Запитання до самоконтролю

Тема 7

Тести, завдання, вправи

1. Що впливає на естетичне сприйняття дійсності людиною?

– релігія; – філософія; – природа;

– моральні пошуки; – емоційність; – образність;

– почуття здивування; – твори мистецтва.

Обґрунтуйте свій вибір.

2. Естетичний зміст об’єктів дійсності визначають:

– естетичні ідеали; – прекрасне;

– трагічне; – комічне;

– естетичні теорії та погляди; – мистецтво;

– естетичні цінності; – художня діяльність.

Доповніть самостійно перелік пунктів, використайте знання з повсякденного життя та власного естетичного досвіду.

3. Естетика – філософська наука, вона народилась у надрах філософії, вийшла з неї і зберегла міцні зв'язки з нею:

– чи є вірним таке ствердження?

– якщо філософія розглядає найбільш загальні закони природи, суспільного мислення, то естетика... доповніть судження;

– естетика використовує основні методологічні положення філософії... які саме? – доповніть;

– моральний аспект є складовою частиною естетичних відносин... чому? – доповніть.

– естетика пов’язана також із психологією...– обґрунтуйте.

– естетика – методологія мистецтвознавчих наук: твори мистецтва – це завжди естетичні цінності... чи це насправді так?

4. Естетика входить у працю, художню творчість, побут, у сферу діяльності. Вона формує в людині творчі засади та здатність сприймати красу і насолоджуватись нею, цінувати та розуміти мистецтво:

– чи існують такі види людської діяльності, яким не властива краса?

– що спільного між красою і насолодою?

– чи обов'язково розуміти прекрасне?

– чи можна прожити без краси?

5. Естетика – це абсолютизація нормативності:

– поясніть цю позицію в історії естетичної думки і назвіть авторів, які її відстоювали;

– чи можна творити мистецтво без правил і канонів?

– з яких позицій виступає антипод прекрасного – потворне?

– чи можна замінити поняття “естетика” словом “гармонія”?

6. Емпіризм вважає, що естетика повинна йти за фактами мистецтва та лише констатувати їх:

– поясніть, хто з філософів Нового часу відстоював цю позицію?

– чи можемо ми сказати, що закони естетики не абсолютні, а відносні?

– хто і що може зламати естетичні закони?

7. Естетика узагальнює досвід мистецтва, теоретично підтримує все нове у новому:

– яка естетика не узагальнює досвід мистецтва?

– чи відхиляє естетика старе у мистецтві, культурі? – наведіть приклади, заперечте, погодьтесь...

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ естетики

7.1. План лекції

1. Естетичне. Його сутність і специфіка.

2. Прекрасне, піднесене, потворне.

3. Трагічне та комічне.

7.2. План семінарського заняття

1. Прекрасне та потворне.

2. Піднесене та низьке.

3. Трагічне та комічне.

4. Культура поведінки майбутнього фахівця.

7.3. Методичні вказівки до самостійної роботи над темою

Рекомендуємо звернутись до конспекту лекцій та підручників:

1. Левчук Л.Т. Естетика: Підручник / За ред. Левчука Л.Т. – К.: Либідь, 2005. – С. 115-131.

2. Борев Ю.Б. Естетика. – М.: Слово, 2004. – С. 118-128.

3. Выжлецов Г.П. Эстетика в системе философского знания. – М.: Политиздат, 1981. – С. 124-136.

4. Гулыга А.В. Принципы эстетики. – М.: Мысль, 1987. – С. 64-72.

5. Калмычек Д. Вежливость на каждый день. – М.: Знание, 1981. – С. 18-29.

6. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. – М.: Юрист, 2004. – С. 199-252.

7. Колеснікова О.В. Художня культура і естетичний розвиток особистості. – Х., 1989. – С. 54-60.

8. Любимова Т.А. Категории эстетики. – М.: Слово, 1984. – С. 23-41.

9. Савилова Т.А. Эстетические категории. – Одесса, 1977. – С. 18-36.

Готуючись до семінарського заняття, необхідно прочитати конспект лекцій, який допоможе Вам зрозуміти проблеми сучасної естетики. Читаючи літературу, виберіть найбільш цікаві моменти, положення, що демонструють теоретичні судження та відтворюють життєві реалії.

Важливо усвідомити наступне: у соціальній практиці естетичне має різнобічний прояв. Усвідомлення принципових типів естетичного ставлення до дійсності відбилося у створенні головних естетичних категорій, тобто основних форм естетичного, або його модусів: прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне, що, в свою чергу, пов'язано з теоретичним відтворенням процесу виникнення першорядних типів людських почуттів: радості, захоплення, гніву, огиди, страждання, болю, сміху тощо.

Вивчення цієї теми допоможе Вам зрозуміти, що:

– естетичне – це ціннісне ставлення до навколишнього світу. Але естетична оцінка подвійна: з одного боку, це цінність, тобто визнання того, що ці якості властиві об'єкту. Наприклад, зимовий ранок є сонячним, морозним, з прозорим повітрям. З іншого, – це оцінка того, хто почуває себе таким ранком бадьорим, молодим, веселим, щасливим. Отже, тільки в такому випадку наявні якості переводяться в суб'єктивний план та забезпечують статус особистісної оцінки;

– усвідомити, що секрет краси – це загадка життя. Пізнати його означає зрозуміти джерело людського буття;

– вміти пояснити категорії, що відтворюють механізм формування та розвитку естетичного ставлення як на рівні суспільства, так і на рівні особистості;

– знаходити співвідношення естетичної культури особистості та естетичної культури суспільства (або взагалі усього людства), що визначається тією мірою засвоєння естетичних цінностей, якою володіє конкретна особистість.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:

– ключові поняття і терміни: естетичне відношення, естетична цінність, прекрасне та потворне, піднесене та низьке, трагічне та комічне, естетична культура.

– історичні погляди на сутність та природу естетичного;

– за якими критеріями визначається естетичний розвиток особистості.

Вміти:

– виявляти естетичні властивості об'єкта, глибину естетичного;

– з'ясувати сутність естетичної поведінки, естетичної праці;

– оцінювати власне естетичне (суб'єктивне)ставлення до предметів, явищ навколишньої дійсності;

– вміти оцінювати естетичний вибір суспільних відносин.

Розуміти:

– логіку виникнення та обґрунтування людських потреб у естетичному відношенні до дійсності;

– які аспекти суспільного буття відображають категорії естетики;

– у чому полягає ціннісне ставлення до світу і за якими критеріями воно визначається;

– що визначає складові цінності естетики, які впливають на усвідомлення вчинків особистих стосунків з точки зору естетики.

Готуючись до відповіді на семінарському занятті та заліку, необхідно, перш за все, зосередитись на розумінні наступних тез:

7.3.1. Центральною категорією естетики, що характеризує явища, яким притаманна вища естетична цінність, є “прекрасне”. Прекрасне – це найвища цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню життя. Дійсність містить у собі об'єктивну основу, підвалини прекрасного, що відбилися у так званих законах краси: законах симетрії, міри, гармонії, ритму тощо. Прекрасне має конкретно-історичний характер. Наприклад, уявлення про жіночу красу за античних часів, середньовіччя, Нового часу та у ХХ ст. суттєво відрізняються. Уявлення про прекрасне залежить від конкректних соціальних умов життя особистості, соціальної групи тощо, тобто від їх способу життя. Антиподом прекрасного виступає потворне, що являє собою естетичну властивість предметів, природні дані яких на сучасному рівні розвитку суспільства та його виробництва мають негативне загальнолюдське значення, хоча і не несуть для людства серйозної загрози, оскільки сили, що містяться в цих предметах, засвоєні людиною і підкорені їй.

7.3.2. Якщо прекрасне – це позитивна загальнолюдська цінність явищ, якими суспільство вільно володіє в повній мірі, то “піднесеність” – це естетична властивість предметів, що мають позитивне значення для суспільства і утримують у собі значущі, ще не освоєні сили. До сприймання піднесеного може підмішуватись естетично негативна емоція, і навіть острах. В залежності від акценту на той або інший момент сприймання (захоплення – страх) розрізняють два різновиди піднесеного: піднесення величності, міці людини або подавлення, пригноблення її. Крайня ступінь потворного, у вищій мірі негативна цінність позначається категорією “підлість” (“низькість”). Це явища або предмети, котрим притаманна негативна загальнолюдська значущість; вони можуть бути загрозливими для людства, оскільки ще не освоєні, не підкорені, не контролюються. Якщо людство не панує над власними суспільними відносинами, то це може стати джерелом великих бідувань; всі такі загрозливі явища сприймаються як підле, низьке (фашизм, атомна війна тощо).

7.3.3. Протиріччя, колізії між суспільно необхідною, зрілою вимогою та тимчасовою практичною неможливістю її здійснення є джерелом трагічного. Неминуча недостатність знання, неосвідченість часто стають джерелом великих трагедій. Трагічне – це сфера осмислення всесвітньо історичних протиріч, пошук виходу для людства. В цій категорії відображається не просто викликане окремими негараздами нещастя людини, а бідування людства, деякі фундаментальні недосконалості буття, що відбиваються на долі людини. Трагічне мистецтво виявляє суспільний сенс життя людини та показує, що безсмертя людини здійснюється в безсмерті народу. Важливою характеристикою соціокультурної реальності є комічне, що являє собою об'єктивну суспільну цінність явища. Не все смішне є комічним, хоча комічне завжди смішне. Комічне породжує соціально значущий, одухотворений естетичними ідеалами сміх, що заперечує одні людські якості та суспільні явища та стверджує інші. Комізм соціальний своєю об'єктивною (особливості предмета) та своєю суб'єктивною (характер сприйняття) стороною.

7.3.4. Культура поведінки – складова частина культури людини. Вона виступає зовнішнім проявом духовного багатства особистості та її внутрішнього світу; це сукупність форм повсякденної поведінки людини (у праці, побуті, спілкуванні з іншими), в яких знаходять зовнішнє відображення моральні та естетичні норми поведінки. Якщо моральні норми визначають зміст вчинків, мотиви поведінки, то культура поведінки розкриває, як саме здійснюються у поведінці вимоги моральності, яке “обличчя” поведінки людини, наскільки органічно, природно і невимушено такі норми злилися з її способом життя, стали повсякденними життєвими правилами.

У широкому плані даного поняття культура поведінки єднає всі сфери зовнішньої і внутрішньої культури людини: етикет, правила поводження з людьми і поведінки у громадських місцях; культуру побуту, що включає характер особистих потреб та інтересів, відносин людей поза роботою, організацію особистого часу, гігієну, естетичні смаки у виборі предметів споживання (вміння одягатися зі смаком, прикрашати житло), естетику властивої людини міміки і пантоміми, вираз обличчя і рухів тіла (грація). Окремо виділяють культуру мови, вміння грамотно, якісно й красиво висловлювати думки та ін.

1. Які ви знаєте філософські концепції про природу естетичного?

2. У чому полягає сутність і специфіка естетичного?

3. Яке значення має естетичне у духовно-культурному житті людини та суспільства у виробленні ідеалів, особистого смаку, сприйманні краси, створенні естетичних концепцій і поглядів?

4. Яке місце займають прекрасне та потворне в культурі людства?

5. Які ідеали прекрасного в українській культурі свідчать про її національну самобутність?

6. Чи є різниця у категоріях прекрасне та піднесене?

7. Чим відрізняється трагічне від комічного?

8. Що спільного між комічним і гумором?

9. Які специфічні риси службового етикету ви знаєте?

Дата добавления: 2015-05-26