Державна політика на валютному ринку

Стирання об'єктивних меж "коливань валютних курсів" не означає, що відпала і потреба утримувати їх на певному рівні. З крахом золотого стандарту була ліквідована основа, на якій ґрунтувалася свобода валютного обміну, сталість валютних курсів. Різкі коливання валютних курсів у нових умовах роблять більш ризикованими зовнішньоекономічні та кредитні операції.

Негативний вплив несталості валютних курсів на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків викликає необхідність втру­чання державних органів у сферу міжнародних валютних відно­син з метою обмежити коливання валютного курсу через операції центральних банків.

Головними методами регулювання валютного курсу є ва­лютна інтервенція та дисконтна політика.

Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку або казначейства у валютний ринок. Вона зводиться до купівлі та продажу центральним банком або казначейством інва­люти. Центральний банк купує інвалюту, коли її пропозиція над­мірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Та­ким способом обмежуються коливання курсу національної валюти.

Здійснення валютної інтервенції можливе при умові, що неврівноваженість платіжного балансу є незначною та характе­ризується поступовою зміною пасивного сальдо на активне чи навпаки. Адже резерви інвалюти для інтервенції обмежені, а про­даж повинен поєднуватися з купівлею.

Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з ме­тою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищенням дисконтної ставки у періоди погіршення стану платіжного балансу центральний банк сприяє притоку капіталів із країн, де дисконтна ставка нижча, тобто поліпшенню стану платіжного балансу. Методами валютного регулювання, що використовують­ся традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підви­щення падаючого валютного курсу. Причинами їх є інсоляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю грошових одиниць.

Мета девальвації - зниження офіційного курсу для стиму­лювання експорту та стримування імпорту

У сучасних умовах девальвація та ревальвація не є засоба­ми стабілізації валютного курсу. Вони виступають лише методом приведення офіційного курсу у тимчасову відповідність до дійсного..

Нині у світовій практиці існує система гнучких валютних курсів. Спочатку необхідно "прив'язати" курс гривні до якої-небудь валюти, а ще надійніше - до "валютної корзини". Величина економічно обґрунтованого курсу української валюти - гривні - може визначатися на підставі розрахунку вало­вого внутрішнього продукту України за цінами, визначеними у гривнях та в євро. Частка від їх ділення дає валютний курс. А че­рез існуючі у ЄВС центральні курси можна виявити курс національної валюти України у валютах більшості країн ЄС та долара США. Необхідно визначити межі коливань курсу на ос­нові існуючих макроекономічних параметрів.

Дата добавления: 2015-05-26