Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

1.1.1. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно";

кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “у піддон” або “вільно” залежно від умов зберігання НХР;

метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря +20 град.С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) -інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

середня щільність населення для цієї місцевості;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ)

S_ЗМХЗ = 3,14 х Г²;

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ)

S_ПЗХЗ = 0,11 х Г²

ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємкості;

ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300- 500 т);

заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

1.2. Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

1.2.1. Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно” або “у піддон");

висота обвалування (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (град.С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7);

середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) (див. пункт 1.2.2.1);

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) (див. пункт 1.2.2.2);

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

1.2.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.

1.2.2.1. Зона можливого хімічного забруднення.

1.2.2.1.1. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5). Площа ЗМХЗ розраховується за емпіричною формулою:

S_ЗМХЗ=8,72 x 10^-3 Г² ф, кв. км, (1)

де Г - глибина зони (табл. 8-19);

ф - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5).

1.2.2.2. Прогнозована зона хімічного забруднення.

Площа ПЗХЗ розраховується за емпіричною формулою:

S_ПХЗХ =К x Г² x N^0,2, кв. км, (2)

де К - коефіцієнт (табл. 4);

N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

Ширина ПЗХЗ визначається за емпіричною формулою:

при інверсії Ш=0,3 х Г ^0,6, км;

при ізотермії Ш=0,3 х Г ^0,75, км;

при конвекції Ш=0,3 х Г ^0,95, км,

де Г - глибина зони забруднення (табл. 8-19).

1.3. Визначення часу підходу забруденного повітря до об’єкта

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

, год.

де X - відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, км;

V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2), км/год.

1.4. Прийняті допущення

1.4.1. Для прогнозування за цією методикою розлив “вільно” приймається, якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею при висоті шару (h) не вище 0,05 м.

Розлив “у піддон” приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої НХР має бути

h=H - 0,2, м,

де H - висотаобвалування.

1.4.2. При аварії з ємностями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблиці, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем.

1.4.3. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин.

Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години:

Г = 4V,

де V - швидкість переносу повітряних мас (табл. 2);

Г - глибина зони.

Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються.

1.4.4. Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 8-19, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 20.

Для розрахунків у цьому разі береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці табл. 20 для даного НХР.

Розділ 2. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

2.1. Загальні вимоги

Розрахунково-графічну роботу набирають на комп'ютері (через 1,5 інтервалу) з одного боку листа білого паперу формату А4 (210х297 мм), шрифтом редактора Word: Times New Roman, pt 14, розміщуючи на сторінці 30 рядків (повний рядок повинен містити близько 65 знаків). Абзацний відступ повинен бути однаковим по всій роботі і дорівнювати приблизно 1,27 см.

Текст розрахунково-графічної роботи повинен бути надрукований з дотриманням таких полів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм

Текст розрахунково-графічної роботи пишеться або на російському, або на українській мові. Титульний лист набирається відповідно до зразка, що додається, в Додатку В.

2.2. Нумерація в роботі

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.

Номер сторінки проставляють в правому верхньому кутку вибраним для тексту шрифтом без крапки в кінці. Нумерувати сторінки починають з вступу, враховуючи попередні сторінки: титульний лист і зміст.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають в загальну нумерацію сторінок.

Дата добавления: 2015-05-26