Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Німецько-французькі відносини в 80-і рр




Німецько-французькі відносини в 70-і рр.

Основи франко-німецького співробітництва були закладені ще в 1963 році, коли Шарль де Голль та Конрад Аденауер підписали Єлісейський договір про співпрацю, який завершив концептуальне наповнення західноєвропейської політики Федеративної Республіки Німеччини в рамках стратегії подвійного включення в структури Заходу.

За наступників К.Аденауера та Ш. де Голля, французько-західнонімецька співпраця відбувалася в рамках численних зустрічей і консультацій. Керівники Франції і Західної Німеччини часто приймали і опубліковували спільні комюніке, меморандуми, від зустрічі до зустрічі відпрацьовувалися механізми двосторонньої співпраці, зростала кількість рішень, що ставали основою для обговорень та прийняття важливих документів у рамках ЄЕС. Так, з метою надання «політичного імпульсу до європейського будівництва», вирішувалися питання розширення Співтовариства, єдиної внутрішньої валюти, утворення спільного фонду для забезпечення функціонування валютної системи та узгодження позицій відносно «британської» проблеми і компенсаційних виплат.

У двосторонніх відносинах керівництво ФРН свідомо визнавало лідерство французьких візаві.

Гельмут Коль, який очолив нову урядову коаліцію з жовтня 1982 року, досить швидко знайшов спільну мову з французьким президентом Франсуа Міттераном. Після цього німецько-французькі відносини досягли такого рівня зрілості, що стали розглядатися в якості ключових для активізації процесу західноєвропейської інтеграції. На відміну від Шарля де Голля, який прагнув за допомогою Єлісейського договору 1963 року притягнути ФРН на свій бік в протистоянні з англосаксонськими державами, Франсуа Міттеран та Гельмут Коль поставили собі за ціль пристосувати двосторонні відносини до західноєвропейського та атлантичного світу.

Саме в цей період відбулося зміцнення німецько-французької кооперації щодо питань європейської єдності, яка справедливо розцінювалася спостерігачами як мотор європейської інтеграції. В основі розширення співпраці Бонна і Парижа лежали об’єктивні і суб’єктивні причини. Зіткнувшись на початку 80-х з серйозними економічними труднощами, Франція, як і ФРН, опинилась перед необхідністю вирішення проблем скорочення безробіття і забезпечення зайнятості, вирівнювання торгового балансу тощо.

Починаючи з 1988 року досягненню нового рівня відносин Західної Німеччини та Франції сприяла також діяльність спеціального інституту воєнного співробітництва двох держав — Ради оборони.

Французько-західнонімецьке співробітництво в період з 1982 по 1990 роки, незважаючи на деякі розбіжності з тих чи інших питань, характеризувалося активним зближенням. Постійно тримаючи у полі зору головну лінію на зміцнення стосунків, політичні керівники обох країн крок за кроком розширювали сфери двосторонньої співпраці. Серед них: економічна інтеграція, координація спільних дій в рамках Європейського політичного співробітництва, зростання воєнно-політичного співробітництва тощо. Основою такого зближення стало спільне бажання поглибити економічну інтеграцію країн Західної Європи, вивести її на якісно новий рівень, що в перспективі мало принести вагомі зовнішньополітичні дивіденди: для Франції – вирішення власних економічних проблем, для ФРН – досягнення рівноправного статусу і кращу можливість конвертувати свою економічну вагу в умовах “обмеженого суверенітету” в політичний вплив.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 481; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.