Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З’ясуйте основні напрямки та дайте кількісну характеристику стану освіти та культури в Україні у кінці 20-х – 30-ті роки




20- ті роки:

Освіта:

- Відсутність фінансування, нестача освітянських та наукових кадрів, класовий підхід до працівників освіти та науки. - Насильницька реорганізація «Просвіт» в сільські будинки та хати-читальні.- Кампанія з ліквідації не писемності(ухвалення декрету про ліквідацію не писемності (1921р.), створення комісії для боротьби з неписемністю(1921р.), заснування товариства «Геть не писемність»(1923р.).-створення розгалуженої системи освітніх закладів. -створення навчально-виховних закладів для сиріт та безпритульних. -зростання кількості шкіл з українською мовою викладання. -«Пролетаризація» студентства, розширення мережі робітфаків. -впровадження української мови в навчальний процес вищої школи(декрет Раднаркому УСРР про необхідність переведення вузів на укр. мову викладання(1923р.)). - розширення мережі вузів, які готували спеціалістів для всіх галузей народного господарства. - створення навчальних закладів, покликаних забезпечити більшовицьку партію та державу кадрами кваліфікованих працівників, викладачів, пропагандистів(заснування вищої партійної школи у Харкові (1921р.), яку в 1922р. було перетворено на Комуністичний університет ім. Артема).

Наука:

-Центр наукового життя –Всеукраїнська академія наук (ВУ АН) на чолі з В. Липським, яка розгорнула роботу в трьох напрямках: *історико-філологічному; *фізико-математичному; -*соціально-економічному.- Плідна діяльність членів ВУАН В. Бернадського (природознавство), Д. Багалія та М. Грушевського (історія), Д. Граве, М. Крилова та Г. Прейфа(математика), А. Кримського (філологія), О. Богомольця (медицина), Л. Писаржевського та В. Кістявського (хімія).- Заснування Інституту української наукової мови(1921р.). -Створення в Харкові фізико-технічного інституту (1928р.), в якому розгорнулися дослідження з ядерної фізики та радіофізики.- Процес підпорядкування науково-дослідницьких закладів України центру(перетворення ВУАН на філію Академії Наук СРСР).

Література: -Створення численних літературно-художніх об’єднань («Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард»).- Поява талановитих творів укр.. письменників М. Драй-Хмари, М.Зерова, М.Куліша, В.Сосюри, М. Хвильового, В. Ялового та ін.- Створення (1925р.) ВАПЛІТЕ на чолі з М. Хвильовим, до складу якої увійшли П. Тичина, М. Бажан, П. Панч, Ю. Яновський та ін.- Розгортання літературної дискусії про майбутні перспективи й напрямки розвитку укр.. літератури, в центрі якої опинився М. Хвильовий. Він пропагував широке використання досягнень європейського мистецтва, відхід від однобічної орієнтації на російську культуру. Радянське керівництво оцінило виступ М. Хвильового як поширення антиросійських настроїв і розгорнуло гостру критику письменника, а згодом змусило його разом з учасниками ВАПЛІТЕ писати лист із розкаянням.

Мистецтво:

- Діяльність в Україні 45 професійних театрів.- Відкриття у Києві театру «Березіль» під проводом талановитого актора та режисера Л. Курбаса(1922р.), на сцені якого виступали видатні майстри сцени А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій, О. Сердюк та ін. Намагання Л. Курбаса вивести театр на європейський рівень. Критика театру «Березіль» із боку Комуністичної партії за пропаганду національних ідей у мистецтві. - Заснування у Харкові українського театру опери та балету (1925р.). - Створення Асоціації художників Червоної України, члени якої були видатні українські митці С. Їжакевич, К. Трохименко, Ф. Кричевський та ін.- Плідна праця засновника оригінальної художньої школи М. Бойчука. - Розгортання роботи Одеської та Київської кіностудій. - Початок творчого шляху видатного укр.. режисера О. Довженка (фільм «Звенигора», «Арсенал»). - Збагачення українського музичного мистецтва творами композиторів М. Леонтовича, К. Стеценка, Г. Верьовки, Л.Ревуцького.

30- ті роки:

«Розстріляне відродження»(це роки наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя України, коли під пресом терору опинилися науковці, освітяни, діячі сфери культури; в країні розгорталася боротьба проти «національних ухилів»; це був період, який пройшов під знаком жорстокого переслідування діячів національної культури) - початок 30-х рр. згортання політики українізації (національне відродження почало виходити за межі командно- адміністративної системи, що набирала сили). Жертвами сталінського терору стали представники української національної культурної еліти: М. Світальський (геолог), М. Кравчук (математик), Д. Яворницький (історик), М. Яловий (прозаїк і драматург), М. Хвильовий (письменник), Д. Фальковський (письменник), М. Зеров (письменник), М. Семенко (письменник), К. Бурський (письменник) та інші.

Освіта:

- Завершення кампанії з ліквідації неписьменності.- Запровадження обов’язкової початкової освітив сільській місцевості та загального семирічного навчання у містах (постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання» від 25 липня 1930 р.).- Нестача кваліфікованих педагогів із вищою освітою. - Скорочення кількості українських шкіл(у зв’язку зі згортанням політики українізації).- Заідеологізованість освіти.- Відновлення діяльності університетів(Харківського, Київського, Одеського, Дніпропетровського).

Наука:

- Провідна установа – Академія наук УРСР, до складу якої входили 26 інститутів (на чолі з О. Богомольцем). - Відкриття у 1928р. у Харкові Українського фізико-технічного інституту (УФТІ), в якому працювали видатні вчені І. Курчатов, Л. Ландау та ін.- Створення Інституту клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця(1931р.). - Заснування Інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона(1934р.). - Організація в Одесі Українського інституту хвороб очей і тканинної терапії з ініціативи видатними окулістами В. Філатов. - Плідна робота математиків М. Крилова, М. Богомолова, Д. Граве.- Дослідження в галузі космонавтики (Ю. Кондратюк). - Продовження досліджень у галузі епідеміології (М. Гамалія, Д. Заболотний). - Плідна праця в галузі суспільних наук істориків Д. Багалія, Д. Яворницького, М. Грушевського. - Актуальні розробки в галузі генетики й селекції рослин і тварин(М. Вавілов, О. Богомолець, О. Паладдін та ін.)

Література:

- Ліквідація літературно-художніх об’єднань і організація Спілки радянських письменників України(1934 р.).- Державний контроль над видавництвами. - Панівне становище методу соцреалізму. - Широке визнання творів Ю. Яновського, А. Головка, Остапа Вишні, П. Тичини, В. Сосюри та ін. - Хвиля переслідувань українських письменників.

Мистецтво:

- Заснування у 1929р. «Українського мистецького об’єднання»(М. Козин, В. Коровчинський, Г. Світлицький та ін.). - Відкриття у 1935р. у Харкові пам’ятника Т. Шевченкові (скульптор- М. Манізер.) - Створення Спілки радянських композиторів України(1932р.). - Репресії проти Л. Курбаса і театру «Березіль» (1933р.).- Розстріл українських кобзарів і лірників (1938р.). - плідна діяльність хорової капели «ДУМКА», якою до 1938р. керував Н. Городовенко. - Заснування Спілки композиторів України (1939р.). - Вікриття меморіального музею та пам’ятника Т. Шевченку в Каневі (1939р.). - Відкриття пам’ятника Т. Шевченку в Києві (1939р.). - Відкриття у Львові театру опери та балету (1940р.).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 528; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.037 сек.