Компетенція передбачає насамперед задану норму, вимогу до розвитку, навчання і виховання дитини, якісну результативну діяльність як соціально закріплений результат. 1 страница

Компетентнісний підхід орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагога має спрямовуватися на головні вектори розвитку – формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості, морально-духовного та фізичного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації. Не «запраграмованість», а всіляке сприяння розвитку індивідуальності дитини, наближення освітніх завдань до життєвих реалій – центральна вісь діяльності педагога. Це сприятиме появі в дошкільному дитинстві психічних новоутворень, що виступають підгрунтям розвитку особистості, допоможуть їй у подальшому освоєнні світу.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах дитячої діяльності: ігровій (провідній для дітей дошкільного віку), навчально-ігровій, мовленнєвій, художньо-мовленнєвій, образотворчо-продуктивній, театрально-ігровій, художньо-практичній, пізнавальній, соціокультурній та ін.

Набуття компетенцій вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) науково обгрунтованих знань про себе та довкілля, моральних цінностей; вміння адекватно реагувати на події, виявляти гнучкість, застосовувати інформацію, одержану в спеціально організованій дорослим діяльності, в реальних життєвих ситуаціях, у прагненні домагатись успіху. Життєво компетентний, досвідчений дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях.

Зміст і структура Базового компонента дошкільної освіти

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизовано за освітніми змістовими лініями: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», «Математична грамотність», «Комп’ютерна грамота», «Мовлення», «Українська мова як державна», «Іноземна мова», що забезпечує наступність і водночас неперервність змісту освітніх ліній від дошкілля до випускних класів.

Зміст освітньої лінії «Природа» містить доступні дитині дошкільного віку наукові знання про природу планети Земля та оточуючого Всесвіту. Вони спрямовані на формування основ наукового світогляду, виховання доступного віку дитини реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється насамперед у її природодоцільній поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатись у практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного світу, дотримування правил природокористування. У змістових лініях «Планета Земля» та «Всесвіт» вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини; подаються елементарні відомості про близький і далекий Всесвіт, особливості його вивчення людиною. Змістове наповнення освітньої лінії «Природа» сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує екологічну вихованість, почуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у природному довкіллі.

Освітня лінія «Культура» передбачає долучення дітей дошкільного віку до вироблених людством цінностей, ознайомлення їх з надбанням національної та світової культури, уведення у світ практичної та духовної діяльності людей, розвиток творчих здібностей та естетичного ставлення до життя. Розвиток у дошкільному дитинстві творчих здібностей, доцільна організація різних видів предметно-практичної та художньої дитячої діяльності, виховання основ свідомого ставлення до суспільно цінної праці, формування елементарних трудових та художніх навичок, найпростіших форм технологічної вмілості, дисциплінованості, самостійності, культури та безпеки праці.

Успішність предметно-практичної, ігрової та художньої діяльності великою мірою визначається емоційною сприйнятливістю дитини, її зацікавленістю справою, володінням необхідними вміннями й навичками, цілісним світобаченням, здатністю диференціювати справжнє та уявне, реальне й казкове, відтворене й самостійно створене. Важливо, щоб дошкільник не лише споживав продукти фізичної, інтелектуальної та духовної праці інших людей, а й прагнув творити самостійно, виявляти вигадку, винахідливість, кмітливість, креативність. Результатом оволодіння дитиною практичною, ігровою та мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом дії, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнення; сформованість здатності орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, володіти навичками практичної діяльності, культурного споживання та елементарного виробництва продуктів праці, готовністю долати труднощі; виявляти емоційну сприйнятливість, інтерес та естетичне ставлення до об’єктів, явищ та форм мистецької діяльності, розуміти різні способи створення художніх образів (рухових, музичних, графічних тощо), вміння працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації свого задуму, виявляти творчі здібності, радіти створеному; виявляти ігрові вміння, здатність використовувати адекватні ігрові атрибути та іграшки, сформованість ігрового партнерства, засвоєння й дотримання ігрових правил, спроможність урізноманітнювати ігрові сюжети, пов’язувати їх із позитивним у сучасному житті, розвиненість базисових особистісних якостей.

Зміст освітньої лінії «Люди» передбачає формування у дітей соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, інтересу до людей, виховання готовності сприймати соціальний досвід, співпереживання, співчуття; бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки. Спілкування є важливим чинником соціального розвитку дитини. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, виробляти колективні форми співбуття, здатність встановлювати контакти. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Змістове наповнення освітньої лінії «Люди» сприяє формуванню навичок соціально прийнятної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських відносин, свідомого ставлення до себе як активного члена суспільства. Це забезпечується навченістю дитини не губитися в нових обставинах, обирати адекватну альтернативну поведінку, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, реально оцінювати власні можливості, здатністю звернутися за допомогою та надати її в разі потреби іншій, поважати бажання та інтереси інших. Користування моральними правилами та нормами поведінки в соціумі, вміння відійти від надмірної уваги до себе та власних проблем, розвинене відчуття своєї належності до дитячого товариства є показниками соціальної вправності дитини дошкільного віку.

Освітня лінія «Я сам» передбачає формування позитивного образу – Я дитини, ціннісного ставлення її до себе, прийняття нею самої себе, відчуття своєї значущості для інших людей, створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності, відчуття своєї повноцінності. Правильна оцінка дитиною свого «Я» виступає регулятором її моральної поведінки, лежить в основі таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, совість, провина. Невизначеність образу – Я самого себе ускладнює процес входження дитини в новий соціум.

На кінець дошкільного періоду життя в дитини має бути сформований реалістичний і позитивний образ самої себе (елементарні знання своїх основних властивостей); почуття самоповаги (прихильне ставлення до себе, домагатися визнання іншими її досягнень); впевненої поведінки (уміння довіряти своїм можливостям, приймати нескладні самостійні рішення, раціонально організувати особистий час). Важливо, щоб дитина виявляла інтерес до свого внутрішнього і зовнішнього життя, володіла елементарними навичками спостереження за собою, орієнтувалася в очікуваннях щодо неї рідних та близьких людей, утримувалася від надмірних самовихвалянь, співвідносила свої вчинки із соціальними еталонами, відчувала задоволення від моральних вчинків, прагнула стати кращою, була здатна до адекватної самооцінки – важливої умови повноцінного буття дитини, результативності її діяльності, досягнення життєвого успіху.

Змістовий аспект освітньої лінії «Я сам» передбачає виховати в дитини позитивне ставлення до своєї зовнішності, тілобудови, статевої належності, рухової активності; сформованість основних фізичних якостей, практичних умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності; орієнтацією в основних вікових змінах щодо зовнішності та фізичних можливостей представників різних статево-вікових груп.

В освітній лінії «Математична грамотність» подано доступні для дитини дошкільного віку математичні уявлення, що на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отриманні знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, пізнавальній та ін.), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Математична грамотність – це сформованість у дітей елементарних уявлень про множину, число, лічбу, величину, форму, простір і час, наявність умінь використовувати набуті знання у практичній діяльності. Освітня лінія «Математична грамотність» спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формуванню у дітей цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних ситуаціях життєдіяльності.

Освітня галузь «Комп’ютерна грамота» має на меті виховання у дітей інтересу до комп’ютера, ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з комп’ютером, способом його управління на екрані (дисплеї) за допомогою операторів (клавіатура, мишка, джойстик) з урахуванням можливостей певної ігрової (чи навчальної) програми. Водночас передбачає навчити дітей дотримуватися правил безпечної поведінки під час роботи з комп’ютером.

У сучасному світі комп’ютер є одним із затребуваних «інтелектуальних знарядь», що дає можливість людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Дитина 5 років виявляє значний інтерес до комп’ютера, його будови, функцій, можливостей, різноманітних дитячих комп’ютерних ігор.

До 5 років у дітей набуває розвитку символічна функція наочно-образного мислення, що дає можливість дитині діяти з наочними екранними образами, свідомо обирати потрібний спосіб дії з комп’ютерними програмами, здатність працювати в індивідуальному темпі як під керівництвом дорослого, так і самостійно. Навчання дітей старшого дошкільного віку комп’ютерної грамоти передбачає такі форми роботи, як бесіди про комп’ютер та його значення в житті людини, будову та основні складники комп’ютера, засвоєння прийомів «спілкування» з комп’ютером у процесі практичних занять – в ігровій формі.

Освітня лінія «Мовлення» передбачає практичне засвоєння дитиною літературних норм і правил користування рідною мовою у різних життєвих ситуаціях, культури мовлення та спілкування (нормативності, правильності, логічності, адекватності, різноманітності, чистоти, доречності, естетичності та етичності). Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей, вона обслуговує всі освітні лінії та види діяльності дитини. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства. Рідна мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, як засіб пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовне виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок з національним вихованням; формує відчуття єдності зі своєю державою, землею, на якій живе дитина, з народом-творцем і носієм мови.

Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння (запитання, відповіді, розмова, розповіді, перекази, описи, діалоги та ін.) та слухання (слухання мовлення інших, казок, оповідей і т. ін.), у процесі якої у дошкільників формуються мовленнєві вміння і навички.

Освітня галузь «Українська мова як державна» передбачає прилучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до національної й державної мови українського народу, бажання оволодіти нею; розвивати міжмовне чуття (подібне й відмінне в українській і рідній мовах); прищеплювати елементарні навички самокорекції, самоконтролю мовлення в умовах використання двох мов.

Освітня галузь «Іноземна мова» передбачає формування у дітей старшого дошкільного віку елементарних навичок і вмінь усного іноземного мовлення (слухання, розуміння та говоріння); навчити дітей розуміти звертання до них іноземною мовою, тексти віршів, казок, оповідань, мультфільмів, ігор; брати участь у діалогах, іграх, невимушеній бесіді; звертатись із проханням, запитанням, використовуючи ввічливі форми. Дитина 6 років повинна знати напам’ять 4-5 віршів, пісень та текстів ігор іноземною мовою; самостійно орієнтуватись в іншомовній комунікативній ситуації, виявляти ініціативність, бути впевненою, що може висловити власну думку іноземною мовою.

Кожна освітня змістова лінія Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи – сформованістю певного виду компетенцій.

Зміст освіти	Результат освітньо-виховної роботи
Планета «Земля» Повітря Поверхня планети Суша. Ґрунт. Вода У надрах планети	Орієнтується, що планета Земля має форму кулі, яка обертається навколо своєї осі та складається з повітря, суші (материки та острови із сухими та вологими місцевостями) та води. Усвідомлює, що кожній місцевості властиві свої, особливі кліматичні умови. Розуміє, що від клімату залежитьбагатоманітністьрослинного та тваринного світу, що клімат місцевості залежить від природної зони, місця її знаходження на планеті.Орієнтується в тому, щопогодає різною на території України та у світі. Володіє елементарним уявленням, що Землю оточує повітря; воно прозоре, легке, може переміщуватись, ущільнюватися. Знає, що повітря знаходиться навколо нас, є й у воді, ґрунті, рослинах; ним дихає все живе. Розрізняє ознаки повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від пори року, погоди, інших чинників. Відрізняє забруднене повітря від чистого за характерними ознаками. Розуміє, що вітер – це рух повітря;він може бутисильним, слабким, поривчастим. Має уявлення про глобус як модель нашої планети. Розуміє, що поверхня Землі складається із суші й води, що води на планетібільше, ніж суші. Має уявлення, що тверда поверхня планети – суша має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри). Розуміє, що на суші ростуть рослини, мешкають тварини, живуть люди. Люди будують житло, обробляють ґрунт – родючий шар поверхні, в якому містяться вода, повітря, поживні речовини. Має елементарне уявлення про те, що якість ґрунту залежить від вологості, вмісту поживних речовин, стану забрудненості (чистоти). Розуміє його значення для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Знає, що в ґрунті укорінюються рослини, живуть тварини. Має уявлення про причини руйнування ґрунтів (розмивання водою, вивітрювання, витоптування). Знає, що на Землі вода знаходиться у струмках, річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та підземних надрах. Володіє елементарною інформацією про те, що вода океанів і морів солона, а на суші здебільше прісна; що на планетісолоної води більше, ніж прісної. Має уявлення про існування мінералізованої води, її видобування в Україні. Знає, що водойма – сприятливе середовище для проживання мікроорганізмів, різних тварин, росту трав’янистихрослин. Пояснює необхідність води всім живим істотам. Розрізняє стани води (рідкий, твердий, газоподібний – пара). Має уявлення про постійний рух води у природному довкіллі. Володіє елементарними знаннями про те, як вода надходить до людських осель, її використаннядля вироблення енергії для освітлення та опалення будівель, господарських та побутових потреб, для проведення гігієнічних, загартувальних процедур тощо. Має уявлення, що в надрах планети знаходяться корисні копалини(вугілля, газ, нафта, руда тощо), про їх використання у виробництві, життєдіяльності.
ЯВИЩА ПРИРОДИ Пори року Хмари Дощ. Гроза. Веселка. Град Сніг. Заметіль. Хуртовина. Ожеледиця Льодовики. Айсберги Повінь Шторм Посуха Пожежа Землетруси. Виверження вулканів	Має елементарне уявлення про природні явища на планеті Земля. Знає про сезонні зміни в природі. Називає пори року (весна, літо, осінь, зима), їх прикмети, характерні ознаки. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року(стан погоди, рослин, поведінка тварин). Розуміє залежність змін від положення Сонця на небосхилі, кількості сонячного світла, тепла. Охоче спостерігає за змінами та вміє вести календарі погоди і природи, помічає характерні особливості природних явищ, їх вплив на рослин і тварин, життєдіяльність людей. Знає про існування метеорологічної служби. Знає про сезонну сільськогосподарську працю людей. Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі. Має уявлення про процес утворення хмар. Використовує поняття “хмарне небо”, знає, що воно віщує зміну погоди. Знає, що з хмар вода випадає дощем, зливами, градом. Сильні дощі – зливи – супроводжуються вітром, блискавками, громом. Розуміє, що блискавка може бути небезпечною для людей, тварин; вміє безпечно поводитися під час грози. Усвідомлює, що після грози може з’явитися веселка, охоче за нею спостерігає, радіє її появі. Знає, що град – це льодові кульки, що можуть зашкодити рослинам, тваринам, людям, спорудам. Усвідомлює, що взимку з хмар випадає сніг. Роздивляється сніжинки, захоплюється їх різноманітністю. Розрізняє сухий і вологий сніг, характеризує його: холодний, пухкий, крихкий, липкий, м’який, пористий; використовує в іграх, спортивних забавах. Знає про значення снігового покриву для рослин і тварин.Має уявлення про погодні явища – заметіль, хуртовину, ожеледицю, їх вплив на стан природи, самопочуття та поведінку людей, тварин. Орієнтується в тому, як одягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди. Володіє елементарною інформацію про небезпеку сходження сніжних лавин у гірській місцевості. Знає про існування льодовиків. Має уявлення про айсберги – льодові глиби, які переміщуються у воді, можуть становити загрозу для кораблів та людей. Знає, що навесні стрімко тане сніг, вода струмками збігає до річок, спричиняє скресання льоду. Орієнтується, що внаслідок танення снігу, льоду річки розливаються, виходять із берегів, затоплюючи місцевість, руйнуючи греблі, будівлі, мости. Усвідомлює, що наслідки повені можуть бути тяжкими для тварин і людей. Співчуває постраждалим від повені. Має уявлення про шторм – як бурю на морі (океані), що супроводжується сильним поривчастим вітром, високими хвилями. Знає, що шторм може спричинити затоплення кораблів, загибель людей, руйнацію узбережжя. Впізнає зображення шторму (на картині, ілюстрації тощо). Співчуває тим, хто потрапив у шторм. Знає, що посуха є наслідком відсутності на певній території впродовж тривалого часу дощів. Усвідомлює, що вона спричиняє висихання ґрунту, загибель рослин, ускладнення життя та харчування тварин і людей. Орієнтується в основних корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху) властивостях вогню. Знає, що пожежу може спричинити блискавка, виверження вулкану, небезпечне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, покинуті недопалки тощо). Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем, адекватної поведінки під час пожежі. Має елементарні уявлення, що землетрус – це коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне). Знає, що сильний землетрус може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей. Орієнтується в тому, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попелу, розпеченої лави, отруйних газів, що може загрожувати життю людей.
ФОРМИ ЖИТТЯ Рослини Гриби Тварини Природні угрупування Людина	Орієнтується в тому, що живаістотаможе існувати лише в середовищі, де може задовольняти потреби в живленні, диханні, пересуванні, розмноженні, безпеці. Має уявлення про те, що мікроорганізми (бактерії та віруси) – найменші живі істоти, їх можна побачити лише через спеціальний прилад – мікроскоп. Вони живуть всюди: в повітрі, ґрунті, воді, рослинах, тваринах, людині. Деякі з них викликають небезпечні хвороби в рослин, тварин, людей, а деякі використовують для виготовлення кефіру, йогуртів, дріжджів для випікання хліба тощо. Орієнтується в тому, що рослинний світ багатий і різноманітний. Розрізняє й правильно називає дерева, кущі, трави, мохи. Розрізняє найпоширеніші дикорослі й культурні рослини своєї місцевості, має уявлення про лікарські властивості деяких рослин найближчого природного оточення. Знає, що рослини виділяють кисень, забезпечують їжею тварин, людей, знає їх будову (корінь, стебло, листок, квітка, плоди). Орієнтується у змінах, що відбуваються під час росту рослини, називає основні фази зростання; усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживного ґрунту. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними. Має елементарне уявлення про тісний взаємозв’язок рослин і тварин. Має уявлення про гриби, їх будову, характерні зовнішні ознаки, місця зростання, значення для рослин, тварин, людей. Розрізняє найпоширеніші їстівні та отруйні гриби місцевості свого проживання. Прагне дотримуватися правил безпечної поведінки з грибами. Усвідомлює різноманітність тваринного світу. Розрізняє найбільш поширені групи тварин: черви, молюски, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі. Оперує їхніми назвами, описує середовище проживання. Орієнтується в особливостях зовнішнього вигляду, будові тіла, способі життя (живлення, пересування, захист, особливості поведінки); значенні для рослин і тварин, серед яких знаходяться. Встановлює взаємозв’язок між будовою тіла тварини та способом життя. Називає основних представників тварин та птахів свого регіону. Розрізняє диких і свійських тварин, птахів, їхнє місце проживання, спосіб добування їжі, облаштування житла. Знає про їхнє значення в природі та житті людей. Спільно з дорослим доглядає за свійськими й декоративними тваринами, птахами. Орієнтується в тому, що рослини й тварини живуть у певних природних умовах – лісах, луках, водоймах,степах, горах. З метою їх вирощування, розведення людина створює штучні природні угрупування – ставки, акваріуми, оранжереї, теплиці, ботанічні сади тощо. Має уявлення про те, що живі істоти пристосовуються до умов середовища. Усвідомлює, що в природному довкіллі немає корисних чи шкідливих рослин, тварин — вони всі важливі. Має уявлення, що людина вирізняється прямоходінням, мисленням, мовленням, діяльністю. Розуміє, що людині для життя потрібні повітря, вода, їжа. Усвідомлює цінність людського життя і здоров’я, їхню залежність від природного довкілля (чистоти повітря, води, ґрунту, продуктів харчування), здатності на нього впливати. Знає, що забруднене повітря, вода, неякісна їжа можуть викликати захворювання.
ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ Освоєння людиною природного середовища Вплив людини на довкілля Екологічно доцільна поведінка	Орієнтується в тому, щостан природного довкілля й життєдіяльність людини взаємопов’язані. Знає, що люди живуть у великих містах, невеликих містечках, селищах, селах, обробляють землю для вирощування хлібних, круп’яних, зернобобових, олійних, овочевих, плодово-ягідних, технічних (льон, бавовна) та цукрових (цукровий буряк, цукрова тростина) культур. Орієнтується, що на суші є ліси: мішані (хвойні й листяні), тропічні, освоєння лісових масивів супроводжуєтьсявирубкою старих дерев, з яких людина виготовляє необхідні предмети побуту й вжитку, та насадженням молодих. Розуміє, що водними просторами курсують кораблі, баржі, що перевозять деревину, нафту, продукти харчування, різноманітні товари, людей, у такий спосіб здійснюється торгівля. Усвідомлює, що освоюючи природне довкілля, людина має дотримуватися правил доцільного природокористування, сприяти чистоті природного довкілля, економному використанню природних багатств. Розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності. Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи та роботу для відновлення рослин і тварин, які зникають («Червона книга»). Розуміє, що активне використання людиною природних копалин (нафти, вугілля, газу, рослин, торфу) погіршує стан природного довкілля, призводить до потепління й зміни клімату на планеті, неправильна діяльність людини може призвести до зникнення рослин, тварин. Володіє знаннями про природоохоронну діяльність у регіоні проживання, намагається долучитися до неї. Усвідомлює, що будь-який представник рослинного чи тваринного світу має право на життя. Володіє правилами безпечної взаємодії з рослинами і тваринами; помічає зміни, що відбуваються в їхньому стані, виявляє стурбованість, коли він погіршується, намагається вжити заходів до його покращання; емоційно реагує на позитивні результати допомоги рослинам, тваринам; відповідально ставиться до догляду за ними. Під керівництвом дорослого вирощує рослини. Прагне дотримуватися правил поведінки в природному довкіллі: не залишати сміття, безпечно поводитися з рослинами і тваринами. Помічає забрудненість природного довкілля та відповідно реагує на це: сприяє його очищенню та попереджає негативні прояви поведінки іншими дітьми та дорослими. Дотримується правил доцільного природокористування (сприяння чистоті природного довкілля, економне використання води, електро- та теплоенергії в побуті); усвідомлює необхідність догляду, збереження та захисту природного довкілля. Виявляє почуття радості від краси природи рідного краю, краєвидів місцевості, де народилася й живе, відчуває гордість за Батьківщину, її неповторну природу та відповідальність за її збереження. Разом з дорослим милується красою краєвидів у різні пори року. Виокремлює естетичні властивості природних компонентів та явищ: кольорів, звуків, пахощів. З інтересом спостерігає за особливостями розвитку рослин, поведінкою тварин, природними явищами.
ВСЕСВІТ Планети Вивчення Всесвіту людиною	Орієнтується у тому, що Всесвіт – це безліч зорь, небесних тіл (астероїдів, комет, метеоритів) а також газ і міжзоряний пил, що існує за межами планети Земля. Володіє елементарною інформацією про Сонячну систему, що в її центрі знаходиться Сонце. Знає, що всі тіла Сонячної системи обертаються навколо Сонця. Має уявлення, що Сонце – це зоря, що має вигляд розжареної газової кулі, є джерелом світла й тепла. Має елементарне уявлення, що навколо Сонця обертаються планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Може назвати деякі з них. Розуміє, що вони різні за розміром, але всі набагато менші за Сонце. Знає, що деякі з них можна побачити в темну пору доби. Має уявлення, що Земля робить один оберт навколо Сонця за рік, під час обертання вона по-різному освітлюється і нагрівається його променями, що спричиняє сезонні зміни. Уявляє, що навколо окремих планет обертаються тіла – супутники. Знає, що Місяць – супутник Землі, він має форму кулі, його добре видно на небосхилі у вечірній та нічний час. Має уявлення, що Сонячна система розташована у скупченні великої кількості зорь – галактиці. Сонячна система знаходиться в межах галактики, що називається Молочний Шлях (Чумацький Шлях). Спостерігає на темному небосхилі за зоряним простором, скупченням зорь, фіксує увагу на їх кольорі, яскравості, русі. Розуміє, що за зорями і планетами можна спостерігати за допомогою спеціальних астрономічних приладів – телескопів. Має уявлення, що в телескоп можна побачити зорі, планети, поверхню Місяця, виявляє до цього інтерес. Володіє елементарною інформацією про те, що для вивчення Всесвіту люди виводять у позаземний простір супутники, космічні кораблі, станції. Знає, що першим космонавтом був Юрій Гагарін, що в Космосі разом з представниками інших народів побували українські космонавти. Має уявлення про існування міжнародної орбітальної космічної станції, на якій упродовж тривалого часу живуть і працюють космонавти з різних країн світу. Виявляє інтерес до книг, телепередач, відео матеріалів, пов’язаних з Космосом. Разом з дорослим і самостійно спостерігає і захоплюється красою зоряного простору. Радіє, впізнаючи знайомі скупчення зорь, різні форми Місяця, обирає порівняння (повний, окраєць, серпик). Передає враження від Всесвіту в іграх, художніх образах.
ПРИРОДНИЧА КОМПЕТЕН-ЦІЯ	Обізнаність дитини з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць, Космос; усвідомленість їх значення для себе та інших; позитивного і негативного впливу людської дяльності на стан природи; природодоцільна поведінка: ціннісне, свідоме, виважене ставлення дитини до природи; готовність до практичної діяльності щодо створення і збереження умов, необхідних для життєдіяльності рослинного й тваринного світу, дотримування правил природокористування.