Політичні конфлікти. Теоретичне осмислення і типологія

Політичним конфліктом є зіткнення, протиборство різних соціально-політичних сил, суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси і цілі, пов’язані насамперед із боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл, зміну свого політичного статусу, а також із політичними перспективами розвитку суспільства.

Проблематика соціально-політичного конфлікту має давні традиції в історії політичної думки. Найбільший внесок у його теорію зробили Аристотель, Т. Гоббс, Н. Макіавелі, Д. Віко, А. Токвіль, К. Маркс, М. Вебер. За всієї різноманітності підходів спільним для них є розуміння політичного конфлікту як постійно діючої форми боротьби за владу в конкретному суспільстві.

У сучасній літературі з історії конфлікту наукові напрями поділяють на дві групи залежно від того, яке місце відводять проблемі соціального конфлікту. Ці два підходи яскраво ілюструють дві системи постулатів - Т. Парсонса і Р. Дарендорфа. Ці моделі різняться тим, що перша наголошує на співробітництві, а друга – на конфлікті та змінах. Але обидва компоненти взаємодії – співробітництво і конфлікт – постійно присутні в суспільному житті в певних поєднаннях.

Щодо сутності політ конфлікту і снує багато визначень. За Д. Істоном джерелом конфлікту є соц нерівність у суспільстві та система розподілу таких цінностей, як влада, соц престиж, матеріальні блага, освіта. За Л. Саністебаном конфлікт відображає особливий тип соц відносин, за якого його учасники протистоять один одному через несумісні цілі. За В. Красновим конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. А. Здравомислов розглядає політ конфлікт як постійно діючу форму боротьби за владу в конкретному суспільстві. Р. Дарендорф предметом конфлікту вважав владу та авторитет. Отже, в основі політ конфлікту є суперечність, зіткнення. Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб’єктивну реакцію на нього. Такий спосіб вирішення конфлікту, як зіткнення, боротьба, суперництво, здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, за відвертого зазіхання на ресурси, вплив, територію з боку соціального індивіда, групи, держави (міжнародний конфлікт). Суб’єктами конфлікту можуть бути індивіди, малі та великі групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та ін структури; об'єднання, які виникають на формальній та неформальній основі як політизовані соц групи; економічні та політ групи тиску, кримінальні групи, які домагаються певних цілей.

У політ науці ще не вироблено універсальної типології конфлікту. Найпоширенішим є поділ на:

- конфлікт цінностей, який постає як зіткнення різних ціннісних орієнтацій (ліві – праві, ліберали – консерватори, інтервенціоністи – ізоляціоністи та ін). розбіжності в цінностях – одна з передумов конфлікту, а коли вони виходять за певні межі, виникає конфліктний потенціал, формується передконфліктна ситуація.

- конфлікт інтересів, пов'язаний із зіткненням різних, насамперед політ і соціально-економічних інтересів. Визрівання їх у посткомуністичних суспільствах започаткував процес приватизації.

- конфлікт ідентифікації, який виявляється щодо вільного визначення вільним громадянином своєї етнічної та громадянської належності.

Деякі вчені дотримуються поділу конфліктів на антагоністичні (непримиренні) та неантагоністичні (примиренні). Вони вважають, що невміння чи небажання вирішення неантаг конфлікту сприяють його переходу в хронічну форму і навіть переростання в антагон. Натомість пошук взаємних компромісів, способів урегулювання конфліктів може зняти гостроту й перетворити конфлікт на неантаг.

Політичні інститути, ор-ції, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстоюють певні соц-екон інтереси. Політ конфлікти поділяють на:

- конфлікт між владою та громадськими силами, інтереси яких не представлені у структурі владних відносин;

- конфлікт всередині існуючої влади, який пов'язаний із вн боротьбою за розподіл владних повноважень і відпов позицій, зі способом обґрунтування нового курсу в межах існуючого політ ладу.

Конфлікти набув політ значущості, якщо вони стосуються я міжнародних, класових, міжетнічних, міжнаціональних, релігійних, демографічних, регіональних та ін відносин.

Дата добавления: 2015-05-26