Завдання по практикуму

1. Bизначення вмісту цинку та кадмію в суміші проводили методом класичної полярографії. До розчину учбової задачі в мірній колбі на 25,0 мл додали 1 мл 0,2% розчину желатини та розбавили до мітки амонійним буферним розчином. Частину розчину помістили в електролізер та зняли полярограму при розгортці потенціалу на ртутному крапаючому електроді від 0 до –1,5 В. Виміряли висоту кожної з двох отриманих хвиль (при Е = -0,95 В для цинку та при Е = -1,45 В для кадмію) і за відповідним градуювальним графіком визначили вміст компонентів. Результат виявився невірним. Поясніть чому. (чи варто було сказати про азот?)

2. Амперометричне титрування меркурію(ІІ) у розчині проводили наступним чином. З досліджуваного розчину (50,0 мл) відібрали аліквотну частину (20,0 мл), перенесли у стакан для титрування, додали 10,0 мл розчину сульфатної кислоти (1:4) та води до загального об`єму приблизно 50 мл. Розчин відтитрували стандартним розчином КІ, вимірюючи струм окиснення І<sup>-</sup> на платиновому електроді. З графіка залежності І, мкА від V<sub>KІ</sub>, мл знайшли об`єм титранту в точці еквівалентності. Вміст меркурію в задачі розрахували за формулою: . Результат виявився невірним. Поясніть причину.

3. Інверсійно-вольтамперометричне визначення кислоторозчинних форм плюмбуму в ґрунті за методом добавок проводили так: наважку підготовленого грунту вміщували в сухий стакан, заливали 10,0 мл 1М нітратної кислоти, перемішували та через 1 годину відфільтровували в суху колбу. Після цього знімали вольтамперограми розчинів фону (9,0 мл бідистильованої води + 0,5 мл нітратної кислоти), проби (фон + 0,5 мл фільтрату грунтової витяжки) та проби з добавкою (проба + 0,2 мл стандартного розчину Pb(NO₃)₂ з концентрацією 1000 мкг/л), встановивши наступні електрохімічні параметри Е_{катодн.накопичення} = -0,2 В, t_{катодн.накопичення} = 60 с, Е_{анодної розгортки} від -0.2 В до + 0.5 В. (вказати потенціал напівхвилі для плямбуму) Концентрацію плюмбуму(ІІ) у витяжці розраховували за формулою:

,

де І_х, І_ф, І_х+д – величини струмів в максимумі анодного піку на інверсійних вольтамперогромах проби, фону та проби з добавкою, відповідно. Результат виявився невірним. Поясніть чому.

Дата добавления: 2015-05-29