Структура річної економії підприємства від поілпшення безпеки праці

Показники економії	Складові річної економії
Економія від зниження про­фесійної захворюваності	Заробітна плата; зниження собівартості продукції; кошти за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму	Заробітна плата; зниження собівартості продукції; кошти за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	Зниження собівартості продукції; збільшення прибутку у витратах на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах	Заробітна плата; витрати на лікувально-профілактичне харчування; витрати на безкош­товне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою:

де Д₁, Д₂ — кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працівників відповідно до і після вжиття заходів;

Ч₃ — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці Δ W розраховується за формулою:

де З_в — вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;

Р_п — вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати Е_з за рахунок зростання продуктив­ності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму обчислюється за формулою:

де Ч_ср — середньорічна чисельність промислово-виробничого пер­соналу;

З_р — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування.

4. Річна економія на собівартості продукції Е_с за рахунок змен­шення умовно постійних витрат установлюється так:

де У — умовно постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається за формулою:

де П_д — середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності становить:

Е_рз = Е_з + Е_с + Е_сс.

Приклад 1. Розрахувати економічний ефект, одержаний у результаті скорочення плинності кадрів.

Вихідні дані:

коефіцієнт плинності кадрів, пов’язаної з умовами праці у поточному році, К _п.у — 0,09

продуктивність праці у поточному році П, тис. грн — 74,5

плинність кадрів Ч_ос, осіб — 28

коефіцієнт плинності кадрів у минулому році, К _п.м — 0,35

у поточному році К _п.п — 0,26

коефіцієнт втрат підприємства залежно від річного
виробітку працівника, К _вт — 0,037

Розрахунок економічного ефекту:

Приклад 2. Обчислити економічний ефект за рахунок скорочення чисельності працівників у шкідливих умовах праці при відміні додаткової відпустки.

Вихідні дані:

середня заробітна плата З_с, грн — 320

скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих
умовах Ч, осіб — 25

додаткова відпустка за роботу у шкідливих умовах Д_д, днів — 12

тривалість відпустки в умовах праці, приведених до вимог
санітарно-гігієнічних норм Д_с, днів — 18

Розрахунок економічного ефекту:

Приклад 3. Унаслідок впровадження протишумових заходів (установлення шумоглушителів) знижено шум з 94—108 до 70—71 Дб, що дозволило збільшити питому вагу тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня (в середньому по ділянці).

Вихідні дані:

питома вага тривалості фази підвищеної працездатності
в загальному фонді робочого дня

до впровадження заходів, % — 0,47

після впровадження заходів, % — 0,62

частка продукції, яку випускає ділянка, в загальному
обсязі продукції підприємства, % — 5

річний випуск продукції ділянкою

до впровадження заходів, грн — 90 000

після впровадження заходів, грн — 95 000

умовно постійні витрати в собівартості річного
випуску продукції, грн — 18 000

собівартість технологічного устаткування
на ділянці, грн — 10 000

Розрахунок економічної ефективності:

1. Приріст продуктивності праці на ділянці, %:

де р — питома вага тривалості фази підвищеної працездатності у загаль­ному фонді робочого часу до впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

р ' — те саме після впровадження заходів;

K — поправочний коефіцієнт, який враховує долю приросту продук­тивності праці залежно від функціонального стану організму людини в різних умовах праці (0,20).

.

Приріст продуктивності праці по підприємству, %:

.

2. Приріст обсягу виробництва на ділянці, %:

де В₁ і В₂ — річний обсяг виробництва до і після впровадження заходів, грн.

3. Економія на ділянці по умовно постійних витратах, грн:

,

де У — річна сума умовно постійних витрат у собівартості продукції.

4. Економія від зниження капіталовкладень за рахунок поліпшення використання устаткування:

,

де Ф_б — балансова собівартість устаткування;

Е_п — нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15).

Річна економія

Визначення економічної ефективності заходів щодо охорони праці є одним з актуальних питань на рівні як держави, так і окремого підприємства, компанії.

Останніми роками питання, пов’язані з економічною ефективністю заходів щодо охорони праці, широко обговорювались. Дискусія розгорталася на рівні як Європейського Союзу і країн, що входять до нього, так і окремих компаній. В м. Гаазі (Нідерланди) пройшла перша Європейська конференція з питань економічної ефективності заходів щодо охорони праці[1], яка визначила існування низки методичних підходів до економічної оцінки заходів щодо охорони праці. Найважливішими з них є аналіз витрат і доходів (АВД), аналіз ефективності витрат (АЕВ) та методи розрахунку сукупних витрат, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваністю.

Аналіз витрат і доходів — це метод оцінки сукупних витрат та доходів у грошовому виразі на рівні суспільства чи конкретного проекту. АВД зіставляє витрати на профілактичні заходи з доходами (зниження витрат чи збитків плюс додатковий прибуток). Фактично він є інструментом, що виявляє економічні наслідки і може бути використаний при вдосконаленні внутрішньофірмової системи прийняття рішень. За традицією АВД досить успішно пристосовується до виробничих витрат і робіт, у яких розподіл вартості на витрати та доходи є чітким. При розподілі ж грошової вартості, що відноситься до безпеки і гігієни праці, виникають проблеми, особливо в частині доходів.

В аналізі ефективності витрат (АЕВ) розраховується баланс між результатами заходів та грошовими витратами. АЕВ застосовується особливо успішно при зіставленні кількох варіантів рішення однієї і тієї самої задачі.

Аналіз витрат через захворюваність (АВЗ) — це метод розрахунку витрат, що можуть бути пов’язані з виробничим травматиз­мом та захворюваністю працівників. АВЗ виявляє масштаб проб­леми в кількісному вираженні, тоді як АВД і АЕВ призначені для вибору оптимального рішення. Він пристосовується як до фінансових, так і до соціально-економічних витрат залежно від адресата, для якого проводиться розрахунок.

Контрольні запитання:

1. Які групи показників розроблені і запропоновані ВЦНДІОП?

2. Чим охарактеризувати зміну стану умов і охорони праці?

3. Чим супроводжується підвищення рівня безпеки праці?

4. Чимхарактеризується поліпшення санітарно-гігієнічних показників?

5. Чим визначається зростання психофізіологічних показників?

6. Чим характеризується поліпшення естетичних показників?

7. За якими факторами оцінюються зміни стану виробничого середовища?

8. За показниками здійснюється комплексна оцінка зміни стану умов праці?

9. За якими показниками визначаються соціальні результати заходів поліпшення умов та охорони праці?

10. Як розраховуються показники соціальної і соціально-економічної ефективності?

11. У чому виражаються економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці?

12. За допомогою яких показників та розрахунку по формулі проводиться скорочення кількості робочих місць?

13. За допомогою якої по формули та показників проводиться розрахунок зменшення чисельності зайнятих працівників?

14. За якою формулою проводиться обчислювання збільшення кількості машин, механізмів?

15. За якою формулою встановлюється зменшення коефіцієнта частоти травматизму?

16. За якою формулою розраховується зниження коефіцієнта тяжкості травматизму?

17. За якою формулою визначається зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови?

18. За якою формулою обчислюється скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання?

19. За якою формулою розраховується скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці?

20. З чого складається річна економія підприємства?

21. Які складові річної економія від зниження про­фесійної захворюваності?

22. Які складові річної економія від зменшення випадків травматизму?

23. Які складові річної економія від зниження плинності кадрів?

24. Які складові річної економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах?

25. За якою формулою визначається скорочення витрат робочого часу?

26. За якою формулою розраховується зростання продуктивності праці?

27. За якою формулою розраховується річна економія зарплати Е_з ?

28. За якою формулою визначається річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності?

29.Як проводиться розрахунок економічного ефекту у прикладі №1.

30. Як обчислюється економічний ефект у прикладі №2.

31. Які питання обговорювались на Європейській конференції з питань економічної ефективності заходів щодо охорони праці?

32. Що таке аналіз витрат і доходів?

33. Як розраховується й де застосовується аналіз ефективності витрат (АЕВ).

34. Що таке аналіз витрат через захворюваність?

№ р/п	Завдання для теоретичної частини	Завдання для розв’язання прикладу
р	р^΄	К	В1	В2	У	Фб
	2; 18; 25	0,49	0,69
	1; 17; 22	0,55	0,74
	3; 16; 23	0,74	0,99
	4;19; 30	0,32	0,55
	5;26;31	0,25	0,34
	6; 27;32	0,44	0,64
	7;25;33	0,39	0,60
	8;18;28	0,35	0,62
	9;20;29	0,64	0,88
	10;21;30	0,50	0,75
	11; 15;21	0,41	0,56
	12;5;24	0,38	0,58
	4;13;34	0,29	0,47
	1; 12; 30	0,35	0,55
	4;14;32	0,59	0,77
	2;19;26	0,48	0,68
	3;17;31	0,75	0,99
	6;24;15	0,22	0,45
	7;18;32	0,34	0,52
	5;15;25	0,38	0,60
	9;17;27	0,26	0,44
	11;19;34	0,19	0,40
	10;20;33	0,41	0,65
	7;16;28	0,51	0,71
	6;22;29	0,64	0,88
	4;15;27	0,37	0,64
	2;12;23	0,20	0,50
	10;19;30	0,52	0,77
	8;13;28	0,43	0,64
	3;13;26	0,30	0,60

Дата добавления: 2015-05-26