Стаття 21. Митний контроль 1 страница

Митне оформлення та митний контроль товарів здійснюються в порядку, передбаченому Митним кодексом України.

На запит імпортера товарів митні органи України видають сертифікат підтвердження доставки, яким засвідчують факт надходження в Україну товарів, визначених у зазначеному сертифікаті.

Стаття 22. Державний контроль за використанням дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів

Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний надати на вимогу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю документи та інформацію, необхідні для здійснення ним заходів у галузі експортного контролю, у тому числі документи про гарантії, технічні довідки та інші документи, пов'язані з укладанням і виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів, а також забезпечити зберігання документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначених договорів (контрактів), на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, протягом п'яти років з дня закінчення процесу здійснення міжнародної передачі товарів.

Розділ IV
ЗАПОБІГАННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯМ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 23. Запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю

З метою запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю, а також центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов'язані з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів.

У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону, зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами злочинів, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю інформує про це відповідні органи дізнання та досудового слідства.

Стаття 24. Порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

Порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є:

здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості;

укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж передбачений цим Законом, якщо суб'єкту господарювання стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки;

здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб'єкту господарювання стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат;

навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката;

здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов'язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії;

проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, виходячи з міжнародних зобов'язань України, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю;

неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів на підставі отриманих дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;

створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю та інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час виконання ними своїх службових зобов'язань або невиконання законних вимог цих осіб;

безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування;

навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого статтею 22 цього Закону.

Стаття 25. Відповідальність суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб за порушення вимог законодавства в галузі експортного контролю

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи:

за порушення, передбачені абзацами другим та третім статті 24 цього Закону:

у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) чи порушено міжнародні зобов'язання України, - у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;

у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов'язання України, - у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;

за порушення, передбачені абзацами четвертим, п'ятим та шостим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;

за порушення, передбачені абзацами сьомим та одинадцятим статті 24 цього Закону, - в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за порушення, передбачені абзацом восьмим статті 24 цього Закону, - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за порушення, передбачені абзацами дев'ятим та десятим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для накладення штрафів за порушення, зазначені в абзацах другому та третьому статті 24 цього Закону, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю повинен отримати письмовий висновок Служби безпеки України, який складається з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, інших центральних органів виконавчої влади і державних органів.

Крім накладання штрафів, зазначених у цій статті, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю може скасовувати або зупиняти дію відповідно дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб'єкту господарювання, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів наслідком чого є припинення дії всіх дозвільних документів та документів про гарантії, наданих такому суб'єкту та чинних на день скасування реєстрації.

У разі вчинення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою, яка має повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, правопорушень, передбачених абзацами другим - сьомим статті 24 цього Закону, або у разі, коли внаслідок таких правопорушень завдано значної шкоди політичним або економічним інтересам держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю може скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження.

Рішення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю про накладання штрафів, скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката або скасування реєстрації суб'єкта господарювання в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів може бути оскаржено в суді.

Держава не несе перед суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою відповідальності за збитки, яких вона може зазнати внаслідок скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, а також скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо така особа вчинила порушення законодавства, визначені статтею 24 цього Закону, або у разі, коли такі дії випливають із необхідності забезпечення захисту національних інтересів чи дотримання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння.

Стаття 26. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

Штрафи, передбачені статтею 25 цього Закону, від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю накладаються керівником спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю чи його заступником.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 24 цього Закону, уповноваженою посадовою особою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті.

Керівник чи заступник керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті.

Рішення керівника чи заступника керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта господарювання - юридичну особу штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови в триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта господарювання - юридичної особи чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади з питань державного експортного контролю, який наклав штраф.

Форми протоколу та постанови затверджує спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

Штраф підлягає сплаті суб'єктом господарювання - юридичною особою в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується державним виконавцем у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.

Стаття 27. Відповідальність суб'єктів господарювання - фізичних осіб за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

Суб'єкти господарювання - фізичні особи, які порушують законодавство в галузі державного експортного контролю, несуть адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом.

Стаття 28. Відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю та інших органів виконавчої влади, залучених до прийняття рішень у сфері експортного контролю, у разі порушення законодавства в цій сфері несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом.

Розділ V
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 29. Фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням державного експортного контролю

Фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням державного експортного контролю, провадиться за рахунок і в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання відповідних державних органів.

Стаття 30. Справляння плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю

За видачу документів про реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, видачу дозволів, висновків, міжнародних імпортних сертифікатів чи сертифікатів підтвердження доставки справляється плата, кошти від якої зараховуються до Державного бюджету України. За видачу зазначених документів не справляється плата з центральних органів виконавчої влади.

Розмір плати, зазначеної в частині першій цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України залежно від типу документа або вартості контракту.

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Закони, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців після набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України	Л. КУЧМА
20 лютого 2003 року N 549-IV

ПКМУ від 28 січня 2004 р. N 86

Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання

від 15 грудня 2010 року N 1143

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

До товарів подвійного використання (далі - товари) належать:

товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки;

товари, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї;

товари, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї;

товари, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї;

товари, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї.

3. Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу, обладнання чи матеріалу подвійного використання є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого товару за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком.

4. Товари, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до цього Порядку, зазначені у списках:

товарів, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, згідно з додатком 1;

товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї, згідно з додатком 2;

товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, згідно з додатком 3;

товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, згідно з додатком 4;

товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, згідно з додатком 5.

5. У разі переміщення товарів через митний кордон України митний контроль і їх митне оформлення здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Під час митного оформлення товарів суб'єкт або іноземний суб'єкт зобов'язаний подати до митного органу відповідний дозвіл чи висновок Держекспортконтролю, а також інші документи, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів згідно із законодавством.

Порядок використання в митних органах дозволів та висновків Держекспортконтролю визначається Держмитслужбою.

6. Експорт, імпорт, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення товарів, які є матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці, здійснюється з дотриманням вимог законодавства з питань охорони державної таємниці.

7. Не допускається експорт окремих товарів до держав, стосовно яких Радою Безпеки ООН установлено ембарго на їх експорт, а також у разі, коли за результатами експертизи в галузі державного експортного контролю є підстави вважати, що вони призначені для:

створення зброї масового знищення чи засобів її доставки;

використання у терористичних або інших протиправних цілях;

використання в діяльності, пов'язаній із створенням ядерних вибухових пристроїв, або в діяльності, пов'язаній з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ;

використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни;

використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) і токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї чи її складових частин.

8. Експорт та тимчасове вивезення з України, імпорт та тимчасове ввезення в Україну товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, зазначених у розділах 1 і 2 частини першої додатка 4, допускається тільки до або з держав - учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення.

Експорт та тимчасове вивезення з України, імпорт та тимчасове ввезення в Україну товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, зазначених у розділі 1 частини першої додатка 4, допускається тільки до або з держав - учасниць зазначеної Конвенції у разі, коли вони використовуються у дослідницьких, медичних, фармацевтичних, а також захисних цілях, які безпосередньо пов'язані із захистом від токсичних хімікатів та хімічної зброї.

Експорт та тимчасове вивезення з України, імпорт та тимчасове ввезення в Україну товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, зазначених у розділі 2 частини першої додатка 4, допускається до або з держав, які не є учасницями зазначеної Конвенції, якщо йдеться про товари, що:

1) містять у своєму складі 1 відсоток або менше хімікатів, зазначених у розділі 2 A;

2) містять у своєму складі 10 відсотків або менше хімікатів, зазначених у розділі 2 B;

3) визначені як продукція, розфасована для роздрібної торгівлі або для індивідуального використання.

9. Експорт та тимчасове вивезення з України, імпорт та тимчасове ввезення в Україну товарів, зазначених у частині першій списку товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, допускається тільки у разі, коли вони призначені для профілактичних, захисних та інших мирних цілей і не пов'язані з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) та токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї або складових частин такої зброї.

10. Експорт спеціально спроектованого обладнання, призначеного для виробництва товарів, зазначених у списку товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї (категорія I), як правило, не допускається, за винятком випадків, передбачених керівними принципами міжнародного режиму контролю за ракетними технологіями.

11. Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України Держекспортконтроль подає МЗС для інформування заінтересованих міжнародних організацій, членом яких є Україна.

Загальні вимоги до здійснення експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів

12. Для отримання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення чи реекспорту товарів суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються:

заява за встановленою Держекспортконтролем формою;

засвідчені копії посвідчення про реєстрацію суб'єкта в Держекспортконтролі та роз'яснення Держекспортконтролю щодо умов здійснення міжнародних передач зазначених у заяві товарів (крім тимчасового вивезення чи тимчасового ввезення товарів військовими формуваннями України у випадках, передбачених пунктами 20 і 27 цього Порядку);

засвідчена копія свідоцтва про державну атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб'єктом (якщо суб'єкт має намір отримати відповідний відкритий або генеральний дозвіл чи висновок);

висновок міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб'єкт, щодо можливості здійснення міжнародної передачі товарів (на вимогу Держекспортконтролю);

засвідчена копія документа про державну реєстрацію договору про трансфер технології (у разі надання дозволу на експорт технології, для трансферу якої встановлюється режим цільового субсидіювання згідно із статтею 22 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій");

засвідчена копія свідоцтва про державну акредитацію (у разі надання дозволу на експорт технологій суб'єктами, які провадять посередницьку діяльність у сфері трансферу технологій).

У разі подання суб'єктом заяви про надання відповідного відкритого або генерального дозволу чи висновку документи, передбачені абзацами другим і п'ятим пункту 15, а також абзацами другим і третім пункту 25 цього Порядку, до листа не додаються, а подаються Держекспортконтролю разом із зазначеним у пункті 31 цього Порядку звітом суб'єкта про використання дозволу чи висновку. Для отримання відповідного генерального дозволу чи висновку до листа додається також документ, який містить підтвердження кінцевого споживача про намір імпорту визначених у заяві товарів та гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях.

У разі коли суб'єкт або іноземний суб'єкт, який здійснює імпорт товарів, є посередником, разом із зазначеними у цьому пункті документами до листа додається оригінал документа, оформлений чи підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, у якому кінцевий споживач підтверджує право такого суб'єкта на постачання йому товарів. Якщо участь посередника у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо постачання товарів кінцевому споживачеві визначена у поданому разом із заявою сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, оформленому чи підтвердженому уповноваженим державним органом держави призначення товарів, зазначений документ може не додаватися.

Якщо постачання товарів кінцевому споживачеві здійснюється через посередників, до листа додаються оригінали документів, які містять зобов'язання кожного посередника щодо передачі товару іншому посереднику або кінцевому споживачеві, визначеному в сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі.

З метою прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості надання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтроль може вимагати від суб'єкта надання додаткових відомостей або документів.

Строк розгляду заяви суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право здійснення відповідної міжнародної передачі товарів, якщо його надання не потребує додаткового міжвідомчого узгодження, встановлюється з дня надходження всіх необхідних документів:

до 25 днів - щодо експорту (реекспорту) та тимчасового вивезення або тимчасового ввезення товарів;

до 10 днів - щодо імпорту та транзиту товарів, а також тимчасового вивезення або тимчасового ввезення товарів у випадках, передбачених пунктами 19, 20, 26 і 27 цього Порядку.

До строку розгляду заяви не зараховується час, необхідний для отримання від суб'єкта додаткових відомостей або документів.

Якщо додаткові відомості або документи не надійшли протягом двох місяців, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає.

Розгляд заяв суб'єктів щодо експорту товарів до держав, стосовно яких встановлено часткове ембарго або обмеження на експорт таких товарів, виходячи з міжнародних зобов'язань України чи інтересів національної безпеки, здійснюється із залученням в установленому порядку Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

У разі потреби з ініціативи Держекспортконтролю або згідно із зверненням суб'єкта строк розгляду заяви може бути продовжений рішенням Голови Держекспортконтролю.

У разі потреби в додатковому міжвідомчому узгодженні (перевірка кінцевого споживача чи посередника, отримання інформації про можливе відхилення від заявленого кінцевого використання товарів, проведення консультацій з відповідними органами держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та Служба зовнішньої розвідки протягом 15 днів після отримання відповідного запиту надають висновок про можливість здійснення міжнародної передачі. Якщо надання висновку потребує терміну, що перевищує 15 днів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та Служба зовнішньої розвідки письмово повідомляють про це Держекспортконтроль із зазначенням підстав для продовження терміну та визначають додатковий термін для надання висновку, який не може перевищувати 15 днів. У такому разі загальний термін розгляду заяв з урахуванням міжвідомчого узгодження не повинен перевищувати 90 днів.

Документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додається їх засвідчений в установленому порядку переклад на українську мову.

13. Заява суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів залишається без розгляду у разі, коли:

Дата добавления: 2015-05-26