Характеристика влади та соціальних норм, що існували в первісному суспільстві

Характеризуючи первісне суспільство, слід зосередитися на розгляді: а) поняття первісного ладу як різновиду суспільно-економічної формації; б) дородової спільності людей; в) визначення роду, племені, фратрії, суспільної влади, регулювання відносин та ін.

Первісний лад — суспільно-економічна формація, певний тип суспільства, що характеризується колективною формою об'єднання людей, які спільно виробляли примітивні знаряддя праці, засоби для свого існування, де панувала колективна власність і суспільна влада. Розглядають дородову (група людей, орда, первісне стадо) і родові спільності людей.

Первісне стадо — об'єднання окремих людей та їх груп для спільного полювання, проживання, добування і споживання їжі, інших способів колективного існування.

Рід - первісний виробничий, соціальний та етнічний колектив людей у докласовому суспільстві, який основується й існує, як правило, на кровно-родинних зв'язках.

Плем'я. Спільність людей у докласовому суспільстві, що складалась з кількох родів, які мали багато спільних рис і інтересів: загальний діалект мови, однакові звичаї і релігійні культи, загальну територію для полювання і проживання, загальне ім'я та ін.

Фратрія — братство двох і більше племен, що характеризується розширеними взаємними зв'язками між родами і племенами.

Суспільна влада — управління справами первісної спільності (роду, племені, фратрії), що здійснювалося усіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин. Повсякденне керівництво покладалося на виборних старійшин, військових вождів, ведучих на полюванні.

Структура суспільної влади: а) загальні збори членів роду; б) рада старійшин і вождів; в) старійшина; г) військовий вождь; д) ведучий на полюванні.

Загальні збори членів роду — зібрання усіх дорослих членів роду, які вирішували найважливіші питання життя роду та обирали своїх представників для повсякденного керівництва родом і представлення інтересів роду в племені.

Збори старійшин племені — зібрання старійшин усіх родів для вирішення спільних питань племені, виборів вождя племені та інших виборних осіб.

Старійшина — найбільш авторитетна особа в роді, яку обирали на загальних зборах для здійснення повсякденного керівництва родом.

Військовий вождь — виборна особа, яка здійснювала керівництво під час ведення війни між племенами.

Ведучий на полюванні — найбільш вмілий та кмітливий мисливець, що керував іншими членами роду (племені) під час полювання.

Функції суспільної влади — напрями вольових відносин між людьми у первісному суспільстві, що визначають відповідну поведінку людей. Розрізняють функції керівництва, примусу, контролю, ведення війни тощо. Ці функції виконувалися усіма членами роду (племені) і не вимагалося створення спеціального апарату.

Примус у первісному суспільстві — застосування засобів громадського впливу до особи, яка не виконувала норм поведінки (первісних звичаїв, релігійних культів, первісних табу тощо). Розрізняють такі види впливу, як лайка, зауваження, обов'язок вибачитися, відшкодувати збитки. Вищою мірою примусу було вигнання з роду (племені). Застосовувалася також кровна помста та ін.

Процес розпаду первісного ладу був тривалим. Головка роль у цьому процесі належала переходу від вживання природно існуючих продуктів споживання до виробництва — скотарства, землеробства, ремесла.

Таким чином, перехід від привласнюючої економіки до виробничої, розвиток соціальних і культурних чинників ведуть до розпаду первісного ладу і появи державно-правової організації суспільства.

Дата добавления: 2015-05-26