Завдання для самоперевірки та самоконтролю. Перехід від тоталітаризму до демократії зумовив фундаментальні зміни у політичній соціалізації громадян

Перехід від тоталітаризму до демократії зумовив фундаментальні зміни у політичній соціалізації громадян, які спрамовані на формування таких рис, як політична толерантність, готовність до компромісу, прагнення до консенсусу, вміння цивілізовано виражати та захищати свої інтереси, запобігати політичним конфліктам або цивілізовано розвязувати їх.

Політична поведінка людини визначається також її психологічними та біологічними характеристиками (стать, вік, темперамент, воля, стан фізичного здоровя тощо). Політичну поведінку людини характерезує не лише політична актвність але й політичне відчуження, найпоширенішими проявами якого є абсентеїзм, конформізм, соціальна апатія.

Політична діяльність особи може здійснюватися у формі політичної участі та політичного функціонування. Активна включеність особи у політику потребує соціально-економічних, політико-організаційних та політико-правових передумов. Соціально-економічні передумови повязані з задоволенням первинних економічних та соціальних потреб людини, отриманні відповідної освіти. Політико-організаційні умови визначають реальні можливості та межі політичної діяльності громадян. Політико-правові передумови визначаються загальновизнаними міжнародними нормами, національним законодавством, окремими політичними рішеннями органів державної влади, політичними традиціями, свідомістю та культурою. Форми політичної діяльності громадян можуть бути інституційними (санкціонованими законом) та неінституційними (протиправними, стихійними).

Процес входження людини вполітику визначають як політичною соціалізацією, основними інститутами якої виступають: сімя, школа, обєднання громадян, ЗМІ тощо. Стосовно причин політичної соціалізації, то біхевіорісти виводять політичні потреби індивіда з природних властивостей людини, але існує й підхід, згідно з яким соціалізація є передумовою формування і збереження соціальної системи. Головна функція політичної соціалізації – сформувати самостійного та відповідального субєкта політики. У політичній соціалізації виділяють дві фази: політичної адаптації та інтеріоризації. Практика дає кілька найбільш істотних типів політичної соціалізації: гармонійний, гегемоністичний, плюралістичний, конфліктний.

1. Якими причинами викликане функціонування людини в політиці?

2. Які механізми включення людини в політику Вам відомі?

3. Що таке політична соціалізація особи?

4. Як пов'язані політична соціалізація і влада?

5. Чи закінчується процес політичної соціалізації особи?

6. Які фактори впливають на процес політичної соціалізації особи?

7. Охарактеризуйте рівні політичної соціалізації особи?

8. Що таке політичне відчуження? Якими причинами викликане його існування?

9. Як пов'язані між собою громадянство та політична участь.

10. Якими факторами визначається рівень політичної активності людини?

Література:

1. Семків О.І. Політологія. –Л.: 1993, 2 видання Л.: -Світ, 1994. –Розд.8, ч. 1,2.

2. Дзюбко І.С. Політологія. Курс лекцій. –К.: Наука, 1993. –Лекції № 13,16.

3. Політологія: Підручник. /за ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища школа, 1998.

4. Політологія: Посібник для студентів вузів./за ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. –К.: Вид. центр “Академія”, 1998.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології. –К.: Вид. КНЕУ, 1997. –С. 220-240.

6. Головаха Є.І. Політична соціалізація в посткомуністичній Україні // Політична думка. – 1994.- №6.

7. Манеєв С. Політична соціалвзація в пострадянській Україні // Політична думка. –1997. – №1.

8. Ильин М., Коваль Б. Личность в политике: "кто играет короля?" // Полис.- 1991. –№6.

Дата добавления: 2015-05-26