Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фактори некрозу пухлин




Колонієстимулюючі фактори

Ця група цитокінів ще недостатньо вивчена і включає декілька вже вивчених факторів з рістстимулюючою дією у відношенні різних клітин крові.

ГМ-КСФ – гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (GM-CSF, М.м. 18-24 кД). Продукується багатьма типами клітин, стимулює активність та проліферацію гранулоцитарно-макрофагальних попередників.

Г-КСФ – гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (G-CSF, М.м. 19-22 кД). Стимулює подальше дозрівання гранулоцитів. У клінічній практиці використовується для збільшення кількості нейтрофілів у крові пацієнта, наприклад після радіаційного опромінення.

М-КСФ – макрофагальний колонієстимулюючий фактор (M-CSF, М.м. 40-90 кД; часто у формі полімера). Стимулює дозрівання і активність моноцитів та макрофагів.

Еритропоетин (М.м. 36 кД) входить у родину цитокінів, оскільки регулює вироблення еритроцитів. На відміну від інших цитокінів, виконує тільки цю функцію і продукується в нирках.

 

 

Вперше фактор некрозу пухлин (ФНП) був відкритий у 1975 р. Е. Карсвеллом. Цей медіатор отримав таку назву завдяки здатності обмежувати ріст деяких пухлин, впливаючи на їх кровопостачання. Він викликає лізис клітин саркоми у мишей та проявляє цитотоксичну дію у відношенні пухлинних клітин людини. ФНП продукується імуноцитами під впливом бактеріальних продуктів: ендотоксинів (в основному ЛПС), пептидогліканів, ліпіду А, протеїну А тощо. За характером дії ФНП досить близький до IF-γ і їх синтез завжди відбувається паралельно, хоча і кодується різними ділянками генома. Клітинні рецептори до ФНП знайдені практично на всіх клітинах, крім еритроцитів. Це свідчить про його плейотропну дію. Експресія рецепторів до ФНП корелює з вираженістю рецепторів до IL-1 і IL-2, що вказує на синергізм дії цих трьох цитокінів. Зараз відомо, що існує ціла родина ФНП, яка вже нараховує вісім членів: два з них – ФНП-a і ФНП-b – секретуються клітинами, інші фіксовані на мембранах.

ФНП-α (TNF-a – tumor necrosis factor, або кахектин, М.м. 17 кД; звичайно у вигляді тримера) – один з головних медиаторів запалення та імунної відповіді. Виробляється різними клітинами імунної системи: макрофагами, Т-лімфоцитами, купферівськими клітинами печінки та іншими. Здійснює складну дію: індукує експресію молекул МНС-ІІ у імуноцитів, синтез інтерлейкінів (IL-1, IL-6), простагландину Е-2 (негативний регулятор секреції самого TNF-a), викликає хемотаксис Т-ліфоцитів, бере участь у процесах запалення, регенерації, але при надлишковій експресії TNF розвивається судинний шок. Очевидно, побічні ефекти TNF-a повязані з його роллю в обмеженні осередку запалення шляхом утворення місцевого набряку, що запобігає проникненню патогенів у системну циркуляцію.

ФНП-β (TNF-b, М.м. 17 кД), або лімфотоксин. Продукт Т-лімфоцитів. Взагалі подібний до ФНПα: обидві молекули мають спільний рецептор (CD120), схожу структуру, їх гени локлізовані у ділянці головного комплексу гістосумісності. Здатний викликати лізис клітин-мішеней, що несуть чужерідні антигени, активує функції макрофагів, нейтрофілів, К- і NK-клітин.

Фактори некрозу пухлин мають рістрегулюючу та диференціюючу дію у відношенні нормальних клітин, у той же час селективно пригнічують ріст злоякісних пухлин та спричиняють їх лізис. Завдяки цій властивості TNF вже давно привертають увагу вчених-онкологів. Зараз вже отримані препарати рекомбінантних TNF-a і TNF-b, які мають менш виражені побічні ефекти, ніж їх природні аналоги, і використовуються у комплексі з іншими цитокінами (IL-1, IL-2, IF-g) при лікуванні лейкозів, сарком, меланом, раку легень, шлунку, яєчників тощо. Але швидке введення TNF у високих дозах може викликати токсичний або септичний шок, систематичне введення – кахексію, втрату апетиту, зниження маси тіла, значне підвищення температури. Виявлено небажані ефекти TNF при бактеріальних та вірусних інфекціях, що робить проблематичним широке використання цих препаратів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1657; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.