Філософія Ж.-П. Сартра

Філософія К.Яс перса

К.Ясперс свою працю мислителя називав

не філософією, а філософствуванням,

роблячи наголос на незавершеності,

відкритості розумового процесу, в якому

питання переважають над відповідями.

Головна мета філософія- допомогти людині

зрозуміти, свідомити своє місце в світі,

зрозуміти важливість любові, навчитися

бути самим собою, досягти свободи.

Філософія має поставити перед людиною

життєві орієнтири. Причому, істине буття

не пізнається наукою, а усвідомлюється

душею за допомогою філософії. Центральне

місце у філософії, стверджує він,займає

фантазія і віра. Слід відрізняти релігійну

віру від філософської. Остання ґрунтується

на роздумах, а релігійна – на одкровенні.

Життя людини суперечливе. З одного

боку, людина відчуває свою силу, здатність

змінити світ, а з іншого- безпорадність,

уразливість, самотність у світі. Для подолання

цього відчуття необхідно чітко з’ясувати,

яким є світ сьогодні і яке місце людина займає

у цьому світі. Виявляється, що нині людство

відчуває страх перед плином часу, переживає

кризу раціональності. Людина покинула світ

природи заради техніки і прагне жити в

натовпі,жити «як всі». Тобто людина стала

одним з елементів маси, а маса – це страшна

ірраціональна сила. Для маси характерні

такі риси,як погоня за насолодою, нетерпимість,

заздрість, прагнення до наживи, ілюзія рівності.

У такій масі людина не може знайти опору.

Стати вільним- це означає подолати кризи,

прийти до пізнання себе, побачити дійсні

зв’язки буття і свою долю.

Ж.-П.Сартр сенс людського буття

вбачає не в смерті, а в свободі. Хоча,

протиставляючи природу (в-собі-буття)

людству(для-себе-буття), він вбачає в

матеріалістичному світі загрозу людству.

Прагнучи врятувати людину від розпорошення

в світі речей, він стверджує цим самим її

свободу. В цьому, з погляду філософа, і

полягає гуманістичність його позиції. За

Ж.-П. Сартром, людина в своїх природо-

біологічних, соціальних, класових, політичних

характеристиках повторна, подібна іншим

людям. Але разом із тим їй властива

неповторність,яка проявляється в її цілях,

задумах, що спрямовують людину в майбутнє.

Майбутнє представлене розмаїттям

можливостей і тому завжди багатозначне.

Це постійно ставить людину в ситуацію

вибору,а значить-свободи,яка,Ж.-П.

Сартром, є універсальною характеристикою

людського існування. Адже свобода,в

розумінні Ж.-П. Сартрата,-це ідеальне

бажання свободи, а не практичний процес

розширення пізнання і контролю людини

над оточуючими її природним та

соціальним середовищем.

Дата добавления: 2015-05-26