Поняття та види тлумачення норм права за суб’єктавми

Вирішальним моментом у визначенні видів тлумачення правових норм є суб'єкт — особа або орган, що дає це тлумачення. Тлумачити норми права можуть всі суб'єкти права. Суб'єктами тлумачення норм права є органи законодавчої і виконавчої влади, судові і прокурорські органи, юридичні і фізичні особи. Але значення такого тлумачення, його юридична обов'язковість і компетентність неоднакові. Залежно від суб'єктів тлумачення має різні юридичні наслідки.

За суб'єктами тлумачення норм права поділяється на офіційне та неофіційне. Офіційне тлумачення - це тлумачення правової норми уповноваженим органом, сформульоване у спеціальному акті роз'яснення змісту та мети правових норм і є загальнообов'язковим для всіх суб'єктів її застосування і реалізації. Офіційне тлумачення, в свою чергу, поділяється на нормативне і казуальне. Існують два різновиди нормативного тлумачення: аутентичне (власне, "авторське") та легальне (делеговане). Аутентичне - норма тлумачиться тим самим органом, який її встановив (суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи).

Легальне - коли загальнообов'язкове тлумачення змісту правової норми дає орган, який дану норму не встановлював, але спеціально уповноважений законом давати її обов'язкове роз'яснення. Казуальне (казус - випадок), або індивідуальне тлумачення правової норми - роз'яснення, обов'язкове тільки для конкретного випадку, конкретної справи й обов'язкове лише для осіб, щодо яких воно провадиться. J70

Казуальне тлумачення буває судове і адміністративне. Судове - дається судовими органами при розгляді конкретних справ, і знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях з цих справ. Адміністративне - здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією (напр., наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги). Найчастіше акт казуального тлумачення є складовою частиною правозастосовчого акта, яким вирішують конкретну юридичну справу.

Неофіційне тлумачення норми права - це тлумачення, що здійснюється будь-яким суб'єктом і не володіє юридичною силою. Поділяється неофіційне тлумачення на доктринальне, компетентне (професійне) і повсякденне (буденне). Доктринальне тлумачення - це науково обгрунтоване тлумачення вчених, науково-дослідних закладів у статтях, монографіях, наукових коментарях, усних або письмових обговореннях проектів нормативних актів; воно не має обов'язкової сили, але суттєво впливає на правотворчу та правозастосовчу діяльність. Професійне тлумачення - тлумачення юристів-практиків, адвокатів, роз'яснення в юридичних консультаціях, консультації в газетах з окремих питань права, вечори запитань і відповідей на правові теми - все це відноситься до неофіційного компетентного тлумачення норм права. Повсякденне (буденне) тлумачення - тлумачення не юристів, тобто всіх суб'єктів права на основі життєвого досвіду. Його значення для правозастосовчої діяльності пов'язане з виявленням правової свідомості широкого кола суб'єктів правовідносин.

Дата добавления: 2015-05-26