За алгоритмом роботи

Віруси-«паразити» - найпростіші віруси, що використовують тіло інших файлів, записуючись туди. Вони можуть бути досить легко виявлені і знешкоджені.

Віруси-супутники – створюють копію.exe-файлів з розширенням.com і записуються туди. При завантаженні файлу через командний рядок, як правило, розширення не вказується і першим завантажується.com файл, тобто вірус.

Віруси-«черв’яки» (віруси-реплікатори) – «сторонні» частини програмного коду, які з досить високою швидкістю поширюються на всіх ділянках мережі та в оперативній пам'яті. Найбільш небезпечними представниками даного типу вірусів є Nimda (переможець рейтингів найнебезпечніших вірусів), Gigger та Redesi (форматують диск С:), Bumerang (здатний знищити FlashBIOS та таблицю файлової системи), SirCam (знищує інформацію на диску С:), Kiray та Paukor (знищують всі файли з системних папок Windows).

Віруси-«невидимки» (stealth-віруси) – дуже небезпечний тип вірусів. Вони фальсифікують інформацію, перехоплюючи звертання антивірусної програми до заражених ділянок диску і перенаправляючи її на незаражені. Ця технологія використовується як у файлових, так і у завантажувальних вірусах.

Віруси-«муманти» («привиди») або поліморфні – ще небезпечніші, ніж невидимки, так як не мають постійної сигнатури (машинного коду), за якою можна було б виявити вірус. Вони міняють сигнатуру з кожною копією, тому з ними важко боротись. Такі віруси виявляють лише за допомогою евристичних алгоритмів, суть яких полягає у пошуку не самих вірусів, а результатів їх діяльності або слідів. Це можуть бути незрозумілого, підозрілого виду коди сигнатур або несподівані зміни у файлах.

Ретровіруси - це звичайні файлові віруси, які намагаються заразити антивірусні програми або зробити їх непрацездатними. Тому практично всі ативіруси перевіряють в першу чергу свої розміри і контрольну суму.

«Троянські» віруси – займають перші місця у списку «чортової дюжини». Вони маскують себе під комерційні продукти і при запуску або при виведенні на екран повідомлень, характерних для програми, виконують певну деструктивну дію. Вони можуть, наприклад, зіпсувати таблицю розміщення файлів, переформатувати накопичувач на магнітних дисках або закидати екран малюнками. Ці віруси не мають механізму самовідтворення, тому термін їх життя обмежений єдиним запуском системи, після чого вони самознищуються. Ці програми в соновному розповсюджуються на змінних носіях.

Віруси-таймери (віруси сповільненої дії) – приховують свою присутність за допомогою тимчасової затримки, так званого «інкубаційного періоду», і у зазначений час виконують свою деструктивну дію. Найрозпосюдженішим є вірус CIH, розроблений для Windows 95/98, який активізується 26-го числа кожного місяця і руйнує перші 100 Мбайт вінчестера.

3. за деструктивною дією:

Нешкідливі віруси – не приносять великої шкоди, а просто копіюють себе багато разів, заповнюючи диски, або загромаджують оперативну пам'ять.

Не небезпечні віруси – схожі на попередні, але їх дія супроводжується певними звуковими або відео спецефектами.

Небезпечні віруси – їх робота призводить до серйозних збоїв ПК аьо призводить до частого зависання системи.

Дуже небезпечні віруси – віруси, дія яких супроводжується знищенням інформації (файлів, каталогів, дисків).

4. за принципом дії

Резидентні – віруси, які завантажуються в оперативну пам'ять і постійно там знаходяться аж до вимкнення живлення або перевантаження ПК.

Нерезидентні – віруси, які короткочасно завантажуються в пам'ять, виконують певні дії і вивантажуються.

5. за місцем втілення в файл

Дата добавления: 2015-05-26