Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Попит і пропозиція. Детермінанти попиту і пропозиції




Вправа 2. Виконайте завдання

1. В чому полягають функції сучасного ринку. Яка з них, на вашу думку, “не працює” в економіці сучасної України?

2. Визначте причини існування тіньового ринку.

3. В чому полягають причини недостатнього розвитку ринкової інфраструктури на сучасному етапі?

4. В яких галузях економіки дія ринку може бути неефективною? Обґрунтуйте відповідь.

5. Охарактеризуйте переваги та недоліки ринку як системи. Яким чином можна подолати визначені недоліки?

6. Що саме називав А. Сміт “невидимою рукою ринку”? Чому?

7. Наведіть приклади дефіцитних та надлишкових ринків в сучасному житті.

 

Література

1. Амосова В., Гукасьян Г., Маховикова Г. Экономическая теория. – СПб., 2002. – Г.5.

2. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М., 2002 – Г.9.

3. Журавлева Г.П. Экономика. Учебник. – М., 2001. – Г.4.

4. Корниенко О.В. Микроэкономика. Учебное пособие – Ростов н/Д., 2005. – Г.3.

5. Курс экономической теории: учебник. – Киров, 2005. – Г.5.

6. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – К., 2003. – Р.2.2

7. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посібник. – К., 2002 – Р.2.(Т. 7,8,9).

8. Основи економічної теорії /За ред. Предборовського В. – К., 2002 – Р.5.

9. Сычев Н.В. Политическая экономия. Курс лекцій. – М., 2002. – Г.5.4

10. Экономика: Учебник. 3-е изд., /Под общ. Ред. А.Булатова. – М., 2003 – Г.5.

11. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общ. Ред. В.Видяпина, Г.Журавлевой. – М., 2004. – Г.5.

 

Глава 6. Теорія попиту і пропозиції

Головними елементами в розумінні механізму дії ринкової економічної системи є попит і пропозиція. Взаємодія головних суб'єктів ринку – виробника і споживача – здійснюється саме по каналах попиту і пропозиції і прагне досягти рівноваги поміж цими елементами шляхом врівноважуючої функції ринкової ціни.

Споживач, з’являючись на ринку, визначає свою поведінку через попит. Попит – це кількості товарів і послуг, які споживачі бажають і мають можливість придбати на ринку по конкретних цінах в ряду можливих цін на протязі визначеного часу.

Суть закону попиту полягає у тому, що поміж рівнем ціни (Р) і величиною попиту (Qd) існує зворотна залежність. Інакше кажучи, чим нижче ціна, тим більше величина попиту на благо, а чим вище ціна – тим менше величина попиту. В таблиці 5.1 наведена шкала попиту індивідуального споживача на ринку цукру.

 

Таблиця 6.1 – Попит індивідуального споживача на ринку цукру

Ціна за кг (грн) Величина попиту (кг на тиждень)
   

 

На підставі даних табл. 6.1. наведено графік попиту (рис. 6.1).

Графік попиту подано спадаючою кривою попиту DD (від англійського “demand” – попит). Нахил цієї кривої пояснюється дією ефектів доходу і заміщення. Розглянемо значення цих явищ.

 

 
 

Рисунок. 6.1 – Графік попиту споживача на цукор

 

1. Ефект доходу. Зниження ціни дозволяє на незмінну суму витрат на даний товар придбати його в більшій кількості. Це рівнозначно збільшенню грошового доходу покупця, але тільки при купівлі даного товару. Наприклад, зниження ціни на молочну продукцію влітку дає можливість придбати її в більшій кількості аніж взимку, хоча дохід покупця при цьому може залишитись незмінним.

2. Ефект заміщення. Зниження ціни на даний товар призводить до відносного подорожчання інших товарів, хоч їхні власні ціни можуть і не змінюватись. Тому, заміщуючи “інші” товари здешевівшими, покупець забезпечує собі додатковий ефект доходу. Наприклад, зниження цін влітку на легке масло і маргарин збуджує купувати їх в більшій кількості аніж вершкове масло. Таким чином, зниження цін на окремий товар викликає багаточисленні наслідки, як і зростання цін.

3. Дія принципу спадаючої граничної корисності. Згідно даному принципу, наступні одиниці даного продукту приносять споживачу все менш і менш задоволення, тому він купує додаткові одиниці продукту лише при умові, що його ціна знижується. Зміна величини попиту на товар веде до переміщення від однієї точки до другої на постійній кривій попиту (см. рис. 5.1. від “а” до “в” і до “с”).

Таким чином, причиною зміни величини попиту є зміна ціни даного товару. Окрім ціни існують нецінові детермінанти (фактори), зміна яких приводить до зміщення всієї кривої попиту DD – праворуч угору при збільшенні попиту (на рис. 5.1 від DD до D1D1), і ліворуч униз при зменшенні попиту (на рис. 6.1 від DD до D2D2).

Основні нецінові детермінанти зміни в попиті наступні:

1) уподобання споживачів, які часто змінюються під впливом моди, або ж залишаються традиційними.

2) рівень доходів в суспільстві. Чим вище доходи споживачів, тим більше вони купують якісних товарів та послуг і тим меншим попитом користуються товари і послуги “нижчої” категорії (наприклад, зношений одяг);

3) ціни на сумісні товари:

- ціни на взаємозамінюючі товари (товари–субститути);

- ціни на взаємодоповнюючі товари (компліментарні);

4) кількість покупців на ринку;

5) інфляційні очікування споживачів.

Ми розглянули індивідуальний попит. Але на ринку виступає багато споживачів. Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту можна здійснити шляхом підсумовування величин попиту, який пред’являє кожний споживач при різних можливих цінах на товар. На рис. 6.2 це показано при використанні однієї ціни на товар – 3 грн.

 

 
 

Рисунок. 6.2 – Крива ринкового попиту DD на товар (кг на тиждень)

 

Зрозуміло, що в умовах ринкової конкуренції припускається досить велика кількість покупців товару на ринку. Тому, щоб уникнути тривалого процесу підсумовування, можна визначити загальний ринковий попит шляхом перемноження індивідуальних величин попиту по кожній із можливих цін на кількість покупців на ринку цього товару.

Перейдемо тепер до теорії формування ринкової пропозиції Пропозиція – кількості товарів, які продавці готові виробити і запропонувати до продажу на ринку по конкретних цінах в ряду можливих цін на протязі визначеного часу.

Ціна для виробників є прибутком, а не витратою. Тому продавець намагається виробляти товари з більш високими цінами. Залежність між високими цінами і збільшенням величини пропозиції цілком очевидна: при високих цінах на продаж виставляється більша кількість даного товару, аніж при низьких. Чому кількість запропонованих товарів залежить від ціни на них? Тому, що виробник намагається одержати максимальний прибуток. Чим вища ціна товару при інших рівних умовах, тим більше стимул для виробництва і продажу саме цього товару. В таблиці 6.2 наведена шкала пропозиції індивідуального виробника на ринку цукру.

 

Таблиця 6.2 – Пропозиція індивідуального виробника на ринку цукру

Ціна за кг (грн) Величина пропозиції(кг на тиждень)
   

 

На підставі даних таблиці 6.2 наведено графік пропозиції (рис.6.3).

 
 

Рисунок. 6.3 – Графік пропозиції виробника на ринку цукру

 

Графічна залежність розміру величини пропозиції від ціни відображена на графіку в вигляді вихідної кривої, де кількість запропонованого товару фіксується на горизонтальній вісі, а ціна – на вертикальній вісі графіку пропозиції (рис. 6.3). Крива пропозиції позначається буквами SS (від англ. “supply” – пропонувати). Із графіка бачимо, що між рівнем цін і величиною пропозиції товару існує пряма залежність. Інакше кажучи, чим вища ціна товару, тим більша величина його пропозиції на ринку (рух від точки “ а ” до точки “ b ” і до точки “ с ” на кривій пропозиції SS) і навпаки.

Пропозиція, як і попит, схильна до впливу ряду нецінових детермінантів (факторів), зміщуючих на графіку (рис. 6.3) всю криву пропозиції SS. Збільшення пропозиції зміщує криву SS праворуч і вниз (крива S 1 S 1на рис. 6.3.); зменшення пропозиції зміщує криву SS ліворуч уверх (крива S 2 S 2 на рис. 6.3.).

Основні нецінові детермінанти зміни в пропозиції наступні:

1) ціни на ресурси. Зниження цін на ресурси зменшує витрати виробництва і крива пропозиції зміститься праворуч до S 1 S 1. Наприклад, зниження цін на насіння і добриво збільшує пропозицію кукурудзи;

2) удосконалення технології виробництва. Даний фактор знижує витрати виробництва, отже збільшується пропозиція товарів;

3) податки та дотації підприємствам. Податки з продажу збільшують витрати виробництва і призводять до скорочення пропозиції до S 2 S 2. Навпаки, дотації знижують витрати і збільшують пропозицію до S 1 S 1;

4) ціни на товари-конкуренти. Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермерів вирощувати і продавати більше кукурудзи і навпаки;

5) інфляційні очікування. Наприклад, фермери можуть затримати вивіз на ринок пшениці врожаю цього року, чекаючи збільшення ціни на неї в майбутньому;

6) кількість продавців на ринку. Зрозуміло, що чим більше продавців на ринку даного товару, тим більше пропозиція цього товару і навпаки.

В цілому концепція попиту та пропозиції розповсюджується і на ринок ресурсів, але з тією особливістю, що попит на ресурси є утворювальним попитом від кінцевих товарів та послуг, які виробляються за допомогою цього ресурсу. Це означає, що стійкість попиту на ресурс буде залежати від його продуктивності та від ціни товару, створеного за допомогою цього ресурсу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 486; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.