Факторинг

Сутність факторингу полягає в тому, що комерційний банк (або компанія), діючи як посередник, купує вимоги на боржника (тобто купує борги свого клієнта) і як кредитор надає йому короткостроковий кредит.

Головна функція факторингу — зняття ризику неплатежів покупця. Укладання договору факторингу означає, що банк придбав право в продавця товарів або послуг на стягнення суми дебіторської заборгованості покупця. При цьому протягом двох-трьох днів банк переказує продавцеві від 70 до 90 % суми боргу. По суті, банк купує борг клієнта під пред’явлені документи на відвантаження товару. Після того, як від покупця надійшли гроші, банк перераховує клієнтові суму, що залишилася, за мінусом винагороди за факторингову послугу.

Корпорації проводять гнучку політику у сфері факторингових послуг. Фінансові відділи корпорацій визначають, що дешевше: укласти договір факторингу чи одержати банківську позичку.

Ситуація

Розглянемо ситуацію з вибором рішення.

Компанія, що надає послуги з факторингу, стягує комісійні в розмірі 3 % і надає позичку корпорації в розмірі до 75 % суми дебіторської заборгованості, яку вона викуповує за 1 % на місяць. Обсяг продажу в кредит становить 400 000 дол. За договором факторингу компанія може заощадити 6500 дол. за місяць на вартості кредиту і від продажу безнадійних боргів у розмірі 2 % обсягу продажу в кредит. Банк також запропонував свої послуги. Він може надати позичку в розмірі 75 % дебіторської заборгованості за ставкою 2 % на місяць плюс 4 % нарахувань, пов’язаних з роботою стосовно дебіторської заборгованості (одержання інформації про фірму-боржника, відшкодування можливого ризику та ін.). Період інкасації грошового виторгу за продаж у кредит становить 30 днів. Корпорація має намір взяти максимально можливу позичку. Фінансові менеджери повинні вирішити питання, що вигідніше — продати дебіторську заборгованість чи одержати кредит у банку.

Розв’язання:

1. Визначимо витрати за факторингом:

- за дебіторську заборгованість, що купується:

(0,03 · 400 000)=12 000, дол.;

- комісійні за позичку:

(0,01 · 0,75 · 400 000)=3000, дол.

Усього, витрати - 15 000 дол.

2. Визначимо вартість банківської позички:

- процентні платежі:

(0,02 · 0,75 · 400000)=6000, дол.;

- нарахування, пов’язані з роботою стосовно дебіторської заборгованості:

(0,04 · 0,75 · 400 000)=12 000, дол.;

- додаткові витрати (втрачена вигода) через невикористання факторингу:

1) витрати, пов’язані з кредитуванням – 6500 дол.

2) безнадійні борги (за умови факторингу ці борги були б продані):

(0,02 · 400 000)= 8000, дол.

Усього, витрати - 32 500 дол.

Наведені розрахунки показують, що банківська позичка обійдеться в два рази дорожче, ніж факторинг, тому фінансові менеджери вибирають факторинг.

Дата добавления: 2015-05-26