Питання для обговорення. 3. Назвіть спільне й відмінне між мовою і мовленням

1. Що таке мова?

2. Що таке мовлення?

3. Назвіть спільне й відмінне між мовою і мовленням.

4. Що розуміють під мовленнєвою діяльністю?

5. Назвіть види мовленнєвої діяльності. Розкрийте їх особливості:

а) зовнішнє і внутрішнє мовлення;

б) характеристика слухання;

в) читання як вид мовленнєвої діяльності;

г) говоріння та його структура;

r) письмо та його різновиди.

6. Відмінності між усним і писемним мовленням.

Практичні завдання

1. Вивчіть напам¢ять гімн України.

Ще не вмерла Україна

Ще не вмерла Україна,

І слава, і воля,

Ще нам, браття-українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

Станем, браття, всі за волю

Від Сяну до Дону.

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє,

Ще на славній Україні

Доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу,

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

(П. Чубинський)

2. Прочитайте тексти згідно з правилами орфоепії.

Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розп¢ята на хресті історії, але свята.

Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу для життя.

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса:“Не вмирає душа наша, не вмирає воля”.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведімо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

Пречиста блакить ясніша у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо до сонця й зірок і гляньмо на трепетну Землю. І тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - це Україна!

Малюю уявою з глибокої високості краї її володінь і бачу в самому центрі старої матінки-Європи воскреслу державу Україну - бачу землю, бережно обведену хвилястою, ламаною лінією, яка здається мені пуповиною, і думаю про те, що ця звивиста свята стрічка і справді з правіку вросла у нашу землю, кревно єднає нас з Україною, як зв¢язує природа матір і дитину.

А через усю Україну, посеред щедротних степів і ланів широкополих бандурно пливе Дніпро-Славутич, мов та, оспівана народом голуба стрічка в русій косі, що спадає аж до пояса, - історичний символ і образ України (Я.Гоян).

Дайте відповідь на запитання до тексту.

1. Які почуття викликає прочитаний текст?

2. З чим порівнює автор дух українського народу?

3. Поясніть значення слів і словосполучень: святий німб, бандурно пливе, Дніпро-Славутич.

3. Вставте з або с.

Ро.пис, вро.сип,.кат,.цементувати, ро.чин,.формувати,.тискач,.чепити, ро.кис,.прожогу,.пад, бе.крилість, ро.сув,.чавити,.хов, ро.сіл,.шити, не.проста, ро.тин,бе.платно.

4. Відредагуйте дані висловлювання.

У який час ви обідаєте? У цій столовій смачно готують. Чотири блюда. Хлібна корочка смачна. Овощний суп. Костний відвар Пшонна каша. Гречнева каша. Дати вам дві катлети? Візьми два пиріжка. Картофельне пюре. Вкуснятина! Ячменева каша найдешевша. Блінчики тільки з грибами. Двійна порція. Смажені циплята. Печені індюки. Свекольний салат.

5. Поясніть розділові знаки, побудуйте схему речення.

Він став докладно розповідати про сьогоднішній бій, про втрати на батареї, про те, скільки снарядів було випущено, а Духнович, притулившись до нього, зігрітий вогким розпареним теплом його твердого плеча, вже ледве чув його крізь дрімоту, таку солодку після двох безсонних ночей (О.Гончар).

6. Напишіть довідку.

7. Чим різняться між собою адрес і адреса?

8. Складіть зв¢язний текст (5-6 речень) на тему “Батьківський дім”, використавши у його структурі: а) однорідні означення; б) іменній складений присудок; в) відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом; г) складнопідрядне речення з підрядним мети.

Література

1. Антисуржик.// За ред. О.Сербенської.-Львів.,1994.-С.36; С.65.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови.-К.,1993.

ТЕМА 4. НАВЧАЛЬНА МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Структура мовленнєвих дій.

2. Вимоги до різних видів мовленнєвої діяльності.

Література

1. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 5-7 кл. - М., 1991.

2. Мельничайко В.Я. та ін. Удосконалення змісту и методів навчання української мови. - К.,1982.

3. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови.- К., 1984.

4. Практикум по развитию речи//Под ред. Г.Г.Городиловой и А.Г.Хмар?.- Л.,1988.

Короткий зміст теми

1. Будь-яка діяльність містить у собі певну систему дій. Кожна дія, крім мети, має свій операційний склад, тобто складається з операцій (способів здійснення дій). Хід операцій залежить від умов спілкування. Структуратусих мовленнєвих дій однакова, вона складається з чотирьох фаз: орієнтування, планування, реалізації і контролю.

Перша фаза - орієнтування - передбачає визначення для себе місця, ролі висловлювання в діяльності спілкування, а також його форми (усної чи писемної, монологічної чи діалогічної), стилю висловлювання.

Друга фаза - планування - полягає у виборі змісту, доборі матеріалу, його систематизації, побудові висловлювання за попередньо складеним планом.

Третя фаза - перехід від програми до їїреалізації. Для неї характерні операції вибору слів, відбору і зіставлення синтаксичних варіантів, відбору мовних засобів, які адекватно передають предмет мовлення, розкривають тему й основну думку, відповідно до умов і завдань спілкування.

Четверта фаза - фаза контролю - складається із зіставлення результатів мовленнєвої дії і завдання спілкування.

Навчальна мовленнєва діяльність передбачає розвиток мовлення людини. Зміст роботи з розвитку мовлення складається з питань про:

- створення зв¢язного висловлювання, послідовно, з належною повнотою висвітлюючи тему;

- надання викладові структурної чіткості і композиційної виразності;

- використання засобів зв¢зку між реченнями в тексті;

- семантику і структуру зв¢язного висловлювання;

- комунікативне призначення мовлення;

- два об¢єкти, присвячені структурі тексту, - абзац і складне синтаксичне ціле.

2. Основними вимогами до побудови висловлювання в усному чи письмовому вигляді є такі:

- мовець повинен говорити або писати на задану тему;

- добирати найістотніші факти і відомості про розкриття теми та основної ідеї висловлювання;

- викладати матеріал логічно й послідовно (встановлювати причинно-наслідкові зв¢язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки);

- правильно використовувати мовні засоби для оформлення висловлювання;

- будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному) залежно від мети та ситуації спілкування (на уроці, зборах, у поході тощо);

- відповідати чітко, дотримуючись логічних наголосів, пауз і правильної інтонації;

- акуратно оформляти будь-які письмові ви-словлювання, дотримуватись орфографічних та пунктуаційних норм.

Грамотно оформленим слід вважати висловлювання, в якому дотримуються правил: 1) вимови й наголосу; 2) уживання слів відповідно до їх значення й особливостей використання в різних стилях мови; 3) утворення і зміни слів, словосполучень і речень відповідно до умов граматики; 4) орфографії і пунктуації.

У читанні є чисто технічний бік і творчий. Читання повинно бути правильним, свідомим, виразним і швидким. Ці риси набуваються з допомогою тренувального читання. Вони необхідні для отримування інформації з текстів наукового чи ділового стилів, а також для читання з метою досягнення естетичної насолоди, розваги, відпочинку.

Уміння слухати - одне із найскладніших комунікативних умінь, що безпосередньо стосується культури спілкування.

Співрозмовник, який перебуває у ролі слухача, повинен уміти: 1) уважно вислуховувати партнера, не перебиваючи його, не вставляючи недоречних зауважень, вибираючи з мовлення потрібну інформацію і не перетворюючи слухання у власне говоріння; 2) слухати доброзичливо, з повагою й терпеливістю; 3) зберігати прийняту дистанцію між собою і партнером; 4) дати співрозмовникові можливість проявити себе у мовленні, підкреслювати зацікавленість до його слів мімікою, жестами, вигуками, підтверджуючи контакт уваги, розуміння. У телефонній розмові - проявляти контактний зв¢язок численними вигуками: Ага; Угу; Так-так; А-а-а тощо; 5) вчасно оцінити висловлювання партнера, відреагувати дією чи словесно; 5) заохочувати інших говорити про себе.

Основними вимогами до монологічного мовлення є такі: 1) адресування мовлення одному чи багатьом слухачам або читачам; 2) дотримування однієї теми висловлювання, певного задуму, композиції, закінченості; 3) підготовка монологічного висловлювання заздалегідь: обдумування, складання плану, побудова самого висловлювання, удосконалення готового тексту й доведення до слухача.

Вимого до діалогічного мовлення: 1) дотримування еліптичності (використання неповних речень), клішованості (готових зворотів), фразеологічності (використання фразеологізмів), ситуативності, стилістичної диференційності; 2) застосування жестів, міміки, інтонації; 3) дотримування емоційності: уживання звертань, вигуків тощо; 4) дотримування культури спілкування: уживання форм мовленнєвого етикету.

Дата добавления: 2015-05-26