Концентрація і централізація виробництва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми

Головним елементом стадії монополістичного капіталізму є монополія. Монополія – це панування одного виробника або продавця, який виробляє 100% певного продукту і мають виключне право на встановлення монополістичної ціни та отримання монополістичного прибутку.

Процес створення монополії пов’язаний з процесом концентрації вир-ва і капіталу, а також централізації і вир-ва капіталу.

Концентрація капіталу – це зростання масштабів відрокремлено функціонуючих форм капіталу. Концентрація вир-ва – зосередження засобів виробниц­тва, працівників і обсягів виробництва на крупних підприємствах.

Концентрація капіталу — зростання масштабів відокремлено функціонуючих форм капіталу.

Якщо процес концентрації виробництва відбувається впродовж тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхід­ним для розвитку економіки, він набуває рис закону кон­центрації виробництва.

Закон концентрації виробництва — закон, що виражає внутріш­ньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і процесом конкуренції (дії відповідних законів), під впливом яких відбувається зосередження факторів виробництва (речових і особистісних) на крупних підприємствах.

Його рушійною силою є конкурентна бо­ротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більше прибутків, підприємці змушені впроваджувати нову тех­ніку, розширювати виробництво. При цьому з маси дріб­них та середніх підприємств поступово виокремлюється кілька найкрупніших.

Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Пере­важно вони обирають другий шлях, який приводить до укладення між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших рис монополізації економіки. Отже, виникнення підприємств-монополістів — законо­мірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції рин­ку, дії законів конкуренції.

Монополії виникають не лише внаслідок концентрації виробництва й капіталу, а й на основі їх централізації.

Централізація виробництва — збільшення масштабів виробниц­тва продукції внаслідок об'єднання декількох окремих підпри­ємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу — збільшення розмірів капіталу внаслі­док об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній.

Ще однією важливою причиною виникнення монопо­лістичних тенденцій в економіці є перетворення індивіду­альної капіталістичної власності на гальмо розвитку про­дуктивних сил, тобто дія закону відповідності виробни­чих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил.

Форми монополій:

В усіх розвинутих країнах світу існують різні за розміром підприємства: крупні, середні, малі.

Але крупні підприємства не слід ототожнювати з мо­нополіями, оскільки не будь-яке крупне підприємство а) виробляє переважну кількість певної продукції; б) мо­нополізує передові речові та особистісні фактори вироб­ництва; в) диктує свої ціни на ринку; г) вступає у змову з іншими крупними підприємствами, привласнює моно­польне високі прибутки.

Монополія — окремі наймогутніші підприємства або об'єднання декількох підприємств, які виготовляють переважну кількість пев­ної продукції, внаслідок чого впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі вироб­ництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробниц­тва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі вироб­ництва, ціну, ринки збуту.

На сучасному етапі картелі існують у формі патент­них пулів, ліцензійних договорів, консорціумів з прове­дення науково-дослідних розробок тощо.

Синдикат — об'єднання низки підприємств однієї галузі промис­ловості. учасники якого зберігають власність на засоби виробниц­тва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, збе­рігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

У синдикатах збут товарів здійснює загальна збутова контора. Нині синдикати існують переважно у сфері тор­гівлі, деякі — у сфері виробництва. Так, алмазний син­дикат контролює світовий ринок необроблених алмазів.

Складніші форми монополістичних об'єднань з'явля­ються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу безпосереднього виробництва. Виникає необхід­ність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисло­вості, тобто вертикальної інтеграції, або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпо­рацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобува­ють сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомо­білі тощо. На цій основі з'являється така форма монопо­лістичних об'єднань, як трест.

Трест — об'єднання низки підприємств однієї або декількох галу­зей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну са­мостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управ­ління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підпри­ємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати відповідну частку прибутку.

На основі диверсифікації виникає сучасна основна форма монополістичних об'єднань — концерн.

Концерн — об'єднання десятків і сотень підпри­ємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасни­ки якого втрачають власність на засоби виробництва і виробле­ний продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.

У 60-ті роки в США та деяких інших розвинутих кра­їнах з'явилися й почали зростати конгломерати.

Конгломерат — монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Дата добавления: 2015-05-26