Адвокатура в Україні

Конституція України проголошує існування в Україні адвокатури, основними завданнями якої є забезпечення права на захист від об­винувачення та надання правової допомоги (ст. 59).

Прийнятий 19 грудня 1992 року Закон України «Про адвокатуру» визначає адвокатуру як добровільне професійне об'єднання, покли­кане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод та представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону).

Законом передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфі­каційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською ді­яльністю та прийняв присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Законом України «Про адвокатуру» та правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року) регламентовано пра­ва та обов'язки адвоката.

Адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підпри­ємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить роз­в'язання відповідних питань; збирати відомості про факти, які мо­жуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушен­ня, зокрема запитувати і отримувати документи або їх копії від під­приємств, установ і організацій та об'єднань, а від громадян — за їх згодою, ознайомлюватися на підприємствах, установах і в організа-

336 _______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

ціях з необхідними для виконання доручення документами і матері­алами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отри­мувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеці­альних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; заявляти клопотання та скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них пись­мові вмотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних ор­ганів і давати пояснення щодо суті клопотань та скарг.

При провадженні професійної діяльності адвокат зобов'язаний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, викорис­товувати всі передбачені законом засоби захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовува­ти свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв дору­чення.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах вер­ховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму та конфі­денційності (ст. 4 Закону). Принципи адвокатської діяльності більш глибоко розкриті в Правилах адвокатської етики. Основні з них такі:

Принцип незалежності адвокатської діяльності полягає у за­безпеченні таких умов виконання професійних прав та обов'язків ад­воката, які б забезпечували його свободу від будь-якого зовнішньо­го впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Принцип додержання законності у діяльності адвоката по­лягає у тому, що він зобов'язаний не порушувати чинного законо­давства України, сприяти утвердженню і практичній реалізації прин­ципів верховенства права та законності, використовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і предста­вництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У своїй професійній діяльності адвокат не має права використо­вувати засоби та методи, що суперечать чинному законодавству.

У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний додер­жуватися закону, не вчиняти правопорушень і умисно не сприяти вчиненню їх.

Правила адвокатської етики. Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією ад­вокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. (протокол від 1—2 жо­втня 1999 р. № 6/УІ/). — Адвокат. — 1999. — № 3. — С. 50.

Основи правознавства України ______________________ 337

Дата добавления: 2015-05-26