Основні поняття: природне право, суспільний договір, лібералізм, консерватизм, народний суверенітет, громадянське суспільство, марксизм, еліта

Семінар: Політична думка Нового часу.

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. У чому суть релігійно-містичного погляду на політику та державу? Хто його висунув та обстоював?

2. У чому суть ідеальної держави Платона?

3. За якими ознаками поділяв держави Арістотель?

4. Який вплив на формування первісної політичної думки мала релігія?

5. Що стало головною передумовою раціоналістичного розуміння політичних явищ і подій?

6. Які особливості релігійної політичної думки Середньовіччя?

7. Що сучасний цивілізований світ перейняв від політичних поглядів античного світу?

8. У чому проявився прагматизм політичної концепції Н. Макіавеллі?

9. У чому суть раціоналістичного погляду на державу і політику? Хто є його засновниками?

10. Чи можна Н. Макіавеллі звинувачувати у „макіавелізмі"?

Література:

1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.

2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.

4. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.

5. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.

6. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.

7. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 15-17.

8. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кременя В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.

9. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.

10. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.

11. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.

12. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

2. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

3. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників Ш.-Л. Монтескє, Ж.-Ж. Руссо.

Теми рефератів:

• Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.
• Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

Питання для дискусії:

1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?

3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

В Новий час створюються теорії природнього права та суспільного договору.

Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму та вперше висунув вчення про розподіл влади.

При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Головним внеском Монтескє в політичну теорію стало обгрунтування принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову як гарантію безпеки громадян від свавілля влади та забезпечення ії свободи. Ж. Ж. Руссо розглядав державу як угоду між людьми, згідно з якою певна спільна сила захищає особу і власність кожного. Це вчення – основа його теорії про демократію. Центральна ідея Руссо полягає в тому, щоб влада в договірній державі має належати народу. Вимога народного суверенітету – основа політичного вчення Руссо. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

І. Кант та Г. В. Ф. Гегель основну увагу приділили теорії правової держави, яка є гарантією свободи особи. Гегелю належить розробка та розмежування понять «громадянське суспільство» та «держава».

Дата добавления: 2015-05-26