Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

До якого фондового індексу, що розраховується Міжнародною Фінан­совою Корпорацією, увійшла Україна? 3 страница




Облігації на пред'явника — облігації без вказівки імені власниканабланку цінного папера як частини реквізиту.

Облігації середньострокові — облігації з терміном погашення 3—10 років.

Облігації цільові — облігації, що випускаються у вигляді позик під відповідні товари і послуги. Надають право утримувачу на придбан­ня цих товарів замість виплати прибутку.

Облік векселів — 1) купівля банком або спеціалізованою кредит­ною установою векселів до закінчення їхнього терміну. При обліку банк достроково сплачує тримачу суму, на яку виписаний вексель, за відрахуванням відсотка, розмір якого визначається на основі наявно­го відсотка на позиковий капітал. Банки приймають до обліку, як правило, векселі фірм, платоспроможність яких не викликає сумніву. Векселі з гарантією великих банків обліковуються за більш низьки­ми ставками відсотка, ніж векселі фірм, що не мають банківської гарантії (банківського авалю); 2) операція банку або іншого суб'єкта господарювання з викупу векселів у їхніх власників за відповідною ціною, залежно від його суми, терміну погашення, ризику неповер­нення боргу та облікової вексельної ставки.

Облікова ставка — відсоткова знижка з номінальної вартості век­селя, яку банк стягує на свою користь із пред'явника векселя при його обліку до настання терміну платежу за ним.

Обліковий ринок — частина грошового ринку, де короткострокові кошти перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів та цінних паперів із терміном погашення, як правило, до одного року.

Обмінний курс — 1) ціна грошової одиниці країни, виражена в іноземній валюті; 2) гнучкий (плаваючий) — обмінний курс, який встановлюється в результаті ринкових коливань, в умовах вільної купівлі-продажу валюти; 3) номінальний — рух, який враховується як співвідношення вартості двох валют; 4) реальний — курс, який відображає товарне співвідношення валют, тобто співвідношення цін на одні й ті ж товари, виражені в різних валютах.

Обов'язкові банківські резерви — кошти комерційних банків, які вони зобов'язані зберігати в Центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій у відповідності з нормативами, передбаченими законодавством.

Одиниця угоди — мінімальна кількість цінних паперів, необхідна для укладання угоди купівлі-продажу.

Онкольний кредит — короткостроковий кредит, що повертається позичальником на першу вимогу банку.

Операції довірчі — операції комерційнихбанків з управліннямай­ном І надання інших послуг на правах довіреної особи в інтересах і за дорученням клієнтів.

Операції емісійні — операції з випуску в обіг цінних паперів.

Операції на відкритому ринку — метод грошово-кредитної політики держави, що полягає в купівлі або продажу Центральним банком цінних паперів на відкритому ринку. Використовується для збільшення або скорочення резервів комерційних банків, впливу на рівень ринкових відсоткових ставок, регулювання курсу державних цінних паперів. Операції на відкритому ринку проводяться з коротко- і довгостроко­вими зобов'язаннями казначейства і державних корпорацій, обліга­ціями торгово-промислових фірм і банків, комерційними векселями, що обліковуються Центральним банком.

Операції облікові — 1) операції банків з обліку (дисконту) векселів і деяких інших видів боргових зобов'язань; 2) засіб авансування коштів. Крім комерційних векселів, банки обліковують також деякі казначейські зобов'язання і купони на виплату відсотків за облігаці­ями, термін виплати за якими ще не настав.

Операції фондові — операції з цінними паперами (акціями, обліга­ціями й ін.). До фондових операцій банків належать: кредитування під заставу цінних паперів і купівля цінних паперів банками за влас­ний рахунок; розміщення випущених цінних паперів; купівля і/або продаж цінних паперів на ринку за дорученням і за рахунок клієнтів; зберігання й управління цінними паперами клієнтів.

Опціон — похідний пінний папір, що засвідчує право однієї особи придбати в іншої особи чи продати іншій особі базовий актив у пев­ний термін із фіксацією ціни під час укладення угоди.

Опціон американський — опціон, що може бути реалізований у будь-який зручний для клієнта час протягом обумовленого періоду часу.

Опціон європейський — опціон, реалізація якого може бути здійснена тільки в останній день терміну його дії.

Опціон звичайний — контракт з опціоном, укладений двома учас­никами, нестандартизований відносно ціни і дати закінчення терміну опціону.

Опціон на купівлю (опціон колл) ~ опціон, що надає право прид­бання ф'ючерсного контракту, товару або іншої цінності за зазда­легідь установленою ціною.

Опціон на продаж (опціон пут) — опціон,що дає право на продаж ф'ючерсного контракту, товару або іншої цінності за заздалегідь ус­тановленою ціною.

Опціон покупця — опціон, за яким покупцю надається право купівлі певного ф'ючерсного контракту за обумовленою ціною з поперед­ньою премією.

Опціон продавця — опціон, за яким продавцю надається право продажу певного ф'ючерсного контракту за обумовленою ціною з оберненою премією.

Органи державно-правового регулювання — органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Здійснюють загальноосвітній і регулюю­чий вплив на індивідуальних та інституційних учасників фінансово­го ринку. Мають законну владу, організаційну оформленість, право видавати загальнообов'язкові нормативні акти, у необхідних випад­ках вдаватися до організаційного примусу і санкцій, у тому числі адміністративні.

Палата клірингова — фінансова установа, яка здійснює розрахунки між учасниками біржових угод на основі заліку взаємних вимог.

Пасиви — одна із двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в грошовому виразі відображені джерела утворення наявних коштів підприємства, організації, установи, в тому числі банку.

Первинний ринок — ринок цінних паперів, на якому емітент здійснює первинне розміщення безпосередньо через Інвесторів абочерез інвестиційних посередників.

Перший ринок ~ фондова біржа, де укладаються угоди купівлі-продажу зареєстрованих (що котируються) на ній фондових цін­ностей.

Плаваюча відсоткова ставка — відсоткова ставка за позиками, розмір якої фіксується на весь термін користування кредитом, а перегля­дається через узгоджені проміжки часу залежно відзміни кон'юнк­тури на кредитному ринку.

Платоспроможність — здатність держави, юридичної або фізичної особи своєчасно і повністю здійснювати свої платежі за зобов'язан­нями, які випливають Із торгових, кредитнихабо інших операцій грошового характеру.

Погашення — 1) викуп цінних паперів емітентом у момент і за ціною, що передбачені умовами випуску; 2) у торгівлі ф'ючерсами — продаж або компенсація (у разі купівлі) або купівля (у разі продажу) ф'ючерсного контракту або опціону на ф'ючерсний контракт.

Погашення позик — повернення кредиторам державою-боржником сум державного боргу після закінчення терміну, визначеного умова­ми позики.

Подвійний аукціон — форма аукціону, за якого ціни пропонують як продавці, так і покупці цінних паперів. Проводиться, якщо вста­новлена різниця цін купівлі та продажу достатньо велика і допускає продаж цінного папера за різними цінами в межах спреду.

Позика — 1) надання однією особою грошей або матеріальних цінностей іншій особі у вигляді позики, боргу за умови повернення у визначений термін зі сплатою винагороди за користування; 2) одер­жання середньо- і довгострокових позик публічно-правовими інсти­тутами або приватними підприємцями шляхом випуску боргових зо­бов'язань. Позики випускаються з умовою їхнього погашення через визначений термін і виплати твердоговідсотка (якщо інше не перед­бачене умовами випуску).

Позика під цінні папери — позика, надана банком під заставу цінних паперів, які служать забезпеченням цієї позики і повертаються пози­чальникам (промисловим компаніям, приватним особам, брокерам) після погашення заборгованості перед банком. Позики під цінні па­пери часто використовуються для кредитування біржової спекуляції. Так створюється можливість для спекулятивних термінових угод у формі гри на підвищення або зниження курсів.

Позичальник — це фізична або юридична особа,яка залучає кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Попит на гроші -- це платоспроможна потребаабо сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Посередник — 1) особа, фірма, організація, що перебуваєміж ви­робником товарів або емітентом цінного папера і споживачем товарів та інвестором і сприяє їхнім відносинам; 2) особа, зазначена векселе­тримачем, індосантом або авалістом для акцепту векселя або платежу у разі потреби. Посередником може виступати добровільно будь-яка особа з числа зобов'язаних за векселем осіб у порядку регресу. По­середник, що оплатив вексель, одержує всі права, що випливають із переказного векселя, крім права знову проіндексувати переказний вексель.

Пред'явник векселя — банк або інша юридична особа, що виконує доручення довірителя з інкасування векселів. Бере на себе відпові­дальність за пред'явлення векселів платнику вчасно й одержання на­лежних платежів.

Премія - ціна, за якою акція чи облігаціяможе бути продана вище, ніж її ринковий курс. В опціонній торгівлі — ціна, яку сплачує покупець опціону його продавцю.

Приватизаційні цінні папери — особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент — Національний банк України. Використовуються для обміну на доку­менти, що свідчать про право власності на придбані об'єкти привати­зації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельна бона.

Пропозиція грошей — сукупність товарів і послугна ринку з по­вними цінами, які готові продати виробники.

Проспект емісії — циркулярний лист, який повідомляє покупцям усю необхідну для них інформацію про предмет емісії. Мінімальний зміст проспектуповинен відповідати правилам, встановленим фон­довою біржею.

Процентна ставка — ставка, згідно з якою завстановленим стро­ком виплачується сума відсотка.

Райти — цінний папір, що підтверджує правойого власника купи­ти відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акціїновихемісій за раніше визначеною ціною.

Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, встановлена з ураху­ванням змін споживчої вартості грошей у зв'язку з інфляцією.

Ревальвація — підвищення вартості грошової одиниці. В умовах золотого стандарту проявлялася у збільшенні офіційного золотого вмісту грошової одиниці.

Регулювання фінансового ринку державне — здійснення державою комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за фінан­совим ринком і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Реєстр цінних паперів — список власників і номінальних утриму­вачів Іменних цінних паперів компанії на певну дату, який скла­дається реєстратором.

Реєстратор — юридична особа — суб'єкт підприємницької діяль­ності, який має відповідний дозвіл і здійснює діяльність щодо ве­дення реєстру власників іменних цінних паперів.

Резервна валюта — національна валюта провідних держав світу, яка використовується в міжнародних розрахунках.

Реінвестиції — 1) вкладення коштів, що отримані у формі доходів від інвестиційних операцій, одержання підприємницького прибутку, процента або дивіденду; 2) повторні додаткові вкладення коштів, от­риманих у формі прибутків від інвестиційних операцій. Напрямки реінвестиційної діяльності такі ж, як і власне інвестиційної. Сферою застосування фінансових реінвестицій є цінні папери.

Реінвестування дивідендів — капіталізація частини прибутку акціо­нерного товариства, отриманого у формі дивідендів.

Ремітент — особа, на користь якої виписаний переказний вексель (тратта) і якому платник повинен сплатити вексельну суму.

РЕПО — І) угода про зворотну купівлю раніше проданого товару;

2) операція на фінансовому ринку, яка передбачає угоду учасників про зворотну купівлю цінних паперів; передбачає, що одна сторона продає іншій пакет цінних паперів із певними перевагами, із зобов'я­занням викупу його назад за заздалегідь визначеною ціною.

Рефінансування вексельних операцій — операція комерційних банків із переобліку або перезастави векселів у Центральному банку країни або комерційних банках.

Ризик відсотковий — ризик втрат, що їх можуть зазнати інвестори й емітенти у зв'язку зі зміною відсоткових ставок на ринку капіталів.

Ризик галузевий — ризик, пов'язаний зі специфікою галузевогофункціонування підприємств-емітентів.

Ризик законодавчих змін — ризик втрат коштів, вкладених у цінні папери, у зв'язку зі змінами їхньої курсової вартості, ліквідності, що викликаний появою нових або трансформацією існуючих законодав­чих норм.

Ризик інфляційний — ризик, що існує при високій інфляції, коли прибутки, одержувані інвесторами від цінних паперів, знецінюються швидше, ніж зростають.

Ризик кредитний, або діловий — ризик того, що емітент, який ви­пустив боргові цінні папери, виявиться нев змозі виплачувати відсотки за ними або за основною сумою боргу.

Ризик ліквідності — ризик, пов'язаний Із можливістю втрат приреалізації цінного папера через його інвестиційні властивості.

Ризик несистематичний — агрегатне поняття, що об'єднуєвсі видиризиків, пов'язаних із конкретним цінним папером.

Ризик операційний — ризик втрат, що виникають узв'язку з тех­нологічними порушеннями в операціях із цінними паперами (помил­ки в опрацюванні інформації, технологічні перебої, помилки персо­налу, порушення технологій у платіжно-кліринговій системі і т. д.).

Ризик підприємства — ризик фінансових втрат коштів, вкладених у цінні папери конкретного підприємства, що виникає у зв'язку з не­гативними результатами його фінансової діяльності.

Ризик портфельний — ризик погіршення структури портфеля цінних паперів.

Ризик постачання — ризик невиконання зобов'язань за своєчасним постачанням цінних паперів.

Ризик селективний — ризик, пов'язаний із неточною оцінкою інве­стиційних властивостей конкретних видів цінних паперів.

Ризик систематичний — ризик, пов'язаний із різким погіршенням ситуації на ринку цінних паперів у цілому. Не пов'язаний із конк­ретним цінним папером. Являє собою загальний ризик на усі вкла­дення коштів у цінні папери, оскільки інвестор не зможе їх у цілому повернути, не зазнавши фінансових втрат.

Ризик структурний — ризик неправильного вибору структури цінних паперів для Інвестування при формуванні інвестиційного портфеля.

Ринкові державні цінні папери — казначейські векселі, ноти, об­лігації, що вільно продаються і купуються на фінансовому ринку. Емітентом виступає держава.

Ринковість — властивість цінних паперів існувати як особливий товар, а отже, мати свій ринок із властивою йому організацією та правилами роботи.

Ринок акцій — сукупність економічних відносинміж продавцями і покупцями акцій. Умови і порядок торгівлі акціями регулюються відповідними законодавчими актами,

Ринок біржовий — найрозвиненіша форма регулярно функціоную­чого ринку для укладання різноманітних угод із цінними паперами і отримання прибутку за рахунок курсової (цінової) різниці.

Ринок іпотечний — сегмент ринку позикових капіталів, на якому шля­хом випуску іпотечних облігацій акумулюються грошові накопичення.

Ринок капіталів — 1) частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція на середньо- та довгостроковий позиковий капі­тал; 2) специфічна сфера відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал та формується попит і пропозиція на ньо­го; 3) сегмент ринку позикових капіталів, на якому здійснюються операції з середньо- та довгострокового фінансування й операції з цінними паперами (акціями, облігаціями).

Ринок короткострокового капіталу — ринок для біржових дилерів, що купують/продають надійні короткострокові цінні папери.

Ринок обліковий (або дисконтний) — сегмент грошовою ринку, на якому здійснюється перерозподіл короткострокових коштів між кре­дитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних па­перів із термінами погашення, як правило, до одного року. Основа такого ринку — облікові й переоблікові операції банків.

Ринок позабіржовий — ринок цінних паперів, на якому котируван­ня і операції купівлі-продажу цінних паперів відбуваються поза біржею. Створюється дилерами, які можуть бути або не бути члена­ми фондової біржі. Є основним ринком облігацій усіх видів.

Ринок позикових капіталів — специфічна сфера товарних відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал та фор­мується попит і пропозиція на нього.

Розміщення цінних паперів — перехід цінних паперів відемітентадо першого власника.

Розміщення цінних паперів повторне — 1) продаж цінних паперів їхні­ми першими власниками; 2) перерозподіл пакета акцій через якийсь час після того, як він був запропонований (проданий) компанією-емітентом.

Розміщення цінних паперів пряме — розміщення нових випусків цінних паперів безпосередньо інституційним інвестором.

Розміщення цінних паперів часткове — розміщення цінних паперів серед обмеженого кола фізичних і юридичних осіб без публікації проспекту емісії.

Розподіл прибутку — розподіл чистого прибутку акціонерного то­вариства на дивіденди, виплачувані акціонерам товариства, виплату бонусів І капіталізацію прибутку.

Розпродаж акцій — реалізація частиниабо всіх акцій, якихніхтоне передплатив,шляхом пільгової пропозиції андеррайтерам за ціною передплати.

Саморегульовані організації, або СРО - добровільні об'єднання професійних учасників фондового ринку, метою яких не є одержан­ня прибутку. Створюються для захисту інтересів учасників ринку цінних паперів. Встановлюють для своїх членів формальні правила ведення бізнесу. Функції СРО: саморегулювання діяльності учасників ринку цінних паперів, підтримка високих професійних стандартів І підготовка персоналу, розвиток інфраструктури фінансового ринку, проведення спільних наукових розробок.

Світові фінансові центри — центри зосереджек.ія банків та інших фінансово-кредитних інститутів, що здійснюють міжнародні валютні і кредитні операції, угоди з золотом, цінними паперами й іншими активами. Сьогодні найбільшими світовими фінансовими центрами, що склалися на основі інтернаціоналізації ринків позикового капіта­лу, є Нью-Йорк, Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, То­кіо. У 1960—70-х роках сформувалися нові світові фінансові центри: Люксембург, Сінгапур, Гонконг.

Своп - 1) одночасна обмінна операція із цінними паперами; 2) бан­ківська операція з обміну валюти.

Своп-облігації - твердовідсоткові цінні папери, при випускуяких умови виплати прибутку і/або валюта погашення залежать відумовобміну валют (своп-угод).

Сезонний кредит — цільовий кредит, пов'язаний із необхідністю сезонного фінансування оборотних активів.

Сек'юрити зація — 1) процес перетворення неліквідних фінансових активів у придатні для продажу інструменти ринку капіталів; 2) по­ширення використання цінних паперів як Інструментів регулювання ринкових відносин та руху позикового капіталу.

Сеньораж — дохід від емісій грошей.

Серійність — властивість цінних паперів надходити вобіг одно­рідними серіями, класами.

Сертифікат акцій — документ, пю підтверджує володінняпевноюкількістю акцій акціонерного товариства.

Сертифікат акціонерний - документ, що засвідчує правовласникана частку капіталу акціонерного товариства.

Сертифікат інвестиційний — цінний папір,який свідчить про част­ку в інвестиційному фонді. Дає право на одержання певного прибут­ку у вигляді дивідендів, але не дає права на участь в управлінні інвестиційним фондом.

Сертифікат компенсаційний — цінний папір, випущений урядом України як компенсація заощаджень і страхових внесків, що знеціни­лися від інфляції.

Сертифікат облігаційний - документ,що підтверджує заборгованість компанії перед власниками облігацій.

Сертифікат ощадний — цінний папір, письмове свідоцтво банку про депонування коштів; засвідчує право вкладника на одержання депози­ту і відсотка за ним після закінчення встановленого терміну.

Сертифікат пайової участі — документ, що підтверджує пайову участь у капіталі даної фірми. Надає право на частину прибутку, але не надає прав акціонера.

Сертифікат приватизаційний майновий — цінний папір, що вико­ристовувався тільки для обміну на документи, які засвідчують право власності на частину державних приватизованих підприємств України.

Сертифікат тимчасовий — документ, який підтверджує право даної особи як акціонера в той момент, коли опціон ще перебуває у процесі випуску.

Скріпи — цінний папір, що підтверджує право його власника отри­мати від корпорації відповідно до своєї" частки в акціонерному капі­талі акції нових емісій за рахунок резервного капіталу.

Соло-вексель — І) див. Вексель простий. 2) вексель, на якому є тільки один підпис особи, зобов'язаної здійснити платіж за векселем.

Спекулянт — 1) особа, яка бере на себе значний ризик, сподіваю­чись на одержання прибутку в процесі біржової гри; 2) учасник ф'ючерсного ринку. Купує (продає) контракти тільки для того, щоб пізніше продати (купити) за більш високою (низькою) ціною. Опе­рації, здійснювані спекулянтом, покращують стан ліквідності на рин­ку, збалансовують і впорядковують його в цілому.

Спліт (дроблення акцій) - операція, що спричиняє збільшення числа акцій в акціонерів пропорційно Їхній частці в капіталі. Дроб­лення акцій призводить до зменшення номіналу акції з одночасною заміною кожної старої акції на нову.

Споживчий кредит — це продаж товарів іпослуг безпосередньо споживачам із відстрочкою платежу.

Спот — 1) угода на цінні папери й інші фінансові інструменти, щопотребує негайної оплати; 2) ціна, за якою відбувається продаж то­вару або валюти з негайним або швидким постачанням.

Спред — дохід, отриманий на різниці курсів купівлі-продажу.

Ставка "прайм-райт" — номінальна ставка відсотка за кредитом, наданим банком своїм "першокласним позичальникам".

Стандартність — властивість цінних паперів мати стандартний зміст:

стандартність прав, які надає цінний папір; стандартність учасників, термінів, місць торгівлі, правил обліку й інших умов доступу до зазначених прав; стандартність угод, пов'язаних із передачею цінно­го папера з рук у руки; стандартність форми цінного папера. Саме цявластивість робить цінні папери товаром, спроможним мати обіг.

Стопінг — продаж одного цінного папера з одночасною купівлею іншого цінного папера; здійснюється звичайно з метою ухилення від податків, які необхідно сплачувати при тривалому володінні цінними паперами.

Сумарний кредит — загальний розмір усіх наданих кредитів, які використовують підприємства протягом певного терміну.

Теорія "портфеля" — теорія, яка передбачає оцінку, класифікацію, контроль видів і сум прибутків і ризиків із точки зору інвестування в портфелі цінних паперів.

Теорія Доу — теорія, відповідно до якої підвищення і падіння цін на акції дають можливість судити про рівень ділової активності в даний час і прогнозувати її зміну в майбутньому.

Технологічна інфраструктура фінансового ринку — системне понят­тя, що відбиває сукупність і взаємозв'язок видів діяльності, конкрет­них учасників і органів регулювання фінансового ринку.

Торгівля цінними паперами — здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів замість їх передачі новому власникові, на підставі договорів доручення або комісії, за рахунок і від імені клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені і за свій рахунок (дилерська діяльність).

Торговці цінними паперами — товариства, для яких операції з цінни­ми паперами є винятковим видом діяльності. Здійснюють діяльність із випуску цінних паперів, комісійну і комерційну діяльність із цінних паперів.

Трансферт — передачаправа володіння іменними цінними папера­ми однією особою іншій.

Трасант — векселетримач тратти. Відповідає за акцепт і платіж за векселем. Не є основним боржником за векселем, його відповідальність настає у разі несплати векселя платником. При відмові платника ак­цептувати вексель має право пред'явити трасату негайну вимогу оп­лати векселя, не чекаючи терміну платежу.

Трасат — платник за траттою.

Траст — компанія, що виконує функції довірчого управління кош­тами і цінними паперами, які знаходяться у власності різних інсти­тутів та індивідів. Індивіди й інститути зберігають за собою статус інвесторів, а трастові інститути допомагають їм здійснювати інвестор-ську функцію.

Тратта — переказний вексель.Основний розрахунковий документ у зовнішній торгівлі.

Третій ринок — позабіржовий ринок, на якому здійснюється купі­вля-продаж зареєстрованих цінних паперів через посередників.

Уцінка цінного папера — дія продавця опціону на купівлю, що висуває вимогу щодо зниження завищеної ціни цінного папера.

Учасники індивідуальні - фізичні особи,які від свого імені беруть участь у процесі ринкової взаємодії, а також фізичні особи, що вис­тупають від імені інших осіб (бенефіціарів).

Учасники інституційні — підприємства, установи, товариства, ком­панії, фонди, корпорації й інші організаційно оформлені інститути, а також індивіди, визнані державою, що функціонують на підставі своїх установчих документів і норм права.

Учасники фінансового ринку — юридичні й фізичні особи,щоздійснюють професійну та допоміжну діяльність на фінансовому рин­ку. Залежно від конкретно виконуваних функцій учасники поділяються на основних та інфраструктурних, до них входять також органи ре­гулювання фінансового ринку.

Факторинг — одна з нетрадиційних послуг, яка з'явилася в банківській практиці у 50-ті роки. Являє собою купівлю банками у клієнтів права на вимогу боргу.

Фіксинг — щоденна фіксація курсу цінних паперів до кінця торго­вої сесії.

Фіксована ставка відсотка — ставка, яка встановлюється згідно з умовами кредитного договору, не підлягає перегляду в майбутньому періоді.

Фінансовий ринок — 1) сукупність економічних відносин, які по­в'язані з купівлею та продажем фінансових інструментів; 2) ринкові інститути, які є каналами ''переливу", перерозподілу коштів; 3) ме­ханізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції; 4) ринок грошей; 5) грошові відносини, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиціїнапозиковий капітал; 6) сукупність соціально-економічних відносин, де проявляється попит І пропозиція на різні платіжні засоби.

Фінансові інструменти — різноманітні види ринкових продуктів фінансової природи, цінні папери, грошові зобов'язання, валюта, ф'ючерси, опціони і т. д.

Фінансові посередники — І) інвестиційно-кредитні фінансові інсти­тути, які акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і використо­вують їх для інвестування або кредитування; 2) фінансові органі­зації, що надають посередницькі послуги у процесі здійснення опе­рацій із цінними паперами.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 461; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.086 сек.