До теми: «Культура епохи Відродження»

1. Мистецтво Північного Відродження (Нідерланди, Німеччина).

Література:

· Ильина Т. В. История искусств. Западноевропейское искусство. – М., 2000 (або інші роки видання).

· Основи художньої культури. Част. 1. Теорія та історія культури / За ред. В. О. Лозового та Л. В. Анучиної. – Х., 1997.

· Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. – Вып. 2. Северное Возрожде-ние. Страны Западной Европы ХVІІ – ХVІІІ века; Россия ХVІІІ века. – М., 1989.

· Українська та зарубіжна культура: / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Постановка проблемних питань та використання пояснювально-ілюстрат-ивного методу на лекційних заняттях. Застосування частково-пошукового або евристичного методу в ході семінарських занять та самостійної роботи студен-тів. Використання методу дискусії на семінарських заняттях

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ, ВИНЕСЕНИХ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Основною метою підготовки до семінарів чи виконання завдань, що ви-несені на самостійне опрацювання, є вироблення вмінь та навичок пошуку й опрацювання необхідної літератури, сприйняття та засвоєння передбаченої ін-формації. Перед початком підготовки слід обрати літературу з рекомендова-ного до теми списку таким чином, щоб отримати принаймні основні відомості з усіх запланованих питань.

При опрацюванні навчального матеріалу слід звертати на увагу на розкрит-тя сутності й фіксацію в конспекті ключових понять до кожної з тем.

Семінарське заняття, демонструє здатність студента до самоосвіти. На цих заняттях викладач організовує процес обговорення питань тем, визначених на-вчальною програмою. Семінари проводитимуться у формі бесіди, доповідей, дискусій, виконання різнопланових письмових завдань тощо. Вони покликані сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглиблювати інтерес до наукових досліджень, виховувати педагогічний такт, розвивати культуру мов-лення, вміння та навички публічних виступів, участі в дискусії. Повідомлення та доповіді окремих виступаючих мають доповнюватися іншими, викликати до-даткові питання.

При підготовці до семінарських занять (чи виконанні завдань винесених на самостійне опрацювання) з курсу «Історія світової культури», радимо студен-там звернути увагу на такі загальні положення:

· аналіз і узагальнення культурно-історичних подій та явищ, визначення їх сутності, причинно-наслідкових зв’язків між ними;

· формулювання висновків щодо значимості того чи іншого культурного яви-ща у європейському, регіональному, світовому контексті.

· характеристику конкретних найбільш типових прикладів, які ілюструють певні тенденції в розвитку національних чи регіональних культур;

· з’ясування різних точок зору на певну історико-культурну проблему (якщо питання, яке слід розкрити, носить дискусійний характер).

Більш детальні методичні рекомендації з історії світової культури до се-мінарських занять та тем і питань, винесених на самостійне опрацювання, до-даються (див. МЕТОД. РЕК. ДО НМК)

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль навчальних досягнень студента спрямовується на розвиток твор-чих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

При вивченні навчальної дисципліни здійснюється:

· Оцінювання активності і знань студентів на семінарських заняттях (поточне оцінювання): розгорнуті та стислі усні відповіді, доповіді, виступи в диску-сіях, виконання поточних письмових робіт за змістом семінарських занять, експрес-контроль у вигляді тестів тощо.

· Узагальнююче оцінювання знань студентами програмового матеріалу зміс-тових модулів (лекційного курсу, семінарських занять, питань самостійного опрацювання) при написанні відповідних модульних контрольних робіт.

· Проведення екзамену (за програмовим змістом курсу в цілому) з викорис-танням комплексних екзаменаційних завдань.

При оцінці знань студентів враховується:

· розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історико-культурними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізу-вати, узагальнювати, критично оцінювати відповідні факти;

· самостійність і креативність мислення;

· використання різноманітних джерел, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

· логічність і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих вис-новків та власних оцінок;

· мовна і термінологічна грамотність.

Поточне оцінювання усних або письмових відповідей студентів на семінарських заняттях здійснюється на трибальною шкалою:

3 бали – оцінка «відмінно» – студент вільно володіє програмовим матеріа-лом, логічно і творчо викладає його в усній чи письмовій формі; вміє узагаль-нити матеріал, формулює власні висновки; відповідь є чіткою і завершеною.

2 бали – оцінка «добре» – студент в цілому володіє програмовим матеріа-лом, при викладі його допускається незначних помилок; формулює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації допускає окремі недоліки.

1 бал – оцінка «задовільно» – студент виявляє загальне розуміння та ре-продуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, порушує логі-ку викладу; мова спрощена і недостатньо фахова.

0 балів – оцінка «незадовільно» – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історико-культурні явища і факти; не мо-же правильно застосовувати відповідні спеціальні поняття.

З урахуванням вищезазначених критеріїв при оцінюванні відповідей сту-дентів можуть також виставлятись оцінки 2,5; 1,5; 0,5 бала.

Суттєве доповнення, зроблене студентом на семінарському занятті, оціню-ється в 1 бал. Менш суттєві доповнення можуть оцінюватись у 0,5 бала.

Оцінювання письмових (тестових) завдань на семінарських заняттях, мо-дульних контрольних робіт, екзаменаційних робіт здійснюється з урахуванням загальної кількості балів, яка відповідає характеру і обсягу завдань.

Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю на семінарських занят-тях, має право на його відпрацювання на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

Студент, який отримав незадовільну оцінку (0 балів) на семінарських за-няттях має право один раз відпрацювати її на консультаціях викладача (у тер-мін визначений викладачем).

Студент, який не з’явився на модульний контроль (модульну контрольну роботу), має право один раз повторно пройти модульний контроль на консуль-таціях викладача (у термін визначений викладачем).

Студент, який отримав малу кількість балів за модульну контрольну робо-ту, має право один раз перескласти її на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
90–100	А	відмінно
82–89	В	добре
74–81	С
64–73	D	задовільно
60–63	Е
35–59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0–34	F	незадовільно з обов’язковим по-вторним вивченням дисципліни

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

§ Навчально-методичний комплекс курсу «Історія світової культури» (в елект-ронному варіанті)

§ Зміст і електронні адреси в інтернеті деяких видань, рекомендованих до ви-вчення курсу «Історія світової культури».

§ Ілюстративні матеріали з історії художньої культури (до усіх програмових тем навчального курсу (розроблені викладачем для самостійного опрацюван-ня студентами частини програмового матеріалу).

12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

§ Древние цивилизации / Под. ред. Г. М. Бонгард-Левина. – М., 1989.

§ Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984.

§ Зезина М. Р., Кошман Л. В., Шульгин В. С. История русской культуры. – М., 1990.

§ Ильина Т. В. История искусств. Западноевропейское искусство. – М., 2000 (або інші роки видання).

§ Искусство стран Востока / А. Н. Анисимов, Л. Н. Гумилев, А. Н. Желохов-цев и др. – М., 1986.

§ История культуры стран Западной Европы в епоху Возрождения / Под ред. Л. М. Брагиной. – М., 1999.

§ Історія світової культури / Кер. авт. кол. Л. Т. Левчук. – К., 1999.

§ Історія світової культури. Культурні регіони / Керів. автор. кол. Л. Т. Лев-чук. – К., 1997 (або інші роки видання).

§ Каптерева Т. П., Виноградова П. А. Искусство средневекового Востока. – М., 1989.

§ Кертман Л. Е. История культуры стран Европы и Америки (1870–1917). – М., 1987.

§ Косянчук Л. Г. Історія української та світової культури. – Част І.: від первіс-ності до елліністичної епохи. – Тернопіль, 2001.

§ Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002.

§ Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

§ Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів, 2005.

§ Лосєв І. В. Історія і теорія світової культури: європейський контекст. – К., 1995.

§ Мєднікова Г. С. Українська та зарубіжна культура ХХ ст. – К., 2002.

§ Ольденбург С. Ф. Культура Индии. – М., 1991.

§ Основи художньої культури. Частина І. Теорія та історія світової художньої культури / За ред. В. О. Лозового та Л. В. Анучиної. – Харків, 1997.

§ Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. – Харків, 1995.

§ Світова художня культура: Від первісного суспільства до початку середньо-віччя / О.П. Щолокова, С.В. Шип, О.Л. Шевнюк, О.М. Семашко. – К., 2004.

§ Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій / Бичко А. К. та ін. – К., 1993.

§ Токарев С. А Религия в истории народов мира. – М., 1986.

§ Удальцова З. В. Византийская культура – М., 1988.

§ Українська та зарубіжна культура: / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

§ Чмихов М. О. Давня культура. – К., 1994.

Додаткова

§ Бонгард-Левин Г. М., Ильин Г. Ф. Индия в древности. – М., 1985.

§ Боннар А. Греческая цивилизация. В 3-х томах. – М., 1993.

§ Дмитриева Н. А., Акимова Л. И. Античное искусство. Очерки. – М., 1988.

§ Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. І. От древних времен по ХVІ век. – М., 1987.

§ Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 2. Северное Возрожде-ние. Страны Западной Европы ХVІІ–ХVІІІ века; Россия ХVІІІ века. – М., 1989.

§ Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 3. Страны Западной Евро-пы ХІХ века; Россия ХІХ века. – М., 1992.

§ Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. – М., 1989.

§ Замаровский В. И. Их величества пирамиды. – М., 1981.

§ Замаровський В. Спочатку був Шумер. – К., 1983.

§ Игнатенко А. А. В поисках счастья: Общественно-политические воззрения арабо-исламских философов средневековья. – М., 1989.

§ История древнего мира. Ранняя древность. – М., 1989.

§ История зарубежного искусства / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л. Мальце-вой. – М., 1984 (або інші роки видання).

§ История средних веков / Под ред. Н. Ф. Колесницкого. – М., 1980.

§ Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (теорія і історія світової куль-тури ХХ ст.). – Х., 2002.

§ Культура Византии вторая половина VІІ – ХІІ вв. – М., 1989.

§ Культура Византии ІV – первая половина VІІ вв. – М., 1984.

§ Культура Византии ХІІІ – первая половина ХV вв. – М., 1991.

§ Культура Древнего Рима. В 2-х томах. – М., 1985.

§ Курбатов Г. Л. История Византии. – М., 1984.

§ Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

§ Ліндсей Дж. Коротка історія культури. В 2-х томах. – К., 1995 (від доісто-ричних часів до доби Відродження).

§ Любимов Л. Д. Искусство древнего мира. – М., 1971.

§ Любимов Л. Д. Искусство Западной Европы. Средние века. Возрождение в Италии. – М., 1976.

§ Мириманов В. Б. Первобытное и традиционное искусство. – Л., 1973.

§ Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили (ХV – первая по-ловина ХІХ вв.) – К., 1981.

§ Оппенхейм А. Л. Древняя Месопотамия. – М., 1990.

§ Оссовская М. Рыцарь и буржуа. Исследования по истории морали. – М., 1987.

§ Сидихменов В. Я. Китай: страницы прошлого. – М., 1987.

§ Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. Історія первісного суспільства. – К., 1999.

§ Токарев С. А. Ранние формы религии и их развитие // Токарев С. А. Ранние форми религии. – М., 1990.

§ Художественная культура в докапиталистических формациях. Структурно-типологическое исследование / Науч. ред. М. С. Каган. – Л., 1984.

§ Чанышев А. Н. Курс лекций по древней филисофии. – М., 1981.

§ Яковлєв С. Г. Мистецтво і світові релігії. – М., 1989.

13. ПРОГРАМОВІ ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Загальні особливості первісної культури.

2. Елементи культурної еволюції в епоху праобщини (виникнення мислення і мови, витоки ідеологічних уявлень та мистецтва).

3. Духовна культура ранньопервісної общини (релігійні уявлення, раціо-нальні знання та мистецтво).

4. Духовна культура пізньопервісної общини (розвиток раціональних знань та мистецтва).

5. Особливості культурно-історичного розвитку ранніх і традиційних цивілі-зацій Сходу.

6. Релігія та міфологія стародавніх єгиптян.

7. Писемність, освіта, науково-практичні знання у Стародавньому Єгипті.

8. Мистецтво Стародавнього Єгипту (література і театральне мистецтво; архітектура і образотворчі мистецтва).

9. Релігійно-міфологічні уявлення населення Месопотамії.

10. Писемність, освіта, науково-практичні знання у давній Месопотамії.

11. Мистецькі надбання народів давньої Месопотамії (література, архітектура, образотворчі мистецтва, музика).

12. Культура Східного Середземномор’я в давнину (Фінікія, Палестина): пи-семність та наукові знання; релігія; мистецтво.

13. Культура Стародавнього Ірану: писемність, освіта, поширення наукових знань; релігійно-міфологічний світогляд, мистецтво.

14. Релігія в культурі Індії.

15. Наукове пізнання в індійській культурі.

16. Мистецтво в культурі Стародавньої та Середньовічної Індії.

17. Міфологія, вірування, релігійний синкретизм у традиційному Китаї.

18. Наукові знання у Стародавньому і Середньовічному Китаї.

19. Своєрідність та визначні досягнення китайського мистецтва. Етика і ри-туал у китайській культурі.

20. Середньовічна культура японської аристократії.

21. Культура городян у Японії ХVІІ–ХVІІІ ст.

22. Культура доколумбових цивілізацій Месоамерики.

23. Культура доколумбових цивілізацій Центральних Анд.

24. Релігійні вірування, міфологія, мистецтво Західної і Центральної Африки.

25. Мистецтво і художні ремесла Східної та Південної Африки.

26. Проблема «грецького дива». Характерні риси давньогрецької культури.

27. Досягнення егейської культури та культури гомерівської Греції.

28. Релігія та міфологія Стародавньої Греції.

29. Розвиток філософії в часи грецької архаїки та класики.

30. Історична наука у класичній Греції (Геродот, Фукідід, Ксенофонт).

31. Поезія і музика в часи грецької архаїки та класики.

32. Давньогрецький театр (аттична трагедія і комедія).

33. Архітектура і образотворчі мистецтва в часи грецької архаїки та класики.

34. Культура епохи еллінізму: особливості елліністичної культури, розвиток філософської думки та історіографії, синкретизм релігійних культів, досяг-нення мистецтва.

35. Проблема самобутності культури Стародавнього Риму.

36. Філософські знання та історіографія у давньоримській культурі.

37. Давньоримське мистецтво (архітектура і образотворче мистецтво) в період республіки та імперії.

38. Релігійні вірування і культи у Стародавньому Римі. Раннє християнство у Римській імперії.

39. Література і театр у Стародавньому Римі.

40. Природничі і точні науки у класичній Греції, елліністичній та давньорим-ській культурі.

41. Культура Візантії в ранній період її історії та в період іконоборства.

42. Візантійська культура середини ІХ–ХІІ ст. (македонська і комнінівська епохи).

43. Культура пізньої Візантії. Ренесансні тенденції у пізньовізантійській культурі.

44. Арабо-мусульманська культура в часи середньовіччя: вплив ісламу; досяг-нення арабської науки;

45. Арабо-мусульманське мистецтво.

46. Основні етапи і тенденції розвитку середньовічної культури Західної Європи.

47. Вплив християнства (релігії і церкви) на західноєвропейську середньо-вічну культуру.

48. Рицарська культура західноєвропейського середньовіччя.

49. Мистецтво Західної Європи у ранньому середньовіччі, романський та го-тичний періоди.

50. Загальні риси культури європейського Відродження.

51. Мистецтво Відродження в Італії: особливості Проторенесансу, Раннього, Високого та Пізнього Відродження.

52. Мистецтво Північного Відродження (Нідерланди, Німеччина).

53. Реформація і Контрреформація та їх вплив на розвиток культури Європи.

54. Особливості розвитку європейської культури Нового часу.

55. Бароко і класицизм в європейській художній культурі ХVІІ ст.

56. Рококо і просвітницький класицизм у європейській художній культурі ХVІІІ ст.

57. Просвітницький реалізм і передромантизм у європейській художній куль-турі ХVІІІ ст.

58. Основні художні течії у європейському мистецтві ХІХ ст.: пізній класи-цизм, романтизм, реалізм.

59. Особливості мистецьких напрямів в європейській художній культурі кін-ця ХІХ ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм.

60. Провідні тенденції розвитку культури новітньої доби світової історії.

61. Авангардиські напрями у європейському мистецтві ХХ ст.: експресіонізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, сюрреалізм.

62. Постмодернізм як загальнокультурне і художнє явище.

Дата добавления: 2015-05-26