Культура Стародавнього світу

Культура Стародавнього світу охоплює надбання Стародавнього Єгипту, Стародавнього Китаю, Месопотамії (Шумеру та Вавилону), Стародавньої Індії та Японії. Саме у цих регіонах світу зародилися найдавніші цивілізації –держави, тому що там були найсприятливіші умови для господарювання за умови колективної організації праці (будівництво зрошувальних каналів у Єгипті, дамб у Шумері).

Найдавніша цивілізація виникла у південній частині Месопотамії (Межиріччя Тигру та Євфрату) у ІV тис. до н.е.: Шумер (міста-держави Ур, Урук, Лагаш, Ніппур), пізніше Вавилон, Асирія. Вірили у велику кількість богів і духів, які могли бути однаково добрими і злими до людей, тому їм приносили жертви і будували храми – зіккурати, з часом виділилися 8 богів – вершителів доль світу, яких очолював Мардук – покровитель Вавилона, відомі також богиня кохання – Іштар, бог сонця – Шамаш та інші, біля палаців були скульптури крилатих богів – шеду (духів-захисників) Серед досягнень культури народів цього регіону: колесо, клинопис (шумери), кілька систем числення, заснованих на числах 5, 6, 10 та похідні від них –30, 60. Пізніше з’явилася більш раціональна десяткова система, також компромісна, в якій основними числами були 60, 360 (залишки цієї системи числення у відліку часу, вимірі градусної міри кутів, кола - 360°). Шумери вміли обчислювати об’єм, підносити числа до степеня, добувати квадратні і кубічні корені з числа., створили місячний календар, карту зоряного неба (розрахували зміну розташування Сонця відносно усіх знаків зодіака, пов’язували планети Сонячної системи з богами – вершителями доль світу і людей – складали гороскопи, обчислили тривалість року — 365 днів 6 год 15 хв 41 сек., розвивалася медицина, зокрема хірургія, у 18 ст. до н.е. робили операції на очах. Значні досягнення в будів­ництві — уперше застосовано цеглу, виготовлену з глини, й глазуровану різнокольорову обпалену плитку (кахель), в архітектурі використовували арку (ворота богині Іштар у Вавилоні), створили тип ступінчатого храму – зіккурата на платформі (найвідоміший храм бога Мардука у Вавилоні або Вавилонська вежа висотою 90 м., семиповерховий, кожен поверх пофарбований в інший колір, що символізувало богів – вершителів доль світу), відомою є дорога процесій Мардука та висячі сади Семираміди. Створено збірку законів — закони Хаммурапі (1760 р. до н. е.), виготовляли кольорове скло. За часів Асирії було створено бібліотеку з глиняних табличек, у якій існував навіть каталог, працювала пошта (листи - глиняні таблички, конверт – обмазаний глиною кошик). Найвідоміша пам’ятка літератури – “Епос про Гільгамеша” (образи поеми використали творці Біблії)

Культура Стародавнього Єгипту бере початок з IV тисячоліття до н. е, коли виникає землеробство і скотарство, розпочинається будівництво гребель, каналів, дамб. Характерний релігійно-міфологічний світогляд: тотемічні уявлення(культ бика Апіса, кішки, собаки, крокодила тощо, залежно від регіону), культ при­роди, предків, загробного життя, астральний культ, фетишизм, магія.Богів нараховувалося біля 2 тисяч, серед них найшанованішими були: Амон-Ра — бог Сонця, владика Верхнього і Нижнього Єгип­ту, Шу — бог Повітря, Тефнут — богиня Вологи, Геб — бог Землі, Нут — богиня Неба, Озіріс — бог Землі, продуктивних сил природи, загробного світу, Ізіда — богиня родючості, кохання, Сет — бог пустелі, «чужих країн», Тот - бог мудрості, місяця (навчив людей мови, письма, мистецтв, музики, архітектури, математики), Гор – бог неба, син Ізіди й Озіріса, стежить за розвитком людства та інші. Віра у загробне життя зумовила появу пірамід і гробниць, тому що єгиптяни були переконані у необхідності зберегти тіло недоторканим (забальзамувати) і збудувати помешкання для потойбічного життя. Однією з найдавніших вважають ступінчату піраміду фараона Джосера (28 ст. до н.е., висотою – 60 м., архітектор Імхотеп), а найбільшою є піраміда Хеопса (висота 146 м, довжина сторони основи 233 м., використано 2 млн 300 тис. блоків), відомі гробниці у скелях, зокрема гробниця Тутанхамона, будувалися храми не лише на честь богів(храм у Карнаці бога Амона-Ра, храмовий комплекс у Луксорі), але й фараонів - храм Рамзеса ІІ в Абу-Сімбелі (у скелі, біля входу гігантські статуї фараона), храм цариці Хатшепсут. Особу фараона - живого бога звеличували сфінкс, величні статуї фараона Аменхотепа ІІІ(колоси Мемнона), скульптурний портрет цариці Нефертіті, золота маска фараона Тутанхамона; чудовий розпис гробниць в Долині царів коло Фів.

Єгиптяни знали десяткову систему числення, арифметичні прогресії, обчислювали об'єми циліндра, піраміди, півкулі, передбачали затемнення, час розливу Нілу(точно вирахували тривалість року за появою зірки Сиріус), плавили мідь, бронзу, використовували непрозоре скло, винайшли новий ткацький верстат. Пам'ятки писемності єгиптян («Книга мертвих», тексти піра­мід, Мемфіський богословський трактат і т. д.). усну народну творчість характеризувала наяв­ність та розповсюдження казок, молитов, гімнів, плачів, любовної лірики; виникає світський театр, починає зароджуватись драма.Було створено принципи етики, які розповсюджувались на усіх громадян Єгипту, та було зафіксовано у правилах «Маат» (впроваджувались такі етичні принципи, як «доброчес­ність», «справедливість», «істина», «милосердя», «допомога», «дисцип­ліна», «скромність»); розроблені основи права, які зобов'язували усіх громадян (крім фараона) дотримуватись цих законів; жінки мали рівні права з чоловіками; цінувались земні та сімейні радощі.

Для єгипетської культури характерне гуманне ставлення до людини.

Культура стародавньої Індії починає розвиватися у III тис. до н е., коли існувала археологічна культура Мохенджо-Даро і Хараппи. Основні досягнення матеріальної культури: розвинута майстерність та техніка будівництва (створена систе­ма водопроводу, каналізації), храмового будівництва та архітектури, скульптури (зображення фігур божеств, тварин, людей), наявність різноманіт­них ремесел. У ІІ тис. до н.е. в Індії з'явилися арії, які принесли з собою свою культуру, вірування, чергове піднесення культури відбулося у ІІІ ст. до н.е. за правління Ашока, який запровадив буддизм, останній злет давнього мистецтва Індії припадає на V- VІ ст. н.е. правління династії Гупта. Основні досягнення духовної культури: наявність писем­ності, яка допомагала розповсюджувати основні релігійні принципи (відо­мий збірник релігійних магічних заклинань, гімнів, які були покладені в основу філософсько-релігійної системи брахманізму; розповсюджено та розвинуто музичне мистецтво - гра на флейті, арфі, цимбалах, лютнях; сформована кастова система, яка була законодавчо закріплена (було за­сновано чотири основні касти, які поділяли усіх людей на брахманів (жреців). кшатріїв (воїнів), вайшів (землеробів), шудрів (слуг) та закріплювали норми поведінки представників кожної касти, вибір професії, шлюби, по­бутове життя); виникнення та затвердження нової релігійно - філософської системи буддизму, яка пропонувала досягнення людиною нірвани (бла­женства спокою, єднання з Богом); втілення в життя правових та мораль­них норм, які забороняли агресивність, насильство; розповсюдження інду­їзму, який впроваджував принципи побутового життя, соціальні, правові та естетичні норми; було сформовано дуже поважне ставлення до шлюбу, любові, статевих стосунків; розповсюдженість свят, різноманітних розваг; мали значимість відомі священні книги «Упанішади», «Веданта - сутра»; значними досягненнями характеризувались науки – хімія (виготовляли соляні і сірчану кислоти), математика (запровадили десяткову систему числення, цифру «0»), практична медицина, астрономія (знали про кулеподібність Землі і її обертання навколо своєї осі, створили кадендар), природознавство, практична психологія, йога, трансцендентальна медитація; розвинута усна народна творчість (на­явність казок, міфів, легенд, епічні поеми «Рамаяна» та «Махабхарата», які дають уявлення про побут населення Стародавньої Індії, релігійні уявлення та військові походи); відомі прізвища поетів Калідаси, Бхартріхарі, Дандін; розвивається архітектура, скульпту­ра, мистецтво (статуї Вішну, Будди, Шиви, Брахми, які створюються кра­сивими та величезних розмірів, храмовий печерний комплекс в Аджанті, ступа(храм, де зберігаються реліквії буддизму) у Санчі, двометрова кам'яна клона в м. Сарнатхе у вигляді чотирьох левів, які ніби зрослися спинами, загальна вага – 50 тонн та інші). Саме в Індії сформувалися кілька релігій, які і сьогодні є дуже впливовими: брахманізм, буддизм, індуїзм.

Китайська культура розвивалася з 2 тис. до н.е., проте розквіт культури відноситься до III ст. до н.е. – ІІ ст.н.е. Серед найвідоміших досягнень китайців: ієрогліфічна писемність, голкотерапія, компас, туш, графіт для письма, сейсмограф, лак, папір, друкарство книг, рухомий шрифт, розроблено спідо­метр, механічний годинник, розвинута гідротехні­ка (Великий канал довжиною 1800км., шириною від 15 до 350 м. для поєднання двох річок), майстерність виготовлення пор­целяни; відомі досягнення у сільському господарстві, розвинуто прядіння шовку. Ши Шень створив перший зоряний каталог на 800 об’єктів, спостерігали комету Галею, розвиток математики (використо­вували десяткові дроби, розрахували число «p», визначили властивості прямокутного трикутника), вперше створили каталог медичних книг і фармакологічний трактат, використовували анестезіїю при проведенні хірургічних опера­цій, розробили метод лікування методом вколювання голок, який широко розповсюджений у наш час, започатковали масаж, вчення про біологічну енергію, розроблена лікувальна си­стема «ушу», система самооборони «кунг-фу». На сьогодні не втратили своєї актуальності настанови китайських мудреців Конфуція і Лао Цзи, була розроблена жорстка система парадного церемоніалу. Основою світо­гляду Китаю того часу була філософсько-релігійна система даосизму, яку доповнювало конфуціанство. Це вчення пропагувало соціальні якості людини, яка повинна була бути високо моральною, підтримувати державні основи, поважати сім'ю, старших, батьків, поступово в Китаї розповсюджується буддизм. Серед літературних джерел ві­домі «Книга пісень», до якої були включені пісні, священні гімни, «Книга історичних переказів», праці Конфуція, записані його учнями, буддистські тексти. Специфіка мистецтва Китаю - у поєднанні поезії, живопису та каліграфії, за допомогою чого досягається особлива гармонія.

Серед пам’яток архітектури і скульптури: Велика китайська стіна (висота – 4-16м., ширина – 4-8м., довжина – 2400км.), імператорське місто в Пекіні, поховальний ескорт імператора Шихуаня з династії Цин (бл.6тис. теракотових статуй людей і коней у натуральну величину), а також обладунок самого імператора(з нефриту), заборонене місто, яким була столиця Китаю, де проживав імператор – місто Бейцзин (сьогодні Пекін)

Культура Стародавнього Сходу мала великий вплив на подальший розвиток світової культури, на культуру Античності - Греції та Риму.

Дата добавления: 2015-05-26