Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття. Електролітична дисоціація




Електролітична дисоціація

Розрахункові формули

 

1. Формула обчислення масової частки розчиненої речовини:

2. Формула обчислення відсоткової концентрації:

3. Формули для обчислення молярної концентрації:

або

де V – об’єм розчину (л).

4. Формула, що зв’язує молярну і відсоткову концентрації:

або

,

де p – густина розчину (г/л).

5. Правило змішування:

ω1 z13 – ω2)

ω3 z31 – ω2)

ω2 z21 – ω3)

де ω1 – концентрація першого розчину (максимальна);

ω2 – концентрація другого розчину (мінімальна);

ω3 – концентрація нового (одержуваного) розчину;

z1 – кількість часток першого розчину;

z2 – кількість часток другого розчину;

z3 – кількість часток нового розчину.

6. Формула, що зв’язує масову частку розчиненої речовини та розчинність:

де s – розчинність речовини за певної температури (г).

 

 

Електроліти – це речовини, що у водному розчині або розплаві проводять електричний струм унаслідок дисоціації (розпаду) на йони. До них належать речовини з йонним або сильно полярним зв’язками.

 

Неелектроліти – речовини, що у водному розчині або розплаві не проводять електричного струму, оскільки не дисоціюють (не розпадаються) на Йони. До них належать речовини зі слабкополярним або неполярним зв’язками.

 

Електролітична дисоціація – розпад електроліту на Йони в результаті його розчинення у воді або розплавляння.

 

Теорія електролітичної дисоціації – це теорія, що пояснює поводження електроліту під час його розчинення у воді або розплавляння. Засновником теорії є шведський хімік і фізик Сванте Август Арреніус (1887).

 

Ступінь дисоціації – умовна величина, що показує відношення кількості частинок, що розпалися на йони, до загальної кількості частинок у розчині. Позначається α (альфа) і виражається у відсотках або частках від одиниці.

 

Сильні електроліти – це електроліти, що цілком або майже цілком дисоціюють на Йони та мають ступінь дисоціації, більший за 30%. У таблиці розчинності речовин позначаються Р.

 

Середні електроліти – це електроліти, що частково дисоціюють на Йони та мають ступінь дисоціації в межах від 3 до 30% (включно). У таблиці розчинності речовин позначаються – М.

 

Слабкі електроліти – це електроліти, що слабо дисоціюють на йони та мають ступінь дисоціації, менший за 3%. У таблиці розчинності речовин позначаються Н.

 

Кислоти (з позицій теорії дисоціації) – це електроліти, що в процесі дисоціації утворюють тільки катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку.

Загальна схема:

НКЗ Н+ + КЗ-

 

Луги (з позицій теорії дисоціації) – це сильні електроліти, що в процесі дисоціації утворюють катіони металу й аніони гідроксильних груп.

Загальна схема:

MetOH ↔ Met+ + OH-

 

Амфотерні гідроксиди (основи) – це слабкі електроліти, що залежно від умов виявляють властивості як основ, так і кислот. На йони не дисоціюють.

 

Середні солі (з позицій теорії дисоціації) – це електроліти, що в процесі дисоціації утворюють катіони металу й аніони кислотного залишку.

Загальна схема:

MetКЗ ↔ Met+ + КЗ-

 

Кислі солі (з позиції теорії дисоціації) – це електроліти, що в процесі дисоціації утворюють катіони металу й Гідрогену, а також аніони кислотного залишку.

Загальна схема:

MetHКЗ ↔ Met+ + Н+ + КЗ2-

 

Реакції йонного обміну – це хімічні реакції між двома електролітами, у результаті яких електроліти обмінюються своїми складовими йонами.

 

Умови протікання реакцій йонного обміну до кінця. Реакції йонного обміну протікають до кінця, якщо в результаті реакції:

а) утворюється осад;

б) виділяється газ;

в) утворюється вода або інший слабкий електроліт;

г) утворюється стійка комплексна сполука.

 

Гідроліз (від грецьк. hydor – „вода” і lysis – „розкладати”) солей – хімічна реакція взаємодії йонів розчинних солей з водою, що призводить до утворення слабкого електроліту.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 650; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.