Експериментальний метод

Самоспостереження і самозвіт.

Самоспостереження в професіографії можна використовувати у двох формах: як самозвіт спеціаліста і як самоспостереження психолога, який поєднує в одній особі дослідника і спеціаліста з певної професії. Спостереження як метод професіографії — актив­ний процес відображення людиною ходу власної професійної діяль­ності. На основі внутрішньої фіксації елементів певної діяльності подається самозвіт про кожний з цих елементів та їх послідовність.

Під час самозвіту спеціаліст одержує інструкцію «думати вголос» в процесі роботи, тобто проговорювати кожну операцію, кожний етап стеження за приладом, кожне сприймання сигналу тощо. В ряді випадків словесна об'єктивізація діяльності допомагає спеціалістам усвідомити моменти, на які вони раніше не звертали уваги. Для реєстрації звіту використовується магнітофонний запис.

При використанні в професіографії так званого «трудового ме­тоду» психолог-дослідник сам оволодіває професією, набуваючи про­фесійні уміння і навички. В основі трудового методу лежить психо­логічне самоспостереження і поєднання в одній особі дослідника і спеціаліста певної професії. Природно, такий підхід можливий лише при аналізі порівняно нескладних видів діяльності, які не вима­гають тривалого навчання. Перевага трудового методу полягає в тому, що дослідник має змогу аналізувати професію зсередини,;, на власному досвіді відчути й оцінити значення того чи іншого компонента досліджуваної діяльності, глибше зрозуміти її психологічну структуру.

Незважаючи на ряд недоліків трудового методу, здобута за його допомогою інформація може розглядатися як достовірна через те, що психолог не будує гіпотезу про існування тих чи інших психіч­них актів у працівника, а точно знає про них, оскільки пережив їх на власному досвіді.

Експеримент у процесі психологічного вивчення професійної діяльності використовується переважно для виявлення тих її аспек­тів, які неможливо встановити лише на основі аналітичного спосте­реження природного протікання робочого процесу. Залежно від мети дослідження застосовують природний чи лабораторний експеримент.

Експериментальні методи передбачають наявність спеціально обладнаних лабораторій, де можна моделювати виробничі операції, відтворювати умови праці і вплив середовища на годину. Одним з видів такого методу є природний експеримент, який проводиться безпосередньо на робочих місцях за згодою керівництва. Він полягає в тому, що реальні умови праці змінюються, оптимізуються. В експе­риментальних умовах вивчається вплив різних факторів організації праці (темп роботи, кількість або частота інформаційних сигналів та ін.) на функціональний стан працівника. Наприклад, К.Іванова вста­новила, що зниження швидкості верстата на 18-20% приводить до підвищення продуктивності праці мотальниць шпульок трансфор­матора на 7-10%.

За допомогою експерименту в ряді випадків уточнюється попе­редньо складена психограма. З цією метою виділяються групи спеціа­лістів з різною професійною успішністю. В кожній групі за допомогою психодіагностичних методик (апаратних, бланкових) перевіряються рівень розвитку якостей, визначених у психограмі як професійно значущі. Результати дослідження порівнюють з показниками про­фесійної успішності за допомогою кореляційного методу. Якщо ус­пішні спеціалісти мають вищий рівень, а менш успішні — значно нижчий рівень розвитку певних якостей, то це свідчить про важли­вість тієї чи іншої досліджуваної якості для даної професії.

Особистісні тести в експериментальному дослідженні спрямова­ні виключно на вивчення психологічних особливостей суб'єкта пра­ці. Особистісні властивості спеціаліста мають професійно важливе значення і багато різних проявів. Такими властивостями можуть бути нейротизм, екстраверсія - інтроверсія, емоційна стійкість, ор­ганізаторські і комунікативні здібності, самоконтроль, схильність до фрустрації, креативність тощо. В багатьох професіях ті чи інші осо-бистісні якості спеціалістів є важливим критерієм розподілу їх на успішних і неуспішних.

Дата добавления: 2015-05-26