Поняття

Розчини

Алгоритм складання окисно-відновних реакцій

1. Записують схему реакції, причому всі формули мають відповідати вимогам валентності.

2. Над усіма хімічними елементами розставляють ступені окиснення.

3. Хімічні елементи, що змінили ступінь окиснення, підкреслюють і виписують у формі напівреакцій. Якщо в хімічного елемента є індекс, то він переноситься в напівреакцію у вигляді індексу (для простих речовин) або коефіцієнта (для складних речовин).

4. З допомогою математичних розрахунків зрівнюють ліву і праву частини в напівреакціях.

Пам’ятайте: якщо ступінь окиснення зменшився, то електрони додаються, а якщо ступінь окиснення збільшився, то електрони віднімаються.

5. За числом відданих і приєднаних електронів розраховують найменше загальне кратне (НЗК), а з його допомогою – опорні (головні) коефіцієнти (шляхом поділу НЗК на число відданих або приєднаних електронів).

6. Опорні коефіцієнти переносять у рівняння реакції, розставляють решту коефіцієнтів у такому порядку:

а) зрівнюють атоми металів;

б) зрівнюють число кислотних залишків (атоми неметалів, крім Гідрогену й Оксигену).

в) зрівнюють атоми Гідрогену;

г) здійснюють перевірку за числом атомів Оксигену.

7. Визначають окисник, відновник, процеси окиснення та відновлення, а також тип окисно-відновної реакції.

Розчин – це однорідна (гомогенна) суміш, що складається з частинок розчиненої речовини та молекул розчинника, між якими відбуваються фізичні й хімічні взаємодії.

Розчинність (коефіцієнт розчинності) – це максимальна маса розчиненої речовини, здатна розчинятися в 100 грамах розчинника за певної температури. Позначається s.

Ненасичений розчин – це розчин, у якому за певної температури розчинена речовина розчиняється в разі її додавання.

Насичений розчин – це розчин, у якому за певної температури розчинена речовина більше не розчиняється в разі її додавання.

Перенасичений розчин – це розчин, у якому за певної температури розчинена речовина більше не розчиняється в разі її додавання і легко випадає в осад.

Концентрація – кількість розчиненої речовини (у грамах, моль тощо), яка міститься в певній масі або об’ємі розчину.

Розведений розчин – це розчин, у якому кількість розчиненої речовини набагато менша за кількість розчинника.

Концентрований розчин – це розчин, у якому кількість розчиненої речовини наближається, дорівнює або більша за кількість розчинника.

Масова частка розчиненої речовини – це умовна величина, що дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до маси розчинника. Є безрозмірною величиною.

Відсоткова концентрація – умовна величина, що показує масу розчиненої речовини, яка міститься в 100 грамах розчину. Виражається у відсотках.

Молярна концентрація – умовна величина, що показує кількість розчиненої речовини (у моль), яка міститься в 1 літрі розчину. Виражається в моль/л.

Гідратація – процес приєднання води до частинок (молекул, йонів тощо) розчиненої речовини.

Кристалогідрат – тверда кристалічна речовина, що містить у своєму складі одну або кілька хімічно зв’язаних молекул води.

Кристалізаційна вода – це вода, що входить до складу кристалогідрату.

Сольватація – процес приєднання молекул розчинника до частинок (молекул, йонів тощо) розчиненої речовини. Гідратація – це окремий випадок сольватації.

Дата добавления: 2015-05-26