Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Джерела фінансового права другорядного значення




 

 

Широкі повноваження Президента України в усіх сферах життєдіяльності країни примушують його приймати Укази для регулювання відносин в усіх сферах державного і громадського життя. Президент України має конституційне право накладати вето на прийняті Верховною Радою України закони із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; скасовувати дію актів Кабінету Міністрів України та актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Кабінет Міністрів України за статтею 113 Конституції України визначається як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який і своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України. Акти Кабінету Міністрів України є правоутворюючими і сфері фінансових відносин.

Постанови, як правило, є нормативно-правовими актами які відображують повноваження Кабінету Міністрів України в галузі фінансової сфери. Під час складання проекту Кабінет Міністрів видає акти, які визначають порядок підготовки проекту бюджету, проекту Бюджетної резолюції Верховної Ради України.

Серед актів, що регулюють фінансові відносини суттєве місце посідають акти виконавчих органів щодо керівництва фінансами: Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Фінансової інспекції, Національного банку України. Це положення, інструкції, методичні вказівки.

Для цих актів характерно те, що вони приймаються органами, що наділяються спеціальною компетенцією, та повинні повністю відповідати Конституції України, законам і указам Президента України та вміщувати конкретні приписи юридичним і фізичним особам в галузі фінансів.

Інструкції, правила, положення затверджуються відповід­ним суб'єктом правотворчості І встановлюють порядок засто­сування правил, закладених у законах. У зв'язку з тим, що ці акти вмішують правові норми, їх слід розглядати як невід'єм­ну складову частину тих нормативно-правових актів, які були прийняті законодавцем. Але, на жаль, доволі часто приписи актів, які затверджуються органами державного управління, мають норми, які значно відрізняються від норм закону.

До нормативно-правових актів, які регулюють і фінансові відносини, належать акти державних цільових фондів: напри­клад, постановою Правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 р. № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчис­лення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». Ця Інструкція розроблена від­повідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обо­в'язкове державне пенсійне страхування».

Велику групу джерел фінансового права становлять акти фінансово-кредитних установ - Міністерства фінансів, Державного казначейства, Державної податкової служби, Національного банку України (накази, інструкції та ін.). Деякі нормативно-правові акти видаються такими органами спільно з іншими державними або економічними органами (наприклад, спільні постанови КМУ і НБУ) залежно від змісту відносин, що регулюються.

Фінансово-правові норми містяться і в актах органів державної виконавчої влади - міністерств, відомств тощо, які регулюють питання фінансів у межах відповідної галузі або сфери управління, а також у локальних актах, що приймаються адміністрацією підприємств, установ, організацій (положення про розподіл прибутку, про створення резервного фонду). [13]

Значне місце серед джерел фінансового права посідають Укази Президента України з фінансових питань. Наприклад, Указ Президента України «Про укріплення фінансової дисцип­ліни і недопущення правопорушень у бюджетній сфері» від 25 грудня 2001 р. № 1251/2001. Велике значення мають Укази Президента України, якими затверджуються акти, що визнача­ють правовий статус фінансових установ. Наприклад, Указ Президента України «Про Положення про Державну казначейську службу України» від 29 листопада 2011 р. № 1078/2011 та інші.

Виключно законами України (ч. 1 ст. 92 Конституції Украї­ни) встановлюються:

· Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки І збори;

· засади створення І функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;

· статус національної валюти, а також статус іноземних ва­лют на території України;

· порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

· порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх ви­ди і типи. [1]

Указ Президента України «Про укріплення фінансової дисципліни і недопущення правопорушень у бюджетній сфері» від 25 грудня 2001 р. №251/2001. Велике значення мають Укази Президента України, якими затверджуються акти, що визначають правовий статус фінансових установ.

Ці закони, які регулюють майже всі види фінансових відно­син, мають найбільшу юридичну силу серед інших правових актів. Верховенство фінансового закону означає його норматив­ну орієнтацію і обов'язковість для інших фінансових актів, можливість "їх відміни, зміни, визначення недійсними. Як пра­вило, закон відзначається стабільним характером і тривалим існуванням. Але закони, які регулюють фінансові відносини в умовах перехідного до ринку періоду, не можуть існувати до­вго. Виражаючи у концентрованому вигляді економічні Й со­ціальні інтереси, фінансові закони змінюються дуже часто. Оскільки закон посідає провідне місце в правовій системі, йо­го зміна викликає зміну інших правових актів.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 350; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.