцтвом про шлюб (ст. 27 СК).

Для вступу у шлюб жінка і чоловік повинні подати відповідну заяву до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільно­го стану за їх вибором. Заява подається особисто жінкою і чолові­ком. Якщо з поважних причин хтось із них не може подати заяву особисто, то заява, нотаріально посвідчена, подається через предста­вника, повноваження якого також мають бути підтверджені нотарі­ально. Якщо реєстрація шлюбу не відбулась у визначений термін, то вона буде чинною протягом 3 місяців від дня її подання. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються зарученими, проте заручини не породжують обов'язку вступу в шлюб (ст. З1 СК).

Державний орган реєстрації актів цивільного стану зобов 'язаний ознайомити осіб, що мають намір одружитися, про їх права і обо­в'язки як майбутнього подружжя й попередити про відповідаль­ність за приховування перешкод до вступу в шлюб.

Шлюб реєструється після закінчення одного місяця від дня по­дання заяви про реєстрацію шлюбу. Хоча з поважних причин за рі­шенням керівника державного органу реєстрації актів цивільного стану шлюб може бути зареєстрований і до закінчення вище вказа­ного терміну (ст. 32 СК).

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви. Шлюб реєст­рується у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільно­го стану. Але за заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Також за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього про­живання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Найголовнішим при реєстрації шлюбу є присутність нарече­ної та нареченого, оскільки реєстрація шлюбу через представника не допускається (ст. 34 Сімейного кодексу).

Основи правознавства України _________________________________ 181

 

 

Сімейний Кодекс України (ст. 92) передбачає право подружжя укладати між собою шлюбний договір. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. На укладення шлюбного договору до реєст­рації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

 

Стаття 93 Кодексу виділяє такі умови укладення шлюбного договору, які визначають його зміст:

1. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.

2. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обоє 'язки подружжя як батьків.

3. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

4. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені законодавством, а також ставити одного -з подруж­жя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

5. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

 

Шлюбний договір укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо договір укладено до реєстрації шлюбу, то він набирає чинності у день реєстрації шлюбу, а якщо після — з моменту його нотаріального посвідчення.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, то він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. У шлюбному до­говорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків, у тому числі і після припинення шлюбу.

Шлюбний договір може визначати майно, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім'ї, а також пра­вовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстраці­єю шлюбу.

Важливим досягненням нового Сімейного кодексу України є пра­вова норма, відповідно до якої сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, правового режи­му спільної сумісної власності і вважати його спільною частковою

 

182 _______ Я. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

 

 

власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Крім цього, сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір може містити й інші умови: порядок користування житлом, взаєм­не утримання тощо. Сторони можуть включати до шлюбного дого­вору будь-які інші умови, у тому числі щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 496; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.