Позитивне право як онтологічна концепція права

Структура онтології права

Існує 2 елементи права: Позитивне право (чине законодавство) і природне право (права і свободи людини).

Позитивне право – це сукупність правових норм,оформлених у систему законодавства, підтриманих і забезпечених державним примусом. Це реальний нормативний регулятор, на основі якого визначається юридично дозволена і юр.заборонена поведінка.

Ознаки: «+»

· Є гнучким у творенням цивілізації,виявом владної волі конкретних суб’єктів (особливо – держави)

· Чіткість, точність, ясність, рівність, однозначність.

· Державна забезпеченість.

«- «

· За його допомогою можна вершити несправедливість

· Неможливість відступу від нього

· Відсталість від розвитку суспільства

Природне право – це таке право,що виражає об’єктивні цінності і потреби людського буття (справедливість,рівність,свобода, гідність)

Ознаки:

· Завжди збігається з мораллю

· Має метафізичний (філософський) характер

· Охоплює вчення,що виводять право з природи людини та її невід’ємні права

· Передбачає пріоритет суб’єктивних прав перед об’єктивними

· Завдяки такій концепції, почали розмежовувати поняття «право» і «закон».

Співвідношенні Позитивного і Природного права:

ПРИРОДНЕ ПРАВО	ПОЗИТИВНЕ ПРАВО
Є похідне від природи людини і природнього порядку речей	Штучне утворення,створене людьми,яке віддане інтересам держави
Виникає з появою людської цивілізації та культури	Виникає пізніше із формуванням державності
Прир.норми виражаються не лише в НПА,але і в не писаних звичаях,традиціях	Передбачає ОБОВ’ЯЗКОВУ ФІКСАЦІЮ у вигляді формалізованих НПА
Завжди акцентує увагу на змісті права	Акцентує увагу на формі права
Відпов.до природнього права, право на життя,свободу,честь,гідність вважються безумовними і належать людині споконвічно.	Людина всі свої права та свободи одержує з рук держави,яка відміряє їх настільки,наскільки вважає необхідним,і яка може їх будь-коли відняти.
Основою прир.права є ідея справедливості	Основою для позит.права є інтереси держави

Позитивне право – це сукупність правових норм,оформлених у систему законодавства, підтриманих і забезпечених державним примусом. Це реальний нормативний регулятор, на основі якого визначається юридично дозволена і юр.заборонена поведінка.

Ознаки: «+»

· Є гнучким у творенням цивілізації,виявом владної волі конкретних суб’єктів (особливо – держави)

· Чіткість, точність, ясність, рівність, однозначність.

· Державна забезпеченість.

«- «

· За його допомогою можна вершити несправедливість

· Неможливість відступу від нього

· Відсталість від розвитку суспільства

Головна перевага позитивного права полягає в тому, що воно як важливий елемент суспільства в умовах цивілізації являє собою нормативно-ціннісний регулятор. Право в такому, найбільш загально­му вигляді покликане регулювати поведінку людей, відносини, що складаються в суспільстві. Причому цей регулятор, з одного боку, має нормативний характер, що виражається у тому, що право, яке скла­дається з нормативних засобів і механізмів регулювання суспільних відносин, призначене для того, аби ввести в життя людей основи єди­ної впорядкованості, загальновизнання. З другого боку, право має ціннісний характер, оскільки, втілюючи в життя нормативні начала, право тим самим оцінює життєві явища і процеси, і тому є основою для того, щоб діяти «за правом» і визнавати ті чи інші вчинки людей як такі, котрі здійснені «не за правом».

Дата добавления: 2015-05-26