Розкрийте суть нової економічної політики та її здійснення в Україні

І ведення непу найчастіше пов'язують з пов станням матросів і робітників Кронштадта, яке почалося 28 лютого 1921 р і проходило під гаслами відновлення вільної торгівлі та скасу

вання режиму комісарської диктатури Сам Ленін не раз підкреслював взаємозв'язок цих подій, аргументуючи необхідність відмовитися від продрозкладки

Проте рішення про відмову від реквізиційного принципу хлібозаготівель було прийнято у вищих ешелонах влади трохи раніше Ленін сформулював його у письмовому вигляді ще 8 лютого В партійні комітети губерній і національних республік надійшов схвалений 18 лютого політбюрро ЦК РКП(б) документ під назвою "Проект постанови ЦК про заміну розкладки натуральним податком" за підписом Л Каменева В ньому пропонувалося завчасно, до початку посівної кампанії, визначити загальну суму податку і середній відсоток обкладення ним посівних площ, з тим, щоб селяни знали, скільки хліба вимагатиме держава Після сплати податку їм надавалося право використовувати залишок врожаю на власні потреби, в тому числі реалізувати хліб "у місцевому господарському обороті (тобто, на сільських і містечкових базарах)

Цей документ мав сенсаційний характер Відмова від реквізиції, на якій трималася вся система державного постачання, повертала селян обличчям до ринку, погано замаскованого в проекті партійної постанови терміном "місцевий господарський оборот" Керівництво державної парти відмовлялося від диктату на селі і відновлювало принцип матеріальної заінтересованості в сільськогосподарському виробництві

Партійно-державне керівництво радянської України зустріло документ політбюро ЦК РКП(б) з незадоволенням Він обговорювався на пленумі ЦК КП(б)У 27 лютого Зважаючи на важливість питання, до участі в обговоренні запросили всіх секретарів губернських комітетів парти і голів губвикон- комів Загальний смисл постанови пленуму не залишав сумніву щодо ставлення українських цекістів до проекту керівництва РКП(б) вважати заміну продрозкладки податком у всеросійському масштабі недоцільною, стосовно України визнати проведення проекту неприйнятним

Пленум ЦК КП(б)У обмежив дискусію, сподіваючись на те, що проект не здобуде більшості на черговому партійному з'їзді Українським цекістам вже було відомо, що 24 лютого пленум ЦК РКП(б) прийняв проект за основу і передав його для обговорення на партійний з'їзд Українські газети аж до початку X з'їзду парти жодним словом не відреагували на "єретичні" думки Пізніше, коли неп було втілено у життя, матеріали цього пле нуму тим більше не рекомендувалося розголошувати

На X з'їзді РКП(б), який відкрився 8 березня 1921 р, доповідь В Леніна про заміну розкладки продовольчим податком не зустріла заперечень Очевидно, кронштадтський урок подіяв навіть на твердолобих

Якщо під непом розуміти повернення державної парти обличчям до ринкових відносин, то X З 13Д РКП(б) не можна вважати поворотним пунктом в економічній політиці Ринкові відносини не були визнані ним У постанові з'їзду йшлося тільки про надання селянам можливості використовувати залишки продукції в місцевому товарному обороті У загальнодержавних масштабах Ленін ще сподівався налагодити замість торгівлі так званий "товарообмін" між державою та її контрагентами (висловлюючись сучасною мовою — бартер) Він був переконаний, і цілком справедливо, що визнання повної свободи торгівлі відсуне у невизначене майбутнє реалізацію комуністичної програми парти З іншого боку, Ленін пересвідчився у тому, що умоглядні програмні схеми відштовхуються життям

Виходячи з рішень X з'їзду, надзвичайна сесія ВУЦВК прийняла закон про про заміну розкладки податком, а Раднарком УСРР видав декрет про норми і розмір податку Продподаток мав стягуватися з урожаю 1920 р, а попердній закон щодо продрозкладки з урожаю 1920 р залишався в силі, тільки обсяг розкладки зменшувався на 20% По чотирьох губерніях України, які мали найбільший відсоток виконання продрозкладки, залишок заборгованості скасовувався В усіх інших губерніях продрозкладка стягувалася з наростаючою силою

Щоб зрозуміти природу непу, треба мати чітке уявлення про економічну політику більшовиків з 1918 до березня 1921 р (в Україні — з 1919 р) Як у радянській, так і в світовій літературі ця політика називається "воєнним комунізмом" Здебільшого її розуміють як систему надзвичайних заходів, запроваджуваних з однією-єдиною метою щоб вижити і перемогти у громадянській війні

Треба взяти до уваги, що термін "воєнний комунізм" народився вже після того, як стара політика була засуджена Витоки цього терміна можна знайти у плані промови про заміну розкладки податком, який В Ленін зробив у першій половині березня 1921 р для виступу на партійному з'їзді "Надто поспішний, прямолінійний, непідготовле- ний "комунізм" наш викликався війною і неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики" Як

бачимо, одночасно із зародком терміна, тобто взятим у лапки словом "комунізм", виникає схема пояснення хиб економічної політики нічого не поробиш, війна' Лапки у слові "комунізм" давали подвійну вигоду По-перше, проголошувалося, що комунізм виявився несправжнім По-друге, вимушене засудження комуністичного штурму підмінялося тезою про вимушеність самого штурму умовами війни Прикметник "воєнний" мав замаскувати невдалий комуністичний штурм, відгородити міцним муром катастрофічну невдачу трирічного більшовицького експерименту над населенням від нібито справжнього комунізму, який ще, мовляв, попереду Комуністична ідея залишалася незапля- мованою

У резолюції травневого (1921) пленуму ЦК РКП(б) вперше зустрічається словосполучення "нова економічна політика" В цей час життя вже показало неспроможність ще однієї ілюзії більшовиків — можливості налагодити товарообмін у масштабах усієї країни Леніну довелося змиритися з існуванням торгівлі, а тому він підкреслював важливість для парти оволодіти цією "командною висотою" В його промові на Всеросійській продовольчій нараді 16 червня 1921 р пролунав заклик відновити правильний грошовий обіг, створити мережу організацій і підприємств державної торгівлі, насамперед оптової, навчитися регулювати приватну торгівлю

Легалізація приватної торгівлі вивела з підпілля підприємницьку діяльність З'явилася так звана нова буржуазія — промисловці-фабриканти, торговці-оптовики, біржові маклери їх називали не- пманами Підприємницька діяльність швидко виводила країну з розрухи Але більшовики ставилися до непмангв вкрай упереджено Популярні сатиричні романи І Ільфа та Є Петрова "12 стільців" та "Золоте теля" є чудовим свідченням того, як витримувалася офіційна лінія щодо зображення непманів

Раніше інфляція не бентежила владу, бо передбачалося взагалі скасувати грошовий обіг.

Коли ж держава визнала за товарно-грошовими відносинами право на існування, постало питання про зміцнення бюджету і грошей У 1922 — 1924 рр було проведено грошову реформу

Характеризуючи ставлення В Леніна до непу, історики нерідко наводили слова, що він їх вживав неодноразово, коли заходила мова про тривалість цієї політики "всерйоз і надовго" Це справді так, але треба прочитати наведений вираз у контексті "цю політику ми проводимо всерйоз і надовго, але

звичайно не назавжди Вона викликана нашим станом злиднів та розорення і величезним ослабленням нашої промисловості" Можна безпомилково твердити, виходячи з усієї сукупності висловлювань голови російського уряду в 1921 — 1922 рр він вважав політику, що рахувалася з об'єктивною реальністю ринку, тривалою, але обмеженою в часі Неп був для нього справою тактики, а стратепчна мета залишалася незмінною — побудова комуністичної економіки, в якій не залишалося місця приватним власникам, товарно-грошовим відносинам і ринку

Істотною ідеологічною поступкою, яку більшовики зробили після катастрофічно невдалого комуністичного штурму 1918 — 1920 рр, було те, що термін "комунізм" непомітно втратив безпосередній зв'язок з існуючою дійсністю і відсунувся у неви- значене майбутнє Найближчою метою парти, яка продовжувала мислити категоріями своєї програми, стало вважатися соціалістичне будівництво При цьому підкреслювалося, що між соціалізмом і капіталізмом (тобто ринковою, в тому числі непівською економікою) пролягає прірва, тоді як між соціалізмом і комунізмом якісної різниці нема Характерним є заключне речення останнього в житті Леніна публічного виступу 20 листопада 1922р "З Роси непівської буде Росія соціалістична"

Дата добавления: 2015-05-26