Тема 3. Лекція 4-6. Розвиток емпіричної філософії. Філософія Д. Юма. (1711-1776) ( 6 год. )

ВСТУП

КИЇВ – 2013

Нова філософія XVI-XVIII ст.

З навчальної роботи

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра історії філософії

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора

Доц. Л.Г. Комаха

«____»____________2013року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Частина II)

для студентів

напрям підготовки 6.020301 “Філософія”

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 6.020301 “Філософія”

(шифр і назва спеціальності)

Робоча програма

для студентів напряму підготовки 6.020301 “Філософія”, спеціальності 6.020301 “Філософія”.

«____» ______________ 20___ року - ___с.

Розробники: Кононенко Т.П., доц., док. філософ. наук.

Робоча програма дисципліни “Нова філософія XVI-XVIII ст.”, затверджена на засіданні кафедри Історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол №.....від «....» 2013року

Завідувач кафедри: Ярошовець В.І., проф., док. філософ. наук,

(вибрати необхідне)

_____________________ (Ярошовець В.І.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» ___________________ 20___ року

Схвалено науково - методичною комісією факультету

_____________________________________________________________________

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Кравчук А.А.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 20___ року

© Кононенко Т.П., 2013рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

Навчальна дисципліна “Нова філософія XVI-XVIII ст. (Частина II)” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0203 Гуманітарні науки

з напряму підготовки - 6.020301 “Філософія”, спеціальності - 6.020301 “Філософія”

Дана дисципліна є нормативною

за спеціальністю (спеціалізацією) “Філософія”.

Викладається у Iсеместрі IIIкурсув обсязі – 141 год.

(4 кредитів ECTS) зокрема: лекції 34 год., практичні ____ год. семінарські заняття – 34 год., лабораторні – __ год., самостійна робота 14 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульна(і) контрольна(і) робота(и). Завершується дисципліна – іспитом.

Нормативний курс «Нова філософія XVI-XVIII ст.» передбачає ознайомлення студентів філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з особливостями розвитку історії зарубіжної філософії в період з XVI-го до XVIII ст. Курс має важливе значення для розширення та поглиблення знань студентів в галузі історико-філософської науки і виступає неодмінною складовою підготовки сучасних фахівців-філософів, релігієзнавців, політологів.

Метою і завданням навчальної дисципліни «Нова філософія XVI-XVIII ст.» є: а) формування розуміння у студентів передумов та специфіки формування новочасної філософської парадигми; б) усвідомлення студентами місця періоду Нової філософії в історії філософії; в) Ознайомлення з конкретно-історичними етапами, особливостями філософії Нового Часу; г) вивчення через прочитання першоджерел та їх аналіз вчень видатних філософів новочасної філософської традиції; д) творчий пошук та усвідомлення специфіки філософських систем філософів Нового Часу в контексті основних тенденцій розвитку сучасної філософії та історії філософії.

Предметом курсу є: Європейська філософська думка Нового Часу XVI-XVIII ст. та філософські вчення розроблені представниками Нової філософії XVI-XVIII ст.

Вимоги до знань і вмінь. Студент повинен знати базові знання з історії загального розвитку філософської думки; базові знання з історії розвитку окремих філософських традицій; знання різноманітних підходів до вирішення основних філософських проблем; навички порівняльного аналізу різних філософських систем у межах одного історико-філософського періоду.

Студент повинен вміти аналізувати матеріал і самостійно проводити історико-філософську роботу з опрацювання текстів; володіти термінологічно-категоріальним апаратом історико-філософського дослідження; здобувати навички самостійного визначення та розкриття змісту основних філософських понять, термінів, категорій.

Також студент повинен знати: а) спаввідношення різних періодів історії філософії, специфіку виникнення і формування парадигм в історії філософії, зокрема філософської новочасної парадигми; б) місце філософії Нового Часу в історії філософії як визначного періоду, що в собі має глибокі коріння та багатоманітне майбутнє; в) соціально-економічні, політичні, наукові передумови та супутні обставини становлення та розвитку Нової філософії; г) основні положення, поняття та їх співвідношення у вченнях філософів Нового Часу; д) багатоманіття новочасних філософських пошуків, а також „традиційні” та новітні методи прочитання філософії Нового Часу.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Вивчення попередніх курсів з історії філософії є вагомим у освоєнні періоду Нової філософії XVI-XVIII ст.: „Антична філософія”, „Середньовічна філософія”, „Філософія доби Відродження” – знання з перелічених курсів принаймні мають забезпечити ефективне виконання завдань з формування розуміння у студентів передумов та специфіки формування новочасної філософської парадигми, усвідомлення студентами місця періоду Нової філософії в історії філософії.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 8, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 9 - 16. Обов’язковим для іспиту є звітність з конспектування та результати модульного підсумку.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1	ЗМ 2
Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – __ бали	Max. – __ балів
Усна відповідь	1,5	3,5	1,5	3,5
Доповнення		1,5		3,5
…
Модульна контрольна робота 1
Модульна контрольна робота 2

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 10 балів для одержання іспиту обов’язкове звітування з усіх конспектів та захист з певних тем курсу.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2		Підсумкова оцінка
Мінімум	5	5	50	60
Максимум				99

При цьому, кількість балів:

1. 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

2. 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

3. 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

4. 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

5. 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

6. 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

7. 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100		відмінно
85 – 89		добре
75 – 84
65 – 74		задовільно
60 – 64
35 – 59		не задовільно
1 – 34

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

«Історико-філософські підстави формування Нової філософії XVII-XVIII ст.»

Тема 1. Лекція 1 ІСТОРИКО_ФІЛОСОФСЬКЕ ОЗНАЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ XVII-XVIII ст. (2 год.)

Місце філософії Нового часу в поступі європейської філософії. Принципи означення та основний зміст. Тематична відмінність нової філософії від попередніх зразків. Зміна світоглядної парадигми. Зміст понять«Нова філософія» та «модерна філософія».

Тема 2. Лекція 2-3. РОЗВИТОК ЕМПІРИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. ФІЛОСОФІЯ Дж. БЕРКЛІ (1685-1753) (4 год.).

Вчення Дж.Берклі (Berkeley George, 1685-1753) про реальність. Критика ідеї матеріальної субстанції (імматеріалізм). Номіналізм. Проблема розрізнення первинних та вторинних якостей. «Еsse est реrсірі». Бог і закони природи.

Несубстанційні підстави філософії Д.Юма (Hume David, 1711-1776). Новий погляд на людську природу. Зміст досвіду. Враження та ідеї. Проблема причинності. Автономія моралі. Проблема віри. Скептичний парадокс Д.Юма.

Тема 4. Лекція 7. ТОМАС РІД (1710-1796) ТА ШОТЛАНДСЬКА ШКОЛА «COMMON SENSE». МОРАЛЬНА ТЕОРІЯ АДАМА СМІТА. (2 год.).

Негативна реакція на теоретичні здобутки основоположників емпіричної філософії: Д.Локка, Дж.Берклі та Д.Юма. Значення “Теорії морального почуття” А.Сміта для розвитку теорії моралі у XVIII столітті. Зміст поняття “моральне почуття”. Застосування основоположень теорії моралі для розвитку економічної науки.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ II

«Філософія європейського Просвітництва»

Тема 5. Лекція 8. ФІЛОСОФІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ОСНОВНІ РИСИ ТА НАПРЯМКИ. (2 год.).

Тема 6. Лекція 9-12. ФІЛОСОФІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ПРОСВІТНИЦТВО У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ. (8 год.).

Англійське просвітництво: основні риси та напрямки.

Рання англійська філософія: Філіп Сідні (Sir Philip Sidney, 1554-1586) та Томас Мор (More Thomas, 1477-1535).

Кембріджскі платоніки: Бенжамін Вічкот (Whichcote Benjamin, 1609-1683), Джон Сміт (Smith John, 1616-1652), Ральф Кадворт (Cudworth Ralph, 1617-1688), Натанель Калвервел (Culverwel Nathaniel, 1618-1651), Петер Стеррі (Sterry Peter, 1613-1672), Генрі Мор (More Henry, 1614-1687), Річард Кумберленд (Cumberland Richard, 1632-1718).

Наукова світоглядна парадигма теорії Ісаака Ньютона (Newton, Sir Isaac, 1643-1727). Деїстична основа філософування. Етичне та моральнісі вчення – Антоні Ешлі Купер, граф Шефтсбері (Shaftesbury, Anthony Ashley Cooper, 3^rd Earl of, Baron Cooper of Pawlett, Baron Ashley of Wimborne St. Giles, 1671-1713), Бернард де Мандевіль (Bernard de Mandeville, 1670-1733), Френсіс Гатчесон (Hutcheson Francis, 1694-1746), Джозеф Батлера (Butler Joseph, 1692-1752), Адам Сміт (Smith Adam, 1723-1790); натуралістичний чи матеріалістичний напрямок - Джон Толанд (Toland John, 1670-1722), Антоні Коллінз (Collins Anthony, 1676-1729), Девід Гартлі (Hartley David, 1705-1757), Джозеф Прістлі (Priestley Joseph, 1733-1804); деїстичний – Едвард Герберт (Lord Herbert of Cherbury, Herbert Edward, 1583-1648), Семюел Кларк (Clarke Samuel, 1675-1729); реакція на емпіризм Д.Юма - “Шотландська школа “common sense”, Томас Рід (Reid Thomas, 1710-1796), Річард Прайс (Price Richard, 1723-1791).

Тема7. Лекція 13-16. ФІЛОСОФІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ПРОСВІТНИЦТВО У ФРАНЦІЇ. (8 год.).

Просвітництво у Франції.

Сенсуалістичні та матеріалістичні системи філософії. Попередники доби просвітництва у Франції: П.Бейль (Bayle Pierre, 1647-1706), Ж.Мель’є (Meslier Jean, 1664-1729). Особливості філософського вчення Вольтера (Francois Marie Arouet, 1694-1778). Соціальна теорія Жан-Жака Руссо (Rousseau Jean Jacques, 1712-1778). Сенсуалістична філософська система Е.Конділь’яка (Etienne Bonnot de Condillac, 1714-1780).

Матеріалістичні системи Де Ла Меттрі (Ж.Ламеттрі), (Julien Offray de La Mettrie, 1709-1751), Д.Дідро (Denis Diderot, 1713-1784), К.Гельвеція (Claude Adrien Helvetius, 1717-1783), П.Гольбаха (Baron Paul von Holbach, d’Holbach, 1723-1789), П.Кабаніса (Pierre Jean Georges Cabanis, 1757-1808).

Еволюційні теорії у французькому просвітництві: Д.Дідро (Denis Diderot, 1713-1784), Де Ла Меттрі (Julien Offray de La Mettrie, 1709-1751), К.А.Гельвецій (Claude Adrien Helvetius, 1715-1771), П.Гольбах (Baron Paul von Holbach, d’Holbach, 1723-1789), Де Мельє (De Maillet, 1656-1738), Маупертіс (Pierre Louis Moreau de Maupertuis, 1698-1759), Де Бюффо (Georges-Louis Leclerc de Buffon, 1707-1788), Жан-Баптіст Робін (Jean-Baptiste Robinet, 1735-1820), Чарлз Бонне (Сharles Bonnet, 1720-1793), Пітер Паллас (Peter Simon Pallas, 1741-1811).

Тема 8. Лекція 14. ФІЛОСОФІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ПРОСВІТНИЦТВО У НІМЕЧЧИНІ. (2 год.).

Просвітницькі тенденції в Німеччині.

"Енциклопедія знання" X.Вольфа (Wolff, 1679-1757). Естетична концепція О.Баумгартена (Baumgarten, 1714-1762). М.Мендельсон (Mendelssohn, 1729-1786) і теорія соціально-релігійної терпимості. Літературно-суспільний рух.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Ч.II)

Дата добавления: 2015-05-26