Способи визначення валютного курсу

Методи регулювання валютного курсу.

Головними методами регулювання валютного курсує валютна інтервенція і дисконтна політика.

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку або казначейства у валютний ринок. Вона зводиться до купівлі-продажу центральним банком або казначейством інвалюти. Центральний банк купує інвалюту, якщо її пропозиція надмірно і курс низький, і продає, якщо курс інвалюти високий. Таким чином, обмежується коливання курсу національної валюти.

Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження облікової ставки центрального емісійного банку з метою впливу на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищуючи облікову ставку в періоди погіршення стану платіжного балансу, центральний банк стимулює приток капіталів з країн, де облікова ставка нижче, тобто сприяє поліпшенню стану платіжного балансу.

Методами валютного регулювання, які використовуються традиційно, є девальвація і ревальвація — зниження і підвищення валютного курсу. Причинами їх є інфляція і неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю грошових одиниць. Мета девальвації— зниження офіційного курсу для стимулювання експорту і заборона імпорту.

В сучасних умовах девальвація і ревальвація не є засобами стабілізації валютного курсу. Вони є лише методом приведення офіційного курсу в тимчасову відповідність з відповідною дійсністю, що склалася на ринку.

Україна використовувала декілька режимів валютного курсу — від плаваючого до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу.

Встановлюючи офіційний курс валют до гривні, НБУ використовує котирування Франкфуртської біржі. При встановленні офіційного курсу валют країн СНГ і Балтії до гривні НБУ використовує інформацію, яку він одержує від центральних банків країн СНГ (курс їх національних валют до долара). При встановленні офіційного курсу валют другої групи НБУ використовує котирування, яке публікує газета «Fіnаnсіаl Тіmes».

Серед конкретних методів визнання валютного курсу слід назвати такі:

· Для обміну валют може використовуватися крос-курс, коли дві валюти порівнюються з третьою, потім через неї — одна з одною.

Припустимо, 0,6790 фунта стерлінгів (GBP) = 1 дол. США (USD), 1,4940 швейцар. франка = 1 (USD). Тоді крос-курс фунта стерлінгів до швейцарського франка буде дорівнювати:

1 GBP = 1,4940: 0,6790 = 2,200 SFR.

· Базою визнання валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют (співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг у двох країнах). Для цього методу необхідно зіставити рівень цін стандартного набору (споживчий кошик — необхідний набір продуктів харчування, одягу та послуг).

Припустимо, ціна кошика в Україні становить 698 грн/міс., а в Росії 2880 руб./міс. Тоді ціна гривні в рублях = 698/2880 = 0,24 грн:

1 руб. = 0,24 грн.

Контрольні запитання

1. Що таке конвертованість національної валюти?

Дата добавления: 2015-05-26