Заняття 1. Фонетика

Вступ

ЛАТИНСЬКА МОВА

Навчальний посібник

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 3 від 31.10.2006

Запоріжжя

УДК 811.124 (075.8)

ББК Ш 146-923

Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 57 с.

Навчальний посібник складається з 8 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.

Призначений для студентів заочного відділення біологічного відділення.

Рецензент О.О. Павлюк

Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко

Метою вивчення латинської мови на біологічному факультеті є читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу, знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології. Термін посідає особливе місце на всіх етапах біологічної освіти, бо виступає і як інструмент пізнання, і як словесний знак, який закріплює результат цього пізнання. Термінологічна спрямованість процесу навчання зумовлює відбір матеріалу і збільшення обсягу термінологічної інформації.

Основами латинської біологічної термінології студенти оволодівають вивчаючи граматику і певний лексичний мінімум, принципи узгодження прикметників з іменниками, засвоюють значення словотворчих елементів, засади словотворення, грецькі дублетні позначення (терміноелементи) латинських іменників і прикметників.

Практичні заняття з латинської мови становлять перед студентами наступні задачі:

· опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;

· навчання читанню;

· розвиток навичок перекладу;

· опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;

· знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні у сучасних мовах;

· знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу;

· читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу;

· знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології.

За підсумками вивчення курсу студент повинен:

· володіти навичками читання і перекладу текстів за фахом;

· знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівняти граматичні явища латинської, слов’янських та західноєвропейських мов;

· знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснити значення тих з них, які увійшли в українську мову;

· оволодіти основами латинської біологічної термінології.

План:

1. Латинський алфавіт.

2. Голосні. Дифтонги і диграфи.

3. Приголосні. Сполучення приголосних.

4. Поділ на склади.

5. Наголос.

І. Латинський алфавіт

Буква	Назва	Вимова	Приклади	Українська транскрипція
Aa	a	a	Avēna	авéна (овес)
Bb	бе	б	bacca	бáкка (ягода)
Cc	це	[к] [ц]	Cerăsus Capra	церазус (вишня) кáпра (коза)
Dd	де	[д]	Diptĕra	дúптера (двокрилі)
Ee	е	[е]	Equus	éквус (кінь)
Ff	еф	[ф]	folium	фоліум (листок)
Gg	ге	[ґ]	gemma	гéмма (брунька)
Hh	га	[г]	herba	гéрба (трава)
Ii	і	[і]	institutum	інстітýтум (інститут)
Jj	йота	[й]	Junius	ю́́́́́́ніус (червень)
Kk	ка	[к]	Karthágo	Картаго (Карфаген)
Ll	ель	[л]	lapsus	ляпсус (помилка)
Mm	ем	[м]	Malus	мáлюс (яблуня)
Nn	ен	[н]	nidus	нíдус (гніздо)
Oo	о	[о]	Oliva	олíва (маслинка)
Pp	пе	[п]	Popŭlus	пóпулюс (тополя)
Qq	ку	[к]	Quercus	квéркус (дуб)
Rr	ер	[р]	Rosa	роза (троянда)
Ss	ес	[с] [з]	sepălum	сéпалюм (чашелисток)
Tt	те	[т]	Tritĭcum	трíтікум (пшениця)
Uu	у	[у]	unus	ýнус (один)
Vv Ww	ве дубль-ве	[в]	ventricŭlus Wagner	вентрíкулюс (шлунок) Вагнер (Вагнер)
Xx	ікс	[кс]	radix	радікс (корінь)
Yy	іпсилон	[і]	Hydra	гíдра (гідра)
Zz	зета	[зета]	zona	зóна (зона)

ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.

Шість голосних літер а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:

шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y

шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў

Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.

аu – [ау] aurum [áурум]– золото,

eu – [ еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,

ei – [ ей] hei! [гей!]

Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)

аe -[ e ]praemium [преміум]нагорода

оe -[ e ]poena [пена] покарання

Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма

III. Приголосні. Сполучення приголосних.

С вимовляється як ц і к. Ц – якщо С стоїть перед е, і, у, ае, ое

circŭlus – [цíркулюс] – круг

centum – [цéнтум] - сто

Cyprus – [Ціпрус] - Кіпр

Caesar – [Цезар] - Цезар

Сoena – [цéна] - обід

К – перед а, о, u, аu, приголосними

carcer - кáрцер - в’язниця

color - кóльор - колір

causa - кáуза - причина

decretum - декрéтум- постанова

N.B. У класичний період літера С завжди читалася як [ к ]

G – вимовляється як український [ ґ ] gradus – грáдус – ступінь, крок

Н – вимовляється як український [ г ] honor – гóнор – честь

L – вимовляється м’яко:

anĭmal – áнімаль - тварина

lapsus – ляпcус - помилка

lux – люкс - світло

S – вимовляється як [ с ] semestris – семéстріс – півріччя. В позиції між двома голоснми s вимовляється як [ з ] rosa – рóза – троянда. У словах, запозичених з грецької мови s вимовляється як [ з ] [ нз ] visualis – візуáліс, censor – цензор

Т - вимовляється як український [ т ] tempus – тéмпус – час

Х - вимовляється як [ кс ] rex – рекс – цар

х - між голосними вимовляється як [ кз ] exercĭtus – екзéрцітус – військо

Z – зустрічається в словах грецького походження і вимовляється як [ з ] zona – зóна

Дата добавления: 2015-05-26