Взаємозв’язок економіки та політики. Особливості економічної політики

Політика – системне явище. Вона впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства, є невід`ємною складовою кожної з цих сфер, засобом їх функціонування та розвитку.

Однією з найважливіших сфер політичної діяльності є економіка. Термін «економіка» є багатозначним. Можна виділити три найбільш загальних його значення. 1)Економіка – система відносин, що складаються між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. 2)Економіка – сукупність різних галузей і виробництв, які утворюють народне господарство країни (мова йде про промисловість, транспорт, будівництво тощо у певних їх пропорціях і взаємозв`язках). 3)Економіка – галузь науки, що вивчає в різних аспектах названі вище реальності.

Стан економіки і назрілі економічні проблеми зумовлюють певну економічну політику. Здійснення цієї екон-ї пол-ки міняє економічну ситуацію, яка у свою чергу вимагає відповідної політики.

Вплив економіки на політику полягає у наступному:

1)Самий прихід до влади того чи іншого політика або партії, багато в чому обумовлений програмою їх економічних заходів, які вони зобов`язуються реалізувати у випадку здобуття влади. Масштабні програми, які обіцяють економічний підйом країни, добробут народу схиляють виборців голосувати за тих, хто їх висуває. У сучасних демократичних країнах ці обіцянки виконуються, тому виборці ставляться до них як до реальних програм. В Україні невизначеність, необґрунтованість програм різних політичних сил, схильність до «загравання» з масами призводять до того, що ці економічні програми не виконуються. Таким чином, вже з самого початку свого становлення політична влада активно спирається на можливості економічної системи. 2)Політичну владу важливо не тільки завоювати, але і утримати. Мова йде про легітимізацію політичної влади, визнання її народом. Багато що залежить від економічної політики, яку проводить влада, її економічного курсу. Народ буде підтримувати ту владу, яка забезпечила економічну стабільність, зростання добробуту громадян тощо. 3)Усі крупномасштабні політичні рішення (проведення реформ тощо) потребують надійного і обґрунтованого економічного забезпечення. 4)Рівень і стан розвитку економіки ініціюють і стимулюють політичні процеси і заходи. Низький економічний рівень розвитку країни породжує державно-політичні заходи, спрямовані на підйом економіки. При високому рівні економічного розвитку важливою проблемою політичної влади стає забезпечення економічної та політичної стабільності.

Розвиток економічної системи не може обійтися без державної «присутності», без впливу політичної системи. Вплив політики на економіку полягає у тому, що:

1)Жодні економічні перетворення неможливі, якщо для цього немає відповідних політичних передумов. 2)Саму форму розвитку економічної системи суспільства обумовлено формою політичного правління або політичним режимом (демократія, монархія, республіка, тоталітаризм, авторитаризм). Наприклад, демократичному політичному режимові відповідає ринкова економіка, тоталітарному – адміністративно-командна. 3)Недостатньо продумані політичні заходи можуть завдати істотних збитків розвиткові економічної системи. 4)Вплив політичної системи на економіку не зводиться лише до економічної політики, він набагато ширший. Зокрема зміни в самій політичній владі можуть істотно вплинути на економіку, у тому числі і негативно. Урядові кризи, як правило, призводять до потрясінь на ринку цінних паперів, паралізують економічні процеси.

Вплив політичної системи на економіку може бути успішним або не дуже, але його не може не бути.

Особливості економічної політики

1) Сферою економічної політики є перехрещення економіки і політики.

2) Економічна політика – це діяльність (курс дій) політичних суб’єктів (держави, політичних партій, рухів, громадських організацій тощо) для вироблення й організації здійснення системи практичних заходів з метою впливу на економічний стан суспільства. Інакше кажучи, економічна політика – це поведінка держави у сфері економіки країни.

3) Екон. політика торкається багатьох господарських сфер: фінанси, кредит, грошовий обіг, податкова система, промисловість, сільське господарство, інвестиції та ін. Відповідно, підсистемами загальної екон-ї політики є бюджетно-фінансова, грошово-кредитна,податкова,структурна,промислова,аграрна,інвестиційна, зовнішньоекономічна та ін.

4) Суб’єктом екон-ї політики виступає держава, політичні партії, рухи, громадські організації тощо.5) Об’єктом є економічний стан суспільства й економічні процеси, що в ньому протікають.

6) Механізм впливу суб’єкта на об’єкт залежить від типу економічної системи (у адміністративно-командній економіці – це переважно адміністративні методи, у ринковій - економічні).

7) Цілями екон-ї політики є економічне зростання; ефективна зайнятість; стабільний рівень цін; зростання економічної ефективності; соціальна безпека і стабільність; захист і підтримка принципів економічної свободи.

8) Екон-на політика є вирішальним засобом підтримки політичного курсу країни.

9) Ефект динамічної політики вищий у тому випадку, коли оптимально здійснюється орієнтація на розклад сил всередині країни і на рівень її розвитку.

10) Головний інструмент реалізації економічної політики – держава. Тому політичні партії, що мають різні політичні платформи, концепції, борються за державну владу, що дозволяє втілити концепції в реальне життя.

Дата добавления: 2015-05-26