Варіант №2 1 страница

ВСТУП

Ф– 59

Луганськ

І. П. Заіка

І. П. Заіка

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

КАФЕДРА ФІНАНСІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

Методичні рекомендації та завдання для практичних занять для студентів спеціальності “Фінанси”, “Менеджмент організацій” денної та заочної форми навчання

“Альма – матер”

УДК 336 (076.1)

ББК 65.053 р3

Р е ц е н з е н т и:

Путінцев А. В. – кандидат економічних наук, доцент,

завідувач кафедри маркетингу, това-

рознавства та комерційної діяльності

Луганського національного педагогі-

чного університету імені Тараса Шев-

ченка

Кочетков О. В. – кандидат економічних наук, доцент,

завідувач кафедри статистики та еко-

номічного аналізу Луганського наці-

онального аграрного університету

Ф– 59 Заіка І.П. Фінансовий аналіз: методичні рекомен-дації та завдання для практичних занять для сту-

дентів спеціальності “Фінанси”, “Менеджмент ор-

ганізацій” денної та заочної форми навчання. –

Луганськ: Альма-матер, 2004. – 57 с.

Вивчення дисципліни “Фінансовий аналіз” є необхідною складовою підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальностей “Фінанси”, “Менеджмент організацій” денної та заочної форми навчання. Методичні вказівки для практичних занять містять: тематичний план дисципліни, завдання для практичних занять та методичні вказівки для їх виконання, запропонований список літератури.

Рекомендовано науково-методичною радою Луганського національного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол №1 від 22 вересня 2004 року)

© Заіка І.П., 2004

© Альма-матер, 2004

Формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів в суб’єкти господарювання з метою одержання доходу.

Досягненню зазначеної мети сприяє вивчення разом з економічним аналізом курсу “Фінансовий аналіз”, який є результатом використання системи знань у галузі економіки, насамперед фінансів, бухгалтерського обліку, фондового та фінансового ринків та інших дисциплін, що допомагають у плануванні бізнесу. Прийняття управлінських рішень з питань виробництва, реалізації, фінансування та інвестування базується на результатах різноманітної інформації, у тому числі внутрішньої та зовнішньої. В ринкових умовах фінансова звітність стає публічною та значно розширюється коло її користувачів. На результатах аналізу попереднього періоду будуються прогнози майбутнього. Тому фінансовий менеджер повинен бути висококваліфікованим фахівцем, який повинен вміти застосувати у своїй діяльності знання зі сфери фінансів, банківської справи, бухгалтерського обліку, законодавчої бази та інших дисциплін; володіти прийомами економічного аналізу, фінансового планування; застосовувати у своїй діяльності сучасні комп’ютерні технології; розумітися у фінансовій інформації, яка використовується для аналізу, методах і прийомах бухгалтерського обліку, а також на основних фінансових інструментах аналізу і таке інше.

Основна мета вивчення курсу “Фінансовий аналіз” – набуття навичок аналітичного міркування при прийнятті управлінських рішень у практичної діяльності.

Тому, методичні вказівки для практичних занять з дисципліни “Фінансовий аналіз” становлять своєю метою навчити: самостійно виконувати фінансові розрахунки на основі фінансового аналізу; розв’язувати фінансові задачі; складати фінансові прогнози; приймати управлінські рішення на основі результатів фінансового аналізу за допомогою цифрових даних відповідного варіанту.

По кожному варіанту (підприємству) надаються: а) баланс підприємства (форма №1); б) звіт про фінансові результати (форма№2); в) звіт про обсяги, ціни і собівартість реалізованої продукції.

Форми фінансової звітності (№1 і 2) надаються в спрощеному вигляді (але з посиланням на коди рядків стандартних форм). Першоджерелом даних про обсяги, ціни і собівартість реалізованої продукції є дані управлінського бухгалтерського обліку.

Вибір варіантів відбувається згідно з почастковою буквою прізвища студента. Студенти, прізвища яких починаються буквами:

А – Г – варіант 1;

Д – З – варіант 2;

И – Л – варіант 3;

М – П – варіант 4;

Р – Т – варіант 5;

У – Ц – варіант 6;

Ч – Я – варіант 7.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ:

Модуль А: Теоретичні основи та інформаційне забезпечення фінансового аналізу. Аналіз фінансового стану підприємства.

1. Мета, зміст і завдання фінансового аналізу. Методи фінансового аналізу.

2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу.

3. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.

4. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

5. Аналіз грошових потоків.

6. Аналіз ділової активності.

7. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства.

Модуль В: Аналіз прибутковості та рентабельности підприємства.

1. Теоретичні основи аналізу фінансових результатів діяльності.

2. Аналіз рівня, динаміки, структури та якості фінансових результатів.

3. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності.

4. Оцінка рентабельності діяльності підприємства.

5. Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

Модуль С: Аналіз інвестиційної діяльності, кредитоспрможності та фінансових передумов банкрутства підприємства.

1. Аналіз інвестиційної привабливості об’єкту.

2. Аналіз фінансових інвестицій.

3. Аналіз кредитоспроможності підприємства.

4. Аналітична оцінка імовірності банкрутства.

5. Аналіз та оцінка реальних можливостей відновлення платоспроможності підприємства.

Практичне заняття №1: Експрес–аналіз бухгалтерської звітності

Мета заняття: здійснити експрес-аналіз бухгалтерської звітності підприємства на основі цифрових даних відповідного варіанту і зробити висновки щодо доцільності здіснення подальшого його аналізу.

Методичні вказівки:

Основна мета експрес-аналізу – загальна оцінка майного стану господарюючого субєкта, обсягу і структури залучених ним засобів, його ліквідності та платоспроможності, виявлення основних тенденцій їх зміни.

Експрес-аналіз проводиться за даними фінансової звітності.

Суть експрес-аналізу полягає у виборі невеликої кількості найбільш істотних та порівняно нескладних в розрахунку показників і постійному відслідкуванні їх динаміки. Вибір суб’єктивний і проводиться аналітиком.

Таблиця 1. Сукупність аналітичних показників, які могуть бути вибрані для експрес-аналізу

№ п/п	Напрям аналізу	Показники
1.	Оцінка майного стану	Загальна сума засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства
Величина основних засобів та їх частка в загальній сумі активів
Коефіцієнт зносу основних засобів
2.	Наявність “хворих” статей звітності	Збитки
Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість
3.	Оцінка ліквідності і платоспромож-ності	Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
4.	Оцінка фінансової стійкості	Величина власних засобів та їх частка в загальній сумі джерел
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами
Коефіцієнт автономії
Частка довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел
5.	Оцінка ділової активності	Оборотність активів
Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості
6.	Оцінка ефективності діяльності	Прибуток
Рентабельність продукції
Рентабельність операційної діяльності
Рентабельність авансового капіталу
Рентабельність власного капіталу

Таблиця 2. Розрахунок аналітичних показників експрес-аналізу

Показники	Розрахунок
Загальна сума засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства	Ф1 Р280
Величина основних засобів та їх частка в загальній сумі активів	Ф1 Р080 Ф1 Р080 / Ф1 Р280 *100%
Коефіцієнт зносу основних засобів	Ф1 Р032 / Ф1 Р031
Збитки	Ф2 Р225
Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість	Ф5 Р940 (Г4 – Г5)
Коефіцієнт покриття	Ф1 Р260 / Ф1 Р620
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф1 Σ (Р220 – 240) / Ф1 Р620
Величина власних засобів та їх частка в загальній сумі джерел	Ф1 Р380 Ф1 Р380 / Ф1 Р 640 *100%
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами	Ф1 (Р260 – Р620) / Ф1 Р260
Коефіцієнт автономії	Ф1 Р380 / Ф1 Р640
Частка довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел	Ф1 Р480 / Ф1 Р640 *100%
Оборотність активів	Ф2 Р035 / ((Ф1 Р280 Г3 + Ф1 Р280 Г4)*0,5)
Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості	(((Ф1 Σ((Р150 – Р210) Г3) + Ф1 Σ((Р150 – Р210) Г4))*0,5)* 360) / Ф2 Р035
Прибуток	Ф2 Р220
Рентабельність продукції	Ф2 Р050 / Ф2 Р040 *100%
Рентабельність операційної діяльності	Ф2 Р100 / Ф2 (Р040 + Р070 + Р080 + Р090) *100%
Рентабельність авансового капіталу	Ф2 Р170 / Ф1 (Р480 + Р620) *100%
Рентабельність власного капіталу	Ф2 Р170 / Ф1 Р380 *100%

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.

Для проведення експрес-аналізу характерні обмеження щодо обсягу досліджувальних показників. Розрахунки при цьому є не стільки складними, скільки рутинними. Саме тому з метою ефективного проведення експрес-аналізу, скорочення часу для розрахунку показників доцільно використовувати персональні компютери, зокрема програму Microsoft Excel. Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого і детального аналізу фінансового стану підприємства.

Практичне заняття №2: Аналіз активів та пасивів підприємства

Мета заняття: виконати аналіз активів та пасивів підприємства за допомогою цифрових даних відповідного варіанту і зробити висновки щодо стану і розміщення засобів підприємства, а також джерел їх утворення.

Методичні вказівки:

Оцінку складу і структури активів та пасивів підприємства на підставі даних балансу проводять одним із наступних способів:

q без попередньої зміни стану балансових статей;

q формування порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деяких однорідних за складом елементів балансових статей;

q додаткове коригування статей балансу на індекс інфляції з наступним їх агрегуванням в необхідних аналітичних розрізах.

Оцінюється зміна валюти балансу, формується уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни у складі майна та джерелах його утворення, встановлюються зв’язки між різними показниками. Характеристику про якісні зміни в структурі засобів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу. Для нього визначається питома вага окремих статей активу та пасиву балансу в загальному підсумку (валюті) балансу, розраховуються суми відхилень у структурі окремих статей балансу порівняно з попереднім періодом. Аналіз здійсняється за допомогою таблиць 1 та 2, які розташовані в додатках.

Практичне заняття №3: Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Мета заняття: розрахувати показники ліквідності та платоспроможності за допомогою цифрових даних відповідного варіанту, зробити їх аналіз і висновок.

Методичні вказівки:

Платоспроможність – можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобовязань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменьшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків.

За допомогою таблиць 1-2 заповнюється таблиця 3.

Таблиця 1. Группування активів підприємства

Групи	Умовне позначення	Розрахунок
Високоліквідні	А1	Ф1 Σ (Р220 – Р240)
Швидко ліквідні	А2	Ф1 Σ (Р150 – Р210)
Повільноліквідні	А3	Ф1 Σ (Р100 – Р140, Р250, 270)
Важколіквідні	А4	Ф1 Р080

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.

Таблиця 2. Группування зобов’язань підприємства

Групи	Умовне позначення	Розрахунок
Найбільш термінові	П1	Ф1 Σ (Р530 – Р610)
Короткострокові	П2	Ф1 Σ (Р500 – Р520)
Довгострокові	П3	Ф1 Р480, 630
Постійні	П4	Ф1 Σ (Р380, Р430)

Таблиця 3. Аналіз ліквідності балансу, тис.грн.

Група активів	На початок періоду	На кінець періоду	Група зобо-в’язань	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок або нестача
на початок періоду	на кінець періоду

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов’язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:А₁ ≥ П₁; А₂ ≥ П₂ ; А₃ ≥ П₃ ; А₄≤ П₄ .

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

(А₁ * ПВ_А1 + А₂ * ПВ_А2 + А₃ *ПВ_А3) / (П₁ *ПВ_П1 + П₂ *ПВ_П2 + П₃ *ПВ_П3).

де ПВ_А та ПВ_П – питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.

За допомогою даних таблиці 3 розраховується загальний показник ліквідності підприємства за попередній період та період, що аналізується.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства розраховують відносні показники за допомогою таблиці 4.

Таблиця 4. Показники оцінки ліквідності підприємства

Назва показника	Розрахунок	Нормативне (рекомендоване значення)
Коефіцієнт покриття	Ф1 Р260 / Ф1 Р620	>2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ф1 Σ (Р150 – Р240) / Ф1 Р620	≤1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф1 Σ (Р220 – 240) / Ф1 Р620	>0,2 (0,01)
Частка оборотних засобів в активах	Ф1 Р260 / Ф1 Р280	–

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов’язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність.

Практичне заняття №4: Аналіз фінансової стійкості підприємства

Мета заняття: здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства з використанням цифрових даних відповідного варіанту і зробити висновок щодо його спроможності протистояти негативній дії різних факторів, що впливають фінансовий стан господарюючого суб’єкта.

Методичні вказівки:

Фінансова стійкість відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного і залученого капіталу підприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобовязань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів.

Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:

1. Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою:

Н_В = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630) – Ф1 Р080,

де Н_В – наявність власних оборотних засобів.

2. Наявність довгострокових джерел формування запасів:

Н_Д = Н_В + Ф1 Р480 = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630 + Ф1 Р480) – Ф1 Р080,

де Н_Д – наявність довгострокових джерел формування.

3. Показник загальної величини джерел формування запасів:

Н_З = Н_Д + Ф1 Р620 = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630 + Ф1 Р480 + Ф1 Р620) – Ф1 Р080,

де Н_З – загальна величина джерел формування..

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування.

1. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних засобів:

+/- Н_В = Н_В – З_В,

де З_В – вартість запасів.

2. Надлишок (+) або нестача (–) довгострокових джерел формування:

+/- Н_Д = Н_Д – З_В.

3. Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів:

+/- Н_З = Н_З – З_В.

Можливе виділення чотирьох типів фінансової стійкості:

q абсолютна стійкість фінансового стану;

q нормальна стійкість фінансового стану;

q нестійкий фінансовий стан;

q кризовий фінансовий стан.

Визначення типу фінансової стійкості підприємства здійснюється за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1. Методика визначення типів фінансової стійкості підприємства

Система умов	Фінансова стійкість
абсолютна стійкість фінансового стану	нормальна стійкість фінансового стану	нестійкий фінансовий стан	кризовий фінансовий стан
+ НВ	– НВ	– НВ	– НВ
НВ = ЗВ	+ НД	– НД	– НД
–	НД = ЗВ	+ НЗ	– НЗ
–	–	НЗ = ЗВ	–

Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обгрунтованого зниження рівня запасів тощо.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Назва показника	Розрахунок	Нормативне (рекомендоване) значення
Коефіцієнт автономії	Ф1 Р380 / Ф1 Р640	>0,5
Коефіцієнт фінансової залежності	Ф1 Р640 / Ф1 Р380	<2,0
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	Ф1 (Р260 – Р620) / Ф1 Р380	>0,5
Коефіцієнт фінансової стійкості	Ф1 Р380 / Ф1 (Р480 + Р620)	>1,0
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	Ф1 (Р480 + Р620) / Ф1 Р380	Залежить від характеру господарської діяльності
Коефіцієнт стійкості фінансування	Ф1 (Р380 + Р430 + Р480) / Ф1 Р280	0,8 – 0,9
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	Ф1 (Р380 – Р080) / Ф1 Р260	>0,1
Коефіцієнт довгострокових зобовязань	Ф1 Р480 / Ф1 (Р480 + Р620)	>0,2
Коефіцієнт поточних зобов’язань	Ф1 Р620 / Ф1 (Р480 + Р620)	>0,5
Коефіцієнт страхування бізнесу	Ф1 Р340 / Ф1 Р280	>0,2

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.

Практичне занаття №5: Аналіз ділової активності підприємства

Мета заняття: здійснити загальну оцінку ділової активності підприємства з використанням цифрових даних відповідного варіанту.

Методичні вказівки:

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності тощо.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів – показників оборотності.

Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємства і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства.

Оборотність активів може оцінюватися:

q швидкістю обороту – кількістю оборотів, що роблять за період, який аналізується, активи підприємства або їх складові;

q періодом обороту – середнім строком, за який повертаються грошові кошти, що вкладені у господарську діяльність підприємства.

Оцінка ділової активності (оборотності) здійснюється за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1. Показники ділової активності (оборотності)

Показник	Розрахунок
Коефіцієнт оборотності активів	Ф2 Р035 / ((Ф1 Р280 Г3 + Ф1 Р280 Г4)*0,5)
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Ф2 Р035 / ((Ф1 Р260 Г3 + Ф1 Р260 Г4)*0,5)
Коефіцієнт оборотності запасів	Ф2 Р035 / ((Ф1 Σ((Р100 – Р140) Г3) + Ф1 Σ((Р100 – Р140) Г4)*0,5)
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 Р035 / ((Ф1 Р380 Г3 + Ф1 Р380 Г4)*0,5)
Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (дебіторської заборгованості)	Ф2 Р035 / ((Ф1 Σ((Р150 – Р210) Г3) + Ф1 Σ((Р150 – Р210) Г4)*0,5)
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф2 Р035 / ((Ф1 Р620 Г3 + Ф1 Р620 Г4)*0,5)
Коефіцієнт завантаженості активів	((Ф1 Р280 Г3 + Ф1 Р280 Г4)*0,5) / Ф2 Р035
Коефіцієнт завантаженості активів в обороті	((Ф1 Р260 Г3 + Ф1 Р260 Г4)*0,5) / Ф2 Р035
Коефіцієнт завантаженості власного капіталу	((Ф1 Р380 Г3 + Ф1 Р380 Г4)*0,5) / Ф2 Р035

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.

Загальна оборотність активів (коефіцієнт оборотності активів) – є узагальнюючим показником оборотності і характеризує швидкість обороту всього майна підприємства за балансом.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує швидкість обороту всіх оборотних активів підприємства (як грошових, так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання. Суму вивільнених (додатково залучених) оборотних активів внаслідок зміни їх оборотності можна визначити, помноживши фактичний одноденний оборот з чистого доходу (виручки) за звітний період на різницю показників оборотності (у днях) звітного та базового періодів, тобто на кількість днів прискорення (сповільнення) оборотності.

Коефіцієнт оборотності запасів іноді називають показником інтенсивності використання запасів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту власного капіталу і показує ефективність використання активів, які формуються за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках характеризує розширення або скорочення комерційного кредиту, наданого підприємством. І навпаки, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує збільшення або зменьшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами.

Коефіцієнт завантаження активів (їх складових та власного капіталу) є оберненим до відповідних коефіцієнтів оборотності.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів підприємства є тривалість обороту активів, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для їх перетворення в грошову форму і є величиною оберненою коефіцієнту оборотності, помноженого на 360 (кількість днів року). Розрахунок тривалості обороту активів здійснюється за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок тривалості обороту активів

Показник	Розрахунок
Період обороту активів	360 / коефіцієнт оборотності активів
Період обороту дебіторської заборгованості (К1) або період інкасації	360 / коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Період обороту запасів (К2)	360 / коефіцієнт оборотності запасів
Період обороту кредиторської заборгованості (К3)	360 / коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Фінансовий цикл	К1 + К2 – К3

Практичне заняття №6: Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів

Мета заняття: дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити ветрикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз) з використанням цифрових даних відповідного варіанту та зробити висновки.

Методичні вказівки:

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.

Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”: прибуток – сума, на яку доходи перевищують повязані з ними витрати; збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати; чистий прибуток – сума прибутку, що залишається у підприємства після сплати податків, відрахувань, обов’язкових платежів і надходить у повне його розпорядження.

Дата добавления: 2015-05-26