Етапи розробки і реалізації стратегії в процесі проведення змін в організації

Таким чином, загальний процес стратегічного управління включає чотири підпроцеси.

Перший підпроцес – аналіз середовища. Аналіз середовища вважається початковим, оскільки він забезпечує базу для визначення місії і цілей організації і розроблення стратегій поведінки, дозволяє виконувати місію і досягати поставлених цілей. Аналіз середовища передбачає вивчення його трьох складових:

– макрооточення;

– безпосереднього оточення;

– внутрішнього оточення.

До аналізу макрооточення входить вивчення впливу таких компонентів, як: стан економіки в державі і регіоні; правове регулювання і нормативне поле; політичні процеси; природне середовище і ресурси; соціальна і культурна складова суспільства; науково-технічний і технологічний розвиток суспільства; інфраструктура і т.п.

Безпосереднє оточення аналізується за такими компонентами: покупці; постачальники; конкуренти; ринок робочої сили.

Аналіз внутрішнього середовища розкриває власні можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство в конкурентній боротьбі за досягнення поставленої мети, дозволяє усвідомити цілі організації і більш конкретно сформулювати її місію. При проведенні цього аналізу слід також пам’ятати, що фірма чи підприємство не тільки виробляє продукцію для оточення, але й забезпечує своїм працівникам можливість існування і соціальний захист.

Другий підпроцес – визначення місії і цілей складається з трьох компонентів, кожен з яких вимагає напруженої і відповідальної роботи.

Компонент перший полягає у визначенні місії організації, яка у сконцентрованій формі виражає суть існування фірми і її призначення.

Компонент другий полягає у визначенні довготермінових цілей, які встановлюються, виходячи з призначення фірми, і представляють такі результати, яких хотілось би досягти в перспективі.

Компонент третій є завершальним у цій складовій стратегічного управління і полягає у визначенні короткотермінових цілей.

Визначення місії і цілей організації призводить до того, що робить прозорою діяльність, для чого функціонує фірма і до чого вона прагне.

Третій підпроцес – розробка і вибір стратегії виконується після визначення місії і цілей. Ця складова вважається серцевиною стратегічного управління. За допомогою спеціальних методів та прийомів підприємство визначає, яким чином воно досягатиме своєї мети і реалізовуватиме свою місію. За своєю суттю стратегія базується на чотирьох групах правил для прийняття рішення, якими організація керується в своїй діяльності.

Правило перше. Використовується в оцінці результатів діяльності організації як в теперішньому часі, так і в майбутньому. Час і якісну сторону критерію оцінки називають орієнтиром, а кількісну – завданням.

За другою групою правил формуються відносини підприємства з його зовнішнім оточенням. Вони дозволяють визначити, які види продукції та за якою технологією будуть розроблятись; куди і кому збуватиметься продукція, яким чином добиватися переваги в конкурентній боротьбі. Ці правила називають продуктово-ринковою стратегією, або стратегією бізнесу.

За третьою групою правил встановлюються відношення і процедури всередині підприємства, які мають назву організаційної концепції.

За четвертою групою правил організація проводить свою повсякденну діяльність, як правило, їх називають основними операційними прийомами.

Четвертий підпроцес – реалізація стратегії і контроль – критичний момент, оскільки підприємство має успішно досягати поставленої мети. Нерідко буває, що підприємство не в змозі здійснити обрану стратегію. Причинами цього є неправильно проведений аналіз і, відповідно, зроблені висновки, або непередбачені зміни в навколишньому оточенні. Зустрічаються й такі випадки, коли керівництво не може відповідним чином залучити наявний потенціал для реалізації стратегії, зокрема це стосується трудового потенціалу.

В диверсифікованій компанії стратегії розробляються на чотирьох різних ієрархічних рівнях (рис. 1). На одногалузевому підприємстві існують тільки три рівні стратегічного планування, тобто корпоративна стратегія виступає одночасно і діловою.

Найбільш доцільно розглядати рівні організації з точки зору ієрархії, коли “останній” вищий ступінь представляє компанію в цілому, а інші “поверхи” – різні її підрозділи і відділи. Перед кожним рівнем стоять особливі завдання, що і визначає специфіку прийнятих в них стратегій. В міру просування вниз по ієрархічній драбині організації вони, швидше за все, будуть відрізнятися від корпоративної стратегії, але спрямовані на досягнення загальної (корпоративної) стратегії підприємства.

Рис. 1. Ієрархічні рівні розробки стратегії підприємства

Корпоративна (загальна) стратегія. Корпоративна стратегія є загальним планом керування для диверсифікованої компанії. Корпоративна стратегія поширюється на всю компанію, охоплюючи всі напрямки діяльності, якими вона займається. Вона складається з дій, що починаються для утвердження своїх позицій у різних галузях діяльності, і підходів, що використовується для керування справами компанії.

Конкурентна (ділова) стратегія. Ділова стратегія – це план управління окремою сферою діяльності компанії, що грунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу. Ділова стратегія націлена на встановлення і зміцнення конкурентоспроможної довгострокової позиції компанії на ринку.

Функціональна стратегія. Термін “функціональна стратегія” відноситься до управлінського плану дій окремого підрозділу чи функціонального напрямку усередині визначеної сфери бізнесу. Стратегія маркетингу компанії, наприклад, може являти собою управлінський план захоплення частини ринку в якому-небудь виді діяльності.

Операційна стратегія. Ця стратегія відноситься до ще більш конкретних стратегічних ініціатив і підходів у керівництві ключовими центрами розподілу при розв’язанні щоденних оперативних завдань, що мають стратегічну важливість (рекламні кампанії, закупівля сировини, управління запасами, профілактичний ремонт, транспортування). Виробничі стратегії, незважаючи на менший масштаб у порівнянні зі стратегіями більш високого рівня, доповнюють і завершують загальний бізнес-план роботи компанії.

Дата добавления: 2015-05-26