V. Методичні вказівки

ІV.6. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Метою модульної контрольної роботи (МКР) є закріплення студентами навчального матеріалу певного модуля, а також контроль рівня знань студентів після вивчення певної логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни.

МКР складається з двох частин, кожна тривалістю в одну академічну годину. Перша частина МКР виконується студентами після завершення вивчення першого розділу навчальної програми (основи теорії права, конституційне право) за матеріалом цієї частини. Друга частина МКР виконується студентами після завершення вивчення другого розділу навчальної програми (цивільне, трудове, адміністративне, кримінальне право) за відповідним навчальним матеріалом.

Виконання кожної частини МКР полягає у письмовій відповіді на два теоретичних питання та вирішенні тестового завдання. Варіанти і приблизні питання на МКР наводяться у додатку до робочої навчальної програми.

Зважаючи на відносно невеликий за часом обсяг лекційних занять, при викладенні навчального матеріалу дисципліни доцільно зосереджувати увагу на висвітленні змісту головних правових категорій (право, правовідносини, юридична відповідальність, правосвідомість тощо), загальній характеристиці основних елементів правової системи, принципів її побудови, основних правових інститутах різних галузей права (насамперед, конституційного, цивільного, адміністративного і кримінального права). Слід акцентувати увагу також на важливих і актуальних для студентів інженерного-технічного профілю практичних правових питаннях (трудове право, інтелектуальна власність тощо).

Викладаючи лекційний матеріал, варто, по можливості, уникати вживання складної юридичної термінології, невиправданого "теоретизування", оскільки це, як правило, погано сприймається студентами, заважає ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Окрім того, певні правові поняття і категорії можуть вимагати додаткового пояснення для студентів, про що необхідно пам'ятати.

На лекційних і семінарських заняттях доцільно використовувати графічний матеріал, який дозволяє наочно показати структуру певних правових явищ (наприклад, норми права, законодавства, правової системи в цілому тощо), систему органів держави та механізм їх взаємодії, а також охарактеризувати структурні, функціональні, причинно-наслідкові, кореляційні та інші зв'язки у складних системах.

Організовуючи дискусію на семінарському занятті, викладач повинен намагатись залучити до обговорення питання або проблеми якнайбільшу кількість студентів академічної групи (а не лише найактивнішу її частину). При цьому слід запобігати виникненню конфліктних ситуацій, спрямовуючи дискусію у певному конструктивному напрямі. На семінарські заняття серед іншого доцільно виносити ті правові питання, які мають практичне значення для студентів та фахівців інженерного профілю. На практичних (семінарських) заняттях бажано застосовувати з навчальною метою моделювання конкретних життєвих ситуацій з певним юридичним змістом (наприклад, вчинення правопорушення, укладання договору, отримання спадщини тощо). Виступаючи в якості учасників таких ситуацій, розв'язуючи потенційні правові проблеми, конфлікти, студенти зможуть краще засвоїти навчальний матеріал, виробити практичні навички застосування своїх правових знань.

Готуючись до семінарського заняття студент має обов'язково опрацювати лекційний матеріал певної теми, ознайомитись зі змістом матеріалу підручника. При виникненні питань, виявленні незрозумілих положень необхідно обов'язково обговорити їх з викладачем. На семінарському занятті навіть добре підготовлений студент не повинен залишатись пасивним спостерігачем, а активно включатись у обговорення питання. Якщо ж студент не ознайомився з навчальним матеріалом, йому варто уважніше слухати виступаючих, і завдяки отриманій інформації намагатись компенсувати недоліки підготовки до заняття. Не слід відмовлятись від відповіді на питання викладача. Навіть якщо студент не знає відповіді, доцільно спробувати відповісти, висловити свою думку, виходячи з власних знань, досвіду, логіки запитання тощо. При цьому не треба боятися помилитися – одним з важливих завдань вивчення гунітарних дисциплін є вироблення вміння логічно мислити і відповідно висловлювати власні думки. Однак, варто пам'ятати, що незнання матеріалу дисципліни є суттєвим недоліком роботи студента і буде негативно впливати на його загальний рейтинг. Відповідальне ставлення до підготовки на кожне семінарське заняття дає змогу не лише правильно засвоїти навчальний матеріал, але й зекономити зусилля при проходженні семестрового контролю.

Важливим у належній підготовці студента є вироблення в нього вміння працювати з нормативно-правовими актами, іншими документами, які мають юридичне значення. Ознайомлюючись із новим для себе законом, кодексом, постановою, інструкцією, слід, насамперед, намагатись виявити сферу їх застосування (тобто, зміст суспільних відносин, які ними врегульовуються), мету і завдання їх створення, наскільки детально певний нормативний акт врегульовує відповідні відносини. Необхідно ознайомитись зі структурою документа, намагаючись зрозуміти логіку його побудови (тобто, викладення нормативного матеріалу) і зміст основних положень. Такий аналіз дозволить студенту не лише краще засвоїти інформацію, що міститься у документі, але й в подальшому швидше знаходити потрібну правову норму при виникненні, наприклад, певного практичного юридичного питання. На заняттях викладач має давати загальну характеристику основних нормативно-правових актів, які стосуються теми заняття, наочно розкривати їх структуру і зміст головних положень.

Якщо студента в процесі його самостійної роботи або аудиторних занять зацікавило певне конкретне питання або проблема, доцільно дослідити її детальніше шляхом, зокрема, виконання реферату з цієї проблематики. Написання реферату не повинно ґрунтуватись лише на матеріалі лекції або підручника, необхідно використовувати додаткову (в тому числі наукову) літературу, інформацію доступних нормативно-правових актів, публікації у періодичних виданнях тощо.

Дата добавления: 2015-05-26