Правила оцінювання:порівняння федерації та конфедерації оцінюється в 10 балів.Пункти 6 – 9 у відмінностях оцінюються в 1 бал,решта пунктів– 0,5 бала

Відмінні ознаки федерації та конфедерації

1.Федерація – це союзна держава, а конфедерація – це союз незалежних держав.

2.Федерація може створюватися як на основі конституції, так і на основі договору, а конфедерація – тільки на основі договору.

3.Конфедерація, на відміну від федерації, є нестійким об’єднанням, вона або розпадається, або перетворюється у федерацію.

4.Із складу федерації, на відміну від конфедерації, не можна вийти.

5.У федерації існує подвійне громадянство, а у конфедерації немає свого громадянства.

6.У конфедерації, на відміну від федерації, центральні органи є похідними.

7.Між вищими органами конфедерації та органами влади складових конфедерації переважають координаційні зв’язки, а між вищими органами федерації та органами влади суб’єктів федерації переважають субординаційні зв’язки.

8.Між правовими системами складових конфедерації, на відміну від правових систем суб’єктів федерації, можуть існувати суттєві відмінності.

9.Конфедерація, на відміну від федерації, не є самостійним суб’єктом міжнародних відносин.

10.Спільний бюджет конфедерації складається з внесків членів конфедерації, а бюджет федерації складається з податків.

11.Кожен член конфедерації, на відміну від членів федерації, має власні збройні сили.

Завдання 2. Задачі (35 балів)

Задача № 1

Однією з умов шлюбного договору, який було укладено між нареченими Яною та Станіславом, було надання права проживання у їхньому будинку, який їм було подаровано, матері Яни Орисі. Однак під час весілля Станіслав посварився з Орисею, і категорично відмовився допустити її до вселення у будинок. На заперечення Яни з цього приводу Станіслав не зважав. У відповідь на це теща звернулася з позовом до суду про вселення у житлове приміщення, що було об’єктом спільної сумісної власності її дочки та зятя і з позовом про відшкодування завданої їй моральної шкоди таким невиконанням однієї з умов шлюбного договору. Суд у задоволенні обох позовів відмовив. Відмова мотивувалася тим, що Орися не є стороною договору. Вирішіть спір. Свою відповідь обґрунтуйте.

Рішення:

Ситуація, що аналізується, врегульована нормами сімейного права (інститут шлюбного договору) та цивільного права (інститут загальних положень про договір). Нормативно – правовими актами, які стосуються цієї ситуації, є Сімейний кодекс України (далі – СКУ) та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ). Учасниками сімейних правовідносин за шлюбним договором з моменту набрання ним чинності (дня реєстрації шлюбу) є Яна та Станіслав. Однак при цьому слід зазначити, що цей договір містить зобов’язання сторін договору на користь третіх осіб (тещі Станіслава). Відповідно до ч. 4ст. 97 СКУ у шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом майна (у тому числі житла) для забезпечення потреб інших осіб (тобто мова якраз і йде про третіх осіб, тобто осіб, які не є учасниками договору). Такими особами можуть бути, зокрема, теща і тесть. За своєю правовою природою шлюбний договір носить майновий, цивільно-правовий характер. Відповідно до ст. 629 ЦКУ договір є обов’язковим для виконання сторонами, тобто незалежно від того, чи взяті сторонами на себе зобов’язання за договором стосуються тільки їх. Таким чином, умова договору, що стосується надання права проживання у будинку подружжя тещі, підлягає виконанню сторонами. За загальним правилом теща як третя особа, має право самостійно пред'являти вимоги тому, хто не виконує взятого на себе зобов'язання за цим договором (ч. 2 ст. 636 ЦКУ). Тому суд повинен задовольнити позов Орисі про вселення у будинок, який є об'єктом права спільної сумісної власності дочки і зятя. Що стосується позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, то його задоволення також не виключено за аналогією права, виходячи із засад справедливості і добросовісності.

Правила оцінювання задачі № 1: задача оцінюється у 8 балів. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве галузі права та внутрігалузеві інститути, які врегульовують дану ситуацію та назве нормативно-правові акти, які стосуються даної ситуації. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що учасниками сімейних правовідносин за шлюбним договором з моменту набрання ним чинності (дня реєстрації шлюбу) є Яна та Станіслав. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що цей договір містить зобов’язання сторін договору на користь третіх осіб (тещі Станіслава) та якщо буде зазначено, що відповідно до норм сімейного законодавства ушлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом майна (у тому числі житла) для забезпечення потреб інших осіб (третіх осіб, тобто осіб, які не є учасниками договору) і що такими особами можуть бути, зокрема, теща і тесть. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде вказано на те, що за своєю правовою природою шлюбний договір носить майновий, цивільно-правовий характер. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде зазначено, що відповідно до норм ЦКУ договір є обов’язковим для виконання сторонами, тобто незалежно від того, чи взяті сторонами на себе зобов’язання за договором стосуються тільки їх. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади зазначить, що за загальним правилом теща як третя особа, має право самостійно пред'являти вимоги тому, хто не виконує взятого на себе зобов'язання за цим договором і що суд повинен задовольнити позов Орисі про вселення у будинок, який є об'єктом права спільної сумісної власності дочки і зятя. 2 бали необхідно виставити у разі, якщо буде вказано на можливість задоволення судом позовної вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди за аналогією права, виходячи із засад справедливості і добросовісності.

Задача № 2

Під час перебування в гостях у Макара, Арсеній побачив у нього комп’ютер нової моделі, який йому дуже сподобався. Тут же Арсеній дізнався про те, що цей комп’ютер Макар бажає продати. Оскільки, будучи в гостях у Макара, Арсеній перебував у чудовому настрої, він зразу погодився придбати цю річ за 7000 грн., хоча ринкова вартість виробу становила тільки 6000 грн. У зв’язку з тим, що Арсеній мав при собі тільки 2 тис. грн., він домовився з Макаром, що цю суму дасть йому одразу, а решту сплатить протягом одного місяця. Забравши річ додому, Арсеній через 25 днів дізнався, що погодився заплатити за неї значно більше ніж вона коштує і тому через місяць після укладення договору надіслав поштовим переказом Макару 3000 грн., а в SMS - повідомленні пояснив, що більше не заплатить, бо комп’ютер не коштує так багато. Макар звернувся з позовом до суду, у якому просив суд стягнути з Арсенія 2000 грн. Арсеній звернувся за порадою до юристів. Адвокат Сергій радив Арсенію звернутися із зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу комп’ютера недійсним, як такого, що укладений під впливом помилки. Адвокат Владислав радив Арсенію звернутися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу комп’ютера. Вирішіть спір, дайте оцінку порадам адвокатів.

Рішення:

Ситуація, що аналізується, врегульована нормами цивільного права (інститут правочину та інститут договірних зобов’язань). Нормативно – правовим актом, який стосується цієї ситуації, є Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ). Учасниками цивільних правовідносин є Арсеній та Макар. Об’єктом правовідносин, що виникли між Арсенієм та Макаром є дії по передачі речі придбаної за договором купівлі-продажу. Про укладення договору купівлі-продажу комп’ютера свідчить той факт, що як видно з умов задачі, Арсеній та Макар домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, (як щодо предмета (комп`ютер), так і щодо ціни (7000 грн)). Цей договір вони уклали в усній формі, хоча згідно ст. 208 ЦКУ правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 340 грн) повинні укладатися у письмовій формі, окрім правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. У даному випадку договір купівлі-продажу у момент його вчинення був виконаний сторонами тільки частково. Тобто мало місце порушення вимоги закону щодо простої письмової форми договору. Однак доказами укладення цього договору можуть служити поштовий переказ 3000 грн, та SMS-повідомлення. Тому є всі підстави вважати договір укладеним, до того ж жодна із сторін не ставить під сумнів факт укладення договору.

Що стосується порад адвокатів, слід зазначити наступне. Підстав для визнання правочину (договору) недійсним як такого, що укладений під впливом помилки немає. Це пояснюється тим, що відсутньою є помилка Арсенія щодо обставин, які мають істотне значення (природа правочину, права та обов`язки сторін, такі властивості і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням).

Відсутні і підстави для розірвання договору, оскільки з боку Макара було відсутнє істотне порушення договору, тобто таке, коли внаслідок завданої порушенням шкоди друга сторона (Арсеній) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Мається на увазі таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору. Таким чином, суд повинен задовольнити позов Макара і стягнути із Арсенія на його користь 2000 грн.

Правила оцінювання задачі № 2: задача оцінюється у 10 балів. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве галузь права та внутрігалузевий інститут, які врегульовують дану ситуацію та назве нормативно-правовий акт, який стосується даної ситуації. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде пояснено, чому договір вважається укладеним. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на те, якою саме і чому саме такою мала бути форма цього договору. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде пояснено в чому полягало недотримання норми про форму договору. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що доказами укладення цього договору можуть служити поштовий переказ 3000 грн, та SMS-повідомлення. По 2,5 бала необхідно виставити за оцінку порад кожного адвоката.

Як альтернатива задачі № 2 може бути запропонована задача № 2А

Задача № 2А

Вільгельм працював водієм вантажівки на заводі «Точприлад» у місті Біла Церква. 25 грудня 2013 року за завданням свого керівництва він поїхав за запчастинами до Києва. Коли він проїжджав однією із столичних вулиць, несподівано на середину вулиці вибігла дівчинка. Прагнучи уникнути наїзду на дитину, Вільгельм скерував вантажівку на тротуар, заподіявши при цьому шкоду автомобілю, який був припаркований біля тротуару, на суму тридцять тисяч грн. Крім того він пошкодив автомобіль, яким керував. На ремонт цього автомобіля підприємство витратило п'ять тисяч грн. Суд постановив стягнути на ремонт пошкодженого автомобіля двадцять тисяч грн. із батьків дівчинки та десять тисяч грн. із заводу «Точприлад». Після сплати коштів власнику пошкодженого автомобіля адміністрація заводу «Точприлад» видала наказ про відрахування із зарплати Вільгельма п'ятнадцяти тисяч грн. Чи правомірним є наказ адміністрації? Свою відповідь обгрунтуйте.

Рішення:

Ситуація, що аналізується, врегульована нормами цивільного права (інститут відшкодування шкоди) та трудового права (інститут матеріальної відповідальності). Основними нормативно – правовими актами, які стосуються цієї ситуації є Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) та Кодекс законів про працю (далі – КЗпП). З умов задачі можна зробити висновок, що Вільгельм діяв у стані крайньої необхідності. Згідно ч. 2 ст. 1171 ЦКУ враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок по її відшкодуванню на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди (у даній ситуації обов'язок відшкодування шкоди покладається на батьків дитини) та на особу, яка шкоду заподіяла. Відповідальність особи, яка завдала шкоду, та особи, в інтересах якої були вчинені дії у стані крайньої необхідності, є дольовою. Суми відшкодування, покладені на кожну особу і визначені судом, можуть бути нерівними. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦКУ юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Тому покладання судом на завод «Точприлад» обов'язку по відшкодування шкоди, завданої Вільгельмом під час виконання ним своїх трудових обов'язків, є цілком правомірним. Оскільки за шкоду, завдану Вільгельмом заплатив завод, то це означає, що Вільгельм заподіяв шкоду своєму підприємству. Якщо працівник заподіяв майнову шкоду своєму підприємству, то він може бути притягнутий до матеріальної відповідальності. Однак, згідно ч. 4 ст. 130 КЗпП України на працівника не може бути покладена відповідальність за шкоду, заподіяну в стані крайньої необхідності. До того ж, якби у цій ситуації підприємство і мало б право на притягнення працівника до матеріальної відповідальності, то воно наказом могло б стягнути з нього шкоду, яка не перевищує розміру середньомісячної зарплати (ч. 1 ст. 136 КЗпП України). Отже, наказ адміністрації не є правомірним.

Правила оцінювання задачі № 2А: задача оцінюється у 10 балів. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве галузі права та внутрігалузеві інститути, які врегульовують дану ситуацію та назве нормативно-правовіакти, які стосуються даної ситуації. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що з умов задачі можна зробити висновок про те, що Вільгельм діяв у стані крайньої необхідності. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що згідно норм цивільного права, враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок по її відшкодуванню на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди (у даній ситуації обов'язок відшкодування шкоди покладається на батьків дитини) та на особу, яка шкоду заподіяла. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде зазначено, що відповідальність особи, яка завдала шкоду, та особи, в інтересах якої були вчинені дії у стані крайньої необхідності, є дольовою. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади зазначить, що суми відшкодування, покладені на кожну особу і визначені судом, можуть бути нерівними. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде вказано, що відповідно до норм цивільного права юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що відшкодування підприємством шкоди заподіяної працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків означає, що працівник заподіяв майнову шкоду своєму підприємству. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде вказано на те, що заподіяння майнової шкоди підприємству працівником є підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади зазначить, що оскільки Вільгельм діяв у стані крайньої необхідності, то згідно норм трудового права на працівника не може бути покладена відповідальність за шкоду, заподіяну в стані крайньої необхідності. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що якби у цій ситуації підприємство і мало б право на притягнення працівника до матеріальної відповідальності, то воно наказом могло б стягнути з нього шкоду, яка не перевищує розміру середньомісячної зарплати.

Задача № 3

25 серпня 2013 р. Валентина подала власнику магазину «Мальвіна» Дмитру заяву про прийняття на роботу в якості продавця та трудову книжку. Наказ про її прийняття на роботу Дмитром видано не було, але за усною домовленістю зарплата Валентини мала становити 1600 грн. у місяць. Пропрацювавши місяць без вихідних, Валентина почала вимагати звірки та ревізії. Її вимога була задоволена. Ревізорами було складено акт про відсутність недостачі. Після проведеної ревізії Валентина віддала ключі від магазину, оскільки з нею офіційно не було укладено договору про працевлаштування і нічого не було заплачено за місяць її роботи. Через тиждень після цього до Валентини прийшов Дмитро і повідомив її про виявлену недостачу у розмірі 2500 грн. та поставив вимогу про покриття недостачі. Валентина це зробити відмовилась, посилаючись на складений ревізорами акт, з приводу якого у Дмитра після ознайомлення з актом, ніяких претензій не було. Ще через два дні Дмитро подзвонив Валентині і заявив, що грошей не заплатить, трудової книжки не поверне, а якщо не буде внесена сума недостачі в розмірі 3000 грн., то буде спалена її хата, а малолітня дочка буде покалічена. На другий день Дмитро підпалив Валентині сарай. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.

Рішення:

Ситуація, що аналізується врегульована нормами трудового права (інститут трудового договору, інститут оплати праці, інститут матеріальної відповідальності, інститут припинення трудового договору, інститут робочого часу і часу відпочинку) кримінального права (інститут злочинів проти власності, інститут злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина) та цивільного права (інститут відшкодування шкоди). Нормативно-правовими актами, які стосуються цієї ситуації є Кодекс законів про працю (далі – КЗпП (статті 21, 24, 24-1, 38, 67, 115, 116, 117), Кримінальний кодекс України (далі - ККУ (статті 173, 189 та 194) та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ (статті 1166, 1167, 1177, 1192)).

З умов задачі можна зробити висновок, що між Валентиною і Дмитром виникли трудові відносини. Це пояснюється тим, що відповідно до ч. 5 ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийняття на роботу не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Ці правові відносини за тривалістю часу є триваючими, оскільки мають тривати весь час до моменту припинення трудового договору; за підставами виникнення є договірними, оскільки виникли внаслідок укладення трудового договору, хоча і з порушенням форми; за функціональним призначенням вони є регулятивними, оскільки виникли відповідно до норм права; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є активними, оскільки на їх учасників покладається обов’язок активної поведінки: працівник має виконувати роботу, обумовлену трудовим договором і підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є двосторонніми, оскільки на обидві сторони покладаються як права, так і обов’язки; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про трудове право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини. Отже, змістом цих правовідносин є взаємні права роботодавця і працівника, про які уже ішлося вище. Об’єктом цих правовідносин є процес праці.

Відповідно до норм трудового законодавства (ч. 2 ст. 24 КЗпП) трудовий договір між Валентиною і Дмитром як фізичною особою – роботодавцем мало бути укладено у письмовій формі і зареєстровано у службі зайнятості протягом тижня з моменту фактичного допущення Валентини до роботи (ст. 24-1 КЗпП). Було порушено право Валентини на відпочинок, бо законодавство не допускає можливості роботи без вихідних протягом місяця. Було порушено також право Валентини на своєчасне одержання винагороди за працю, оскільки відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата повинна виплачуватися не рідше як два рази на місяць. Оскільки з боку роботодавця мало місце невиконання законодавства про працю, то відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП Валентина вправі була розірвати цей договір за власним бажанням у визначений нею строк.

Протиправні діяння Дмитра підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів передбачених ч. 2 ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю), ч. 1 ст. 173 ККУ (грубе порушення угоди про працю шляхом обману), за ч. 1 ст. 189 ККУ (вимагання) та ч. 2 ст. 194 ККУ (умисне знищення майна, вчиненого шляхом підпалу). Таким чином Дмитро вступив із державою у кримінально-правові відносини. Ці правові відносини за тривалістю часу є триваючими, оскільки мають тривати весь час до моменту погашення чи зняття судимості винними; за підставами виникнення є позадоговірними, оскільки виникли внаслідок заподіяння шкоди; за функціональним призначенням вони є охоронними, оскільки виникли із скоєних злочинів; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є пасивними, оскільки на винних у цій ситуації покладається обов’язок пасивної поведінки – утримання від протиправного діяння; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки одній стороні (державі) належить тільки право (притягнення винних до кримінальної відповідальності), а друга сторона (Дмитро) зобов’язана понести кримінальну відповідальність, тобто права вона не має, а має тільки обов’язок; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про кримінальне право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини.

Об’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 ККУ є трудові права людини і громадянина.. Потерпілою від цього злочину є Валентина як працівник. З об’єктивної сторони злочин виявляється у грубому порушенні законодавства про працю, яке може виражатися, зокрема у ненаданні перерви для відпочинку, залучення до роботи у вихідні чи святкові дні.Суб’єктивна сторона характеризується умисною виною. Суб’єкт злочину спеціальний. У даному випадку це фізична особа-роботодавець.

Об’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 173 ККУ є право на працю. Потерпілою від цього злочину є Валентина як працівник. З об’єктивної сторони злочин виявляється у грубому порушенні угоди про працю шляхом обману. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єкт злочину спеціальний. У даному випадку це фізична особа-роботодавець.

Основним об’єктом злочину передбаченого ч. 1 ст. 189 ККУ є право власності. Об’єктивна сторона полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна. Її обов’язковою ознакою є спосіб вимагання – погроза заподіяння шкоди потерпілому. Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, корисливими мотивом і метою. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, що досягла до вчинення вимагання 14 років.

У зв’язку з тим, що Валентина не погодилася виконати вимогу і Дмитро внаслідок цього реалізував свою погрозу, його дії мають бути кваліфіковані також за ч. 2 ст. 194 ККУ. Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності матеріальних благ. Предметом злочину є майно. Об’єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах (при умові, що вартість знищеного об’єкта є такою).Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-ти річного віку.

Скоївши злочини, про які ішлося вище, Дмитро вступив із потерпілою (Валентиною) у цивільно-правові відносини, які виникли всупереч нормам права. Ці правові відносини за тривалістю часу є триваючими, оскільки мають тривати до моменту відшкодування шкоди, завданої злочином; за підставами виникнення є позадоговірними, оскільки виникли внаслідок заподіяння шкоди злочином; за функціональним призначенням вони є охоронними, оскільки виникли із злочину, тобто всупереч нормам права; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є пасивними, оскільки на винного у цій ситуації покладається обов’язок пасивної поведінки – утримання від протиправного діяння щодо заподіяння шкоди; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки одній стороні (боржнику, тобто заподіювану шкоди Драгомиру) належить тільки обов’язок (відшкодування шкоди, завданої злочином), а друга сторона (кредитор, тобто потерпіла від злочину Валентина) має право вимагати відшкодування шкоди; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про кримінальне право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини.

Отже, Валентина вправі вимагати повернення трудової книжки, виплати заробітної плати до того дня, поки не отримає трудову книжку, відшкодування моральної шкоди заподіяної їй порушенням трудових прав та шкоди заподіяної знищенням її майна. Для захисту своїх прав вона може звернутися до суду з цивільним позовом у кримінальній справі. Якщо винна особа виявиться неплатоспроможною, то обов’язок відшкодування потерпілій шкоди, завданої злочином, покладається на державу.

Правила оцінювання задачі № 3: задача оцінюється у 17 балів. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве галузі права та внутрігалузеві інститути, які врегульовують дану ситуацію та назве нормативно-правові акти, які стосуються даної ситуації. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що між сторонами виникли трудові правовідносини і вказано, на чому базується висновок про виникнення трудових правовідносин між ними. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве об’єкт правовідносин, розкриє їх зміст, вкаже на юридичний факт, на підставі якого вони виникли, назве суб’єктів цих правовідносин та дасть їх (трудових правовідносин) класифікацію. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що згідно норм трудового законодавства трудовий договір між Валентиною і Дмитром, як фізичною – особою роботодавцем, мало бути укладено у письмовій формі і зареєстровано у службі зайнятості протягом тижня з моменту фактичного допущення Валентини до роботи. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на порушення права Валентини на відпочинок та права на своєчасне одержання винагороди за працю і пояснено в чому саме полягало порушення цих прав. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде вказано на право Валентини щодо розірвання трудового договору за власним бажанням у визначений нею строк. 3 бали необхідно виставити у разі, якщо буде дано повну кримінально-правову кваліфікацію діянь, скоєних Дмитром та здійснено класифікацію кримінально – правових відносин, які виникли між Дмитром та державою. По 2 бали необхідно виставити за повне розкриття складу злочинів передбачених: а) статтями 172 та 173; б) статтею 189; в) статтею 194. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади назве усі права Валентини, які виникають у неї у зв’язку із спричиненням їй Дмитром шкоди своїми протиправними діяннями. 1 бал необхідно виставити за характеристику цивільно-правової сторони правових відносин.

Дата добавления: 2015-05-26