Системне програмне забезпечення

Системне ПЗ - це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп'ютером та документацією до неї. Системне ПЗ можна розділити на три основні частини: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми.

Операційні системи і сервісні програми. При включенні комп'ютера в першу чергу виконується завантаження операційної системи (ОС), яка управляє функціонуванням всієї обчислювальної системи. ОС - це сукупність програмних засобів, які організовують узгоджену роботу апаратних пристроїв і забезпечують діалог користувача з обчислювальною системою.

Основне призначення будь-якої операційної системи полягає в тому, щоб максимально полегшити користувачу роботу з комп'ютером. Для цього ОС виконує безліч різноманітних функцій: забезпечує доступ до апаратних пристроїв і управляє їх роботою, організовує зберігання і використання даних, запускає програми і підтримує призначений для користувача інтерфейс взаємодії з обчислювальною системою. ОС також управляє поділом ресурсів обчислювальної системи - процесора, пам'яті, дискового простору, пристроїв введення-виведення, як між задачами, так і між декількома користувачами.

Для підтримки працездатності комп'ютерної системи використовуються сервісні програми, які називаються системними утилітами. При цьому більшість утиліт призначена для обслуговування файлової системи і дисків. Деякі утиліти використовуються також для створення і обробки архівів даних, а спеціальні антивірусні програми забезпечують захист системи від комп'ютерних вірусів.

Системи програмування. В даний час існує близько двох тисяч мов програмування. Така значна кількість існуючих мов пояснюється різноманіттям сфер застосування і підходів до реалізації програм.

Мови програмування наближені до рівня природних мов. Грамотно складена програма нагадує план рішення задачі, записаний на звичайній людській мові.

Перші мови програмування, наприклад мова Фортран, розроблялися для вирішення задач, що вимагали складних і громіздких підрахунків. З подальшим розвитком і поширенням комп'ютерів розширився круг вирішуваних з їх допомогою задач, з'явилися задачі, пов'язані з обробкою нечислової інформації. Намітився двоякий процес: спеціалізація і універсалізація мов програмування. Це привело до створення спеціалізованих мов програмування, таких як мови Лісп і Пролог, що орієнтовані на вузькі області застосування і дозволяють ефективно вирішувати деякі задачі. З другого боку, з'явилися і швидко набули широке поширення універсальні мови програмування, наприклад мови Паскаль і Сі.

Дата добавления: 2015-05-26