Легітимація і делегітимація політичних систем

Етимологічно поняття „легітимність” пов’язане з латинськими словами lex, legis – закон, юридична норма, правило, принцип, порядок, право управляти, влада; legitimus, legitima, legitimum – законний, правомірний, юридичний, правовий, слушний, відповідний, потрібний, обов’язковий, належний, пристойний, правильний, справжній. Отже, легітимність, згідно з первісним значенням слова, це відповідність законові, чинному порядку або загальновизнаному принципу. Спільною метою легітимаційної політики усіх політичних сил є доведення цінності існуючого суспільного-політичного устрою, підтримка віри громадян у те, що діючі політичні інститути є найкращими. З метою досягнення легітимності влади можуть використовува тися найрізноманітніші засоби. М інімальний рівень легітимності влади досягається шляхом видання нормативних документів: наказів, постанов, законода вчих актів і т.д. Істотне значення для укріплення довіри до влади зі сторони народу мають такі засоби, як різного роду ритуали, символіка, використання традицій. На персональному рівні важливе значення мають особисті якості лідера: соціальне походження, освіта, професіоналізм, моральні якості, харизма і т.д. Основним засобом досягнення легітимності у демократичному суспільстві залишаються вибори. Все частіше використовуються неофіційні методи та засоби: «брудні» політтехнології, маніпуляція свідомістю виборців, за мовні політичні рухи у підтримку влади, підкуп і т.д. Найбільш негативним засобом досягнення легітимності є насильство. Важливу роль у процесі легітимації політичної влади відіграють моральні цінності суспільства. Громадяни схвалюють владу, виходячи з моральних критеріїв добра, справедливості, порядності, гідності, совісті. Ще одним джерелом легітимності політичної влади є підтримка нею релігійних цінностей основної частини суспільства чи окремих його груп.

Вшанування релігійних святинь, використання релігійної символіки, участь у релігійних дійствах надають додаткової легітимності політичним силам в уявленнях віруючих.

Легітимність політичної влади поєднується з протилежним їм явищем - делегітимації – з утраченою довіри, з позбавленням політики та влади суспільного кредиту. Розчарування в ідеалах, концепціях політики у її цілях і методах, людей, які її подають –один із аспектів політичного життя суспільства, така саме рушійна сила розвитку політики як і сама легітимація. Делегітимація може чинитися внаслідок слідуючих причин:

- протиріччя між цінностями пануючими у суспільстві та егоїстичними інтересами керуючої еліти, результатом чого є відсутність підтримки влади народом;

- протиріччя поміж демократією та соціально-політичною, коли багато проблем розв’язуються не демократичним, а силовим шляхом, натиском на засоби масової інформації, обмеженням прав та свобод громадян;

- зростаюче соціальна нерівність, масове зубожіння більшості населення, у результаті чого формується опозиція влади (як правило, із інтелектуалів);

- ріст бюрократизації і корумпованості за умови існування нульового контролю процеса “знизу” та надзвичайно слабому – “зверху”;

-у багатонаціональній державі – націоналізм, етнічний сепаратизм, коли місцева влада відхиляє правомочність федеральної влади.

Дата добавления: 2015-05-26